Чому російський авіаудар змінює хід війни в Україні – The Times
Про це пише щоденна британська газета The Times.
російські плануючі бомби - це потужна зброя радянських часів, дає росіянам перевагу в повітрі, адже їх дуже важко збити.
І без західних винищувачів, які забезпечують потрібне повітряне прикриття, українських солдатів "мало що може захистити, окрім молитви".
З початку війни Україна захищала небо завдяки хоробрості українських пілотів і завдяки сучасним системам протиповітряної оборони: Patriot, Nasams, Gepard, Iris-T і SAMP/T.
Проте путін покладався на комбінацію дорогих ракет і дешевих безпілотників, щоб атакувати Україну з безпечної відстані.
"Але модифікувавши бомби радянської епохи, що дозволило їм "планувати" до своєї цілі, та додавши базові супутникові навігаційні системи, Росія отримує повітряний контроль над містами та селами Донбасу", - пише видання.
Плануючі бомби КАБ і ФАБ можуть бути випущені за більше як 60 км за лінією російського фронту. Ці бомбі вражають ціль за лічені хвилини і це ускладнює їх збиття для українських засобів протиповітряної оборони.
За словами російських воєнкорів, російські інженери могли б навіть додати реактивний двигун і паливний бак до плануючих бомб, збільшивши їх радіус дії до 90 кілометрів і перетворивши їх на базову крилату ракету, подібну до V1, які використовували нацисти під час Другої світової війни.
Наразі КАБи залишаються неточними, і тому російські генерали шукають способи покращити націлювання.
Протягом перших двох років війни вони обережно ставилися до захисту своїх винищувачів, але для більшої точності плануючих бомб, російські пілоти повинні підлітати небезпечно близькі до лінії фронту, наражаючись на українську протиповітряну оборону.
Водночас з розширенням російських ракетних атак Київ має вирішити, чи захищати мирних жителів, чи прикривати свої війська на Донбасі. Крім того, Україні доводиться нормувати свої ракети ППО через затримку допомоги від США. Навпаки, для Росії немає обмежувального фактора, коли справа стосується самих плануючих бомб, і розрахунок зводиться до того, чи готові вони ризикувати літаками.
"Винагорода кремля за розбиття лінії фронту може дедалі більше вартувати ризику втрати літака. Різниця між скиданням бомб на відстані 70 кілометрів порівняно з 40 кілометрами полягає в різниці між прицілюванням у ціле село та ударом по конкретній українській позиції. Оскільки українській протиповітряній обороні починає не вистачати засобів-перехоплювачів, російські літаки зможуть підійти ближче до лінії фронту, і їх точність і, отже, вплив на бойові дії зростуть", - пишуть журналісти The Times.
Разом з тим, як зазначає один з українських бійців, наразі війська більше остерігаються російських безпілотників FPV, а бомби спричинили лише 1-2 відсотки втрат, і ще не було випадку, щоб вони завдавали прямих ударів по штабу чи лінії постачання.
Проте без західних винищувачів F-16, чиї ракети "повітря-повітря" могли б протистояти російським літакам, перспектива того, що плануючі бомби змусять українців відступити, цілком реальна, зазначає видання.
