Всі кадрові призначення Порошенка – це віра у власну геніальність, - "Дзеркало тижня"
"Чому перші сто днів президента Порошенка так нагадують стоденку президента Януковича? Петро Олексійович зайшов у кабінет на Банковій без жодного змістовного законопроекту; він призначив на доступні посади здебільшого не найкомпетентніших, але завжди керованих людей; замість Харківських угод Януковича — він породив Мінські домовленості з тим-таки Путіним; замість чіткості й прозорості цілей представив ножиці між деклараціями і реальними справами: адже його проект децентралізації влади багато в чому збагачує президентські можливості управління країною; його риторику щодо судів коригує практична робота "на місцях" Давида Жванії і Сергія Ківалова; закликам до люстрації суперечать кадрові укази, які піднімають на Олімп яскравих представників "молодої команди" Черновецького і старої команди Януковича; а заяви про вибори як найкращий метод люстрації вихолощуються єзуїтськими, хай вибачить мені Орден, технологіями ручного керування ЦВК з реєстрації і розчищенням округів під погоджених самовисуванців із душком. Відстежити всі невідповідності, маневри й комбінації не вдається нікому. Особливо в умовах, коли ложа преси обрушилася в сесійний зал ВР2", - пише Мостова.
Авторитетна журналістка іронічно зазначає, що призначення на доступні президентові, у рамках чинної Конституції, посади партнерів по бізнесу, менеджерів "Богдана", "Рошена" і особистої системи автодилерства, особистих банкірів та керованих бравих ментів і ментів-"тихушників" пояснюється "вірою у власний геній".
"Усі призначенці Порошенка — це подовжувачі рук найкращого дипломата, найкращого військового стратега, найкращого банкіра, найкращого прокурора. Президент щирий в абсолютній переконаності у своїй полігеніальності. І ця переконаність, безперечно, з часом буде усвідомлена політичним класом як загроза національній безпеці", - наголошує "Дзеркало тижня".
При цьому видання зазначає, що П. Порошенко надзвичайно талановитий публічний комунікатор і тіньовий абсорбент.
"Для Петра Олексійовича публічне спілкування — це коник, це кайф, це те, що він уміє робити найкраще, і вже точно не інфекція правця. Багатьох, дуже багатьох це зачаровує й заплутує.
А ось Петро Олексійович абсолютно чітко знає, чого хоче. Насправді ключ до розуміння створюваного ним хаосу взаємовиключних заяв, імітацій і реальних вчинків, декларацій і справжніх цілей лежить у первинному плані — монополізація влади", - резюмує газета.
