Сьогодні - п'ята річниця загибелі Павла Шеремета
Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року у центрі Києва: авто, в якому він їхав, підірвали саморобною вибухівкою, повідомляє "Укрінформ".
Павло Шеремет народився 1971 року в Мінську. За свою журналістську кар’єру працював ведучим щотижневої аналітичної програми "Проспект" Білоруського ТБ, головним редактором "Білоруської ділової газети", завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення (ОРТ- згодом "Перший канал") і власним кореспондентом ОРТ в Білорусі, спеціальним кореспондентом програм "Новости" і "Время" дирекції інформаційних програм ОРТ, шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми "Время".
Шеремет часто фігурував у ЗМІ як представник опозиції режиму білоруського президента Лукашенка. У 2005 році журналіст був ініціатором створення інформаційно-аналітичного сайту "Білоруський партизан". У другій половині 2000-х років Шеремет також згадувався в пресі в якості керівника видавництва "Партизан", яке крім його власних книг випустило, зокрема, одну з книг російського опозиційного політика Бориса Нємцова.
У 2010 році Павла Шеремета позбавлено громадянства Білорусі. Як офіційна причина в документах вказувалась наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося в пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство. З 2012 року жив в Україні. Останні роки працював в "Українській правді", був ведучим на Радіо "Вести". Поховали журналіста в Мінську.
У червні 2017 року ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Вашингтонському музеї журналістики та новин "Ньюзеум", де щороку додаються імена журналістів з усього світу, які загинули через свою журналістську діяльність чи під час виконання службових обов’язків.
12 грудня 2019 року тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр лікарю і волонтеру Юлії Кузьменко, медсестрі парашутно-десантного батальйону Яні Дугарь і ветерану АТО Андрію Антоненку.
У вересні 2020 року обвинувальний акт щодо них направили до суду.
4 січня було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, Шеремета. Ексспівробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, 19 січня дав свідчення в Києві у справі про вбивство Шеремета.
Яну Дугарь звільнили з-під варти у травні 2020 року. Пізніше, 11 серпня того року, відпустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт Кузьменко. Водночас Антоненка звільнили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт лише 30 квітня 2021 року.
29 червня 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив на два місяці запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для обвинувачуваної у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко та дії обов'язків для іншої обвинувачуваної у цій справі - Яни Дугарь.
Наступне засідання у справі призначено на 27 липня 2021 року.
Читайте також: Рябошапка назвав справу Шеремета серед пріоритетів
