На їхню думку, результатом Партії регіонів чи "Батьківщини" аж ніяк не можна здивувати обізнаних спостерігачів. Натомість, справжньою несподіванкою є 40 місць, отримані УДАРом, який очолює колишній боксер Віталій Кличко, та 37 місць, здобуті "Свободою", ультраправою партією.
Кличка знають чимало людей на Заході, оскільки він був чемпіоном світу з боксу у важкій ваговій категорії. Хоча й у парламенті Кличко уперше, він брав участь у місцевій політиці з 2006 року та має ступінь кандидата наук, на відміну від Андрія Шевченка, зірки футболу, який був цілковитим новачком на політичній арені (і провалився на виборах).
Особистий шарм Кличка, його безпомилкова кампанія, завзята команда, а також постійне засудження корупції у владі принесли свої дивіденди, пише The Economist.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому інтелігенція голосувала за "Свободу"
Найбільшу тривогу у західних спостерігачів викликає Олег Тягнибок, лідер "Свободи", який, як видається авторам, є вовком в овечій шкірі.
Цьому хірургу зі Львова, пише видання, вдалося віднайти "Свободу" як збирача голосів широкого протестного електорату. Якщо до 2004 року "Свобода" мала назву Соціал-національної партії та отримала лише 0,76% на виборах 2007 року, то на виборах у жовтні цього року вона перетворилася на позірно менш екстремістську партію, що стала прийнятною для ширшого електорату. Вона відмежувалася від своїх попередніх заяв про євреїв та презентувала себе патріотичною партією.
Jerusalem Post (несправедливо, на думку деяких експертів) приписала високий результат "Свободи" вродженому антисемітизму українців.
На думку журналістів The Economist, позірно єдиний фронт опозиційних партій - Батьківщини, "Свободи" та УДАРу - вже тріщить. Зокрема, через те, що ідеї "Свободи" можуть бути радикальнішими, ніж погляди членів двох інших опозиційних партій.
Підготував Сергій Брикса
