Нещодавно ЗМІ активно поширювали повідомлення, що Гульнари Карімової немає серед живих ще з 5 листопада, а її могилу зрівняли з землею. Першоджерелом інформації був сайт "Центр-1", який посилався на свідчення анонімного працівника Служби нацбезпеки Узбекистану. Однак, згодом син Гульнари Іслам у коментарі ВВС заявив, що повідомлення про загибель його матері - всього лиш чутки. Також засумніватися у достовірності інформації змусила надмірна активність акаунта Карімової у Twitter, де з'явилося її фото. Але журналісти назвали таку активність фейковою, а знімок архівним. Відсутність Гульнари на церемонії поховання батька, Іслама Карімова, стала ще одним приводом для журналістів переконувати, що інформація про її смерть - не фейк.
Гульнара та Іслам Карімови. Фото: tengrinews.kz
Увага світових ЗМІ вже неодноразово була прикута до персони Карімової. За своє життя вона встигла реалізувати себе в дипломатії, громадській діяльності, музиці, парфумерії, а також побувала в ролі дизайнера одягу та ювелірних прикрас. Звичною справою для Карімової стало також перебування у центрі скандалів як на батьківщині, так і за кордоном. Співвітчизники завжди обурювалися її відвертими фото та "сміливими" нарядами. Доленосним для Гульнари став скандал з батьком, після того, як Захід звинуватив її у відмиванні грошей. Отримавши статус мафіозної принцеси, Карімова з 2013 року опинилася під домашнім арештом та позбулася можливості очолити країну після свого батька, як очікували в Узбекистані.
Подібна невизначеність у стилі "живий/не живий" стосується і молодшого сина екс-президента України Віктора Януковича, який у березні 2015 року нібито затонув у озері Байкал. Смерть Віктора підтвердили згодом опоблоківець Нестор Шуфрич, радник голови МВС Антон Геращенко та старший син Януковича Олександр, запевнивши, що його брата поховали в Криму. Натомість, МНС Іркутської області РФ спростовувало інформацію про загибель сина Януковича. Представник МНС заявив, що біля мису Хобой 20 березня справді провалився під лід мікроавтобус з шістьма пасажирами. Загинув водій мікроавтобуса на ім'я Віктор Давидов. Крім того, через півроку Вітора Януковича-молодшого помітили на одній із магазинних парковок у Ріо-де-Жанейро. Як стверджує британський політолог Дюк Раймонд, у більшості випадків "загиблим" від фіктивної смерті не вдається зникнути назавжди. От і Януковичу-молодшому, виходить, не вдалося.
Віктор Янукович-молодший в Бразилії. Фото: obozrevatel.com
Проте не всі діти відомих диктаторів мали змогу інсценувати свою загибель. У більшості випадків, після смерті батьків, спадкоємців чекали переслідування, в'язниці та невтішний фінал. І, зачасту, не так через діяння диктаторів, а як результат жорстокості вчинків самих нащадків.
Американський журналіст Джей Нордлінгер і автор книги про дітей світових тиранів стверджує, що вивести будь-яку формулу у стосунках дітей та батьків складно.
"Я не впевнений, що існує пряма залежність між злодіяннями батьків і тим, наскільки кровожерливими виростають їхні діти", - каже журналіст. - "Всі ці сини і дочки дуже відрізняються один від одного і ведуть різне життя, хоча деякі кореляції все-таки простежуються. У найжахливіших диктаторів дуже часто і діти виростають жахливі".
Прикладом такої жорстокості є нинішній очільник Сирії Башар Асад. Після смерті старшого брата він виявився єдиним спадкоємцем свого батька, хоч і з дитинства не цікавився політикою та ріс замкнутим в собі. Однак, Башару не знадобилося багато часу, щоб увійти в роль тирана та чинити масові розправи, які грутнувалися на етнічних та релігійних переконаннях.
Башар Асад з батьком Хафізом Асадом та матір'ю Аніс Махлуф. Фото: unian.net
Прославилися своєю жорстокістю син румунського диктатора Ніколае Чаушеску Ніку та син іракського диктатора Саддама Хусейна Удей. Обидва користувалися вседозволеністю від статусу своїх батьків і не знали ніяких заборон. Що Ніку, що Удей мали пристрасть до згвалтування жінок, а останній навіть клеймив своїх жертв тавром у формі літери "U" - першої букви його імені. Також Удей до смерті забив підлеглих за помилку. У 2003 році разом з братом Кусеєм він був убитий внаслідок обстрілів американськими військами.
Саддам Хусейн з синами Удеєм та Кусеєм. Фото: bm.img.com.ua
Син Чаушеску після смерті батька потрапив до в'язниці на 20 років. Вийшовши на волю, Ніку помер від цирозу.
Ніколае Чаушеску-молодший. Фото: media.caak.mn
Сина лівійського правителя Муамара Каддафі Ганібала теж можна занести до списку відомих тиранів. Він відзначився побиттям прислуги в швейцарському готелі, за що був арештований. Його звинувачували у викраденні та побитті лівійця, знущанні над дружиною та робочим персоналом. У 2015 році в ЗМІ з'явилося повідомлення, що Каддафі арештували в Лівані. Ще двох синів Муамара убили під час обстрілів. Інші нащадки, за останніми даними, переховуються в Алжирі.
Муамар Каддафі з родиною (зверху син Каддафі Ганібал). Фото: fishki.net
Журналіст Джей Нордлінгер наголошує, що діти диктаторів водночас стають і тиранами і жертвами.
"Більшість з них веде бурхливе життя: вони опиняються у вигнанні, в тюрмі, бувають втягнуті у війну або їх просто вбивають. Загалом, до безтурботного існування тут далеко, хоча деякі диктатори примудряються довго протриматися при владі і мирно померти у своєму ліжку. Але, після смерті тирана, його дітей, як правило, очікують суцільні біди", - пише Нордлінгер.
Яскравим прикладом цього є діти радянського диктатора Йосипа Сталіна. Жоден з його синів не дожив до 40 років. Яків, на думку істориків, загинув у гітлерівському полоні, а Василя, після смерті батька, засудили за антирадянську пропаганду і відправили до в'язниці на вісім років. Після закінчення терміну його знову переслідували та інкримінували наклеп антирадянського характеру. Відсидівши ще рік у в'язниці, у нього відібрали прізвище Сталін та заборонили проживати в Москві і Грузії. Помер Василь (вже не Сталін, а Джугашвілі) від отруєння алкоголем.
Йосип Сталін з синами Василем та Яковом. Фото: thematicnews.com
Троє синів китайського диктатора Мао Цзедуна закінчили теж не зі щасливим фіналом. Старший загинув на корейській війні у 28 років. Молодший помер ще в дитинстві від дизентерії, а середнього у віці 27 років ізолювали від суспільства з діагнозом "шизофренія" і подальшу частину життя він провів у психіатричних клініках. Помер у віці 84 років в одній з них.
Мао Цзедун зі старшим сином Мао Аньіном. Фото: s9.rr.itc.cn
Вони з пелюшок ростуть з переконанням, що півсвіту належить їхнім батькам, а для них не існує ні закону, ні кордонів, ні правил. Однак, диктатори не безсмертні і вберегти своїх нащадків після смерті їм не вдається, так як, здебільшого, люди з найближчого оточення їхнього режиму є першими, хто зацікавлений в усуненні спадкоємців.
