Вашого керівника Валентина Лихоліта (комбат "Айдару", - ред.) звинуватили у мародерстві, зараз його взяли на поруки нардепи. В чому справа? Чому проти нього відкрили кримінальну справу?
- Йому інкримінують неправильне ведення бойових дій. Вся проблема полягає в тому, що в Україні проводиться АТО, а при статусі АТО зачистка будівель чи транспортних засобів відбувається дещо в іншій площині.
Якби це була війна, а ми були на війні, то на війні все відбувається, як ми і робили. Якщо їхала машина, на якій було написано поліція ДНР, із вікон стирчали стволи і по нас відкривають вогонь, то ми відкриваємо зустрічний вогонь. Коли ми заходили в населеному пункти, то, звичайно, перевіряли всі будівлі, щоб потім ззаду ніхто з автоматом не вийшов і не відкрив нам чергу в спину. Якщо ми перевіряли будівлі і там знаходили людей з автоматами, то ми їх затримували. Але у нас же АТО, а це поліцейська місія і для того, щоб увійти в будівлю, необхідно мати ордер від прокуратури, розумієте?
Валентин Лихоліт. Фото: uinp.info
Але ж це довга бюрократична процедура?
- Уявіть собі, що ви йдете по місту, бачите в вікні будівлі силуети озброєних людей і в цю мить маєте подумати, як би то заїхати зараз в прокуратуру, щоб взяти цей ордер і оглянути будівлю. І навіть якщо буде цей ордер, то треба підійти до дверей чи вікна і пред’явити його. То нам необхідно підійти до того автоматчика з ордером і сказати, що ми хочемо перевірити його документи? Це ж нонсенс!
Тому в нас і виходить така незрозуміла ситуація, адже ми наче державу захищали, а судять нас через "маляви" сепаратистів.
А зараз же взагалі хочуть амністію сепаратистам зробити, то вони будуть ходити по вулиці, впізнавати наших хлопців і заяви на них писати, що вони злодії і вбивці, це ж абсурд!
Те, що інкримінують вашому командиру, мабуть, можна інкримінувати будь-якому воїну АТО. Кожен же, напевно, хоч раз перевірять авто чи будівлі?
- Звичайно. Якщо машина їде повз нас з територїї сепаратистів, то ми маємо її спокійно пропустити? А якщо вона їде наповнена вибухівкою в якийсь населений пункт, де багато діточок і там вибухне? І що тоді говорили б так звані обвинувачі?
Але чому тоді справу порушили лише проти вашого командира? Адже про такі справи ми більше ж не чули.
- Є такі справи, просто в нас же ж зараз все тихо-тихо, а Лихоліта просто вирішили прибрати. В нас же всі справи затихли, які були. Жоден беркутівець, який дітей вбивав, не сидить. Чи може вбивць Гонгадзе хтось знайшов? Тому і треба було замилювати очі суспільству якимись справами, а ще й прибрати тих, хто багато знає. Хоча більшість добровольців заслуговує почестей, а не судів. Наприклад "Батя" (позивний Валентина Лихоліта, - ред.) додумувався керувати операцією так, що генерали в шоці були. 50 добровольців захопили місто Щастя, при цьому автомати були в кожного п’ятого, решта з саперними лопатками йшли в атаку на переважаючу силу противника, а їх було 300-400 чоловік, і при цьому в нас були тільки поранені і всі живі.
Айдарівці знесли пам'ятник Леніну в м.Щастя. Фото: група "Український Луганськ" в VK
То Лихоліт просто багато знає чи можливо перейшов комусь дорогу?
- Справа в тому, що наша влада безхребетна по-відношенню до сепаратистів. А вони бачать, що все в них добре і починають піднімати голови, а на лаві підсудних опинаються такі, як Лихоліт, котрий тих сепаратистів душив. Наша ж влада всі розслідування провалила, справ Майдану ніхто не розкрив, то чому би на АТОшників не нагнати? Тим більше вже довго ведуться розмови про те, що добровольцям, які навіть були у полоні, не можуть надати статус учасника бойових дій… от вони і переводять стрілки. А про котли типу Іловайського чому всі забули? Чому жоден генерал не покараний?
Тобто на добровольців просто перевели стрілки?
- Між добровольцями склалась така думка, що влада просто не знала, що з нами робити. Добровольчі батальйони сформувались після Майдану і влада вважала нас приреченими, думали, що нас в АТО всіх знищать, а може так і було домовлено, щоб нас всіх знищили, а сепаратисти собі до Києва дійшли. І влада була дуже засмучена, коли ми вижили.
Кажуть, що добровольців відправляли на такі завдання, з яких не повертаються. Наскільки це відповідає дійсності?
- Коли ми відбивали міста і їхали дорогами, то бачили як стояли ЗСУ з танками, БМП, в повній екіпіровці…І тут вони зупинаються, щоб дати нам дорогу і щоб ми їхали першими. А ми в бусику типу "Богдан" сиділи, який волонтери подарували і ЗСУшники нас називали "безбашенні" добровольці, яких пропускали вперед і які мали вв’язатись в бійку. Коли бачили, що бій добровольців і російської армії для нас йде успішно, то тоді вже підтягувались ЗСУ.
А бувало таке, що бій йде рівний і в сам розпал бою наші танки розвертаються і їдуть собі, таке було під Георгіївкою.
Танкісти лякалися чи вас спеціально там кидали?
- Вони ж по команді діяли, самі рішень не приймали.
Взагалі ці Мінські домовленості придумали, щоб нас спинити. В армії було завдання дійти до кордону України і там окопатись. А зараз в нас втрати більші, ніж коли були активні бойові дії. Адже бої ми вели краще, ніж росіяни, а зараз наші сидять в окопах, а по них гатять з крупнокаліберних… І кожного дня тільки офіційно помирає 1-2 військових, а скільки ж тоді неофіційно? А батальйон ДУК взагалі ніхто не рахує і питають в них, навіщо вони приїхали. Тому втрат в нас зараз більше, ніж було при активних бойових діях.
В розмовах з іншими добровольцями нам повідомляли, що Айдару, яким командував Лихоліта, дуже боялось місцеве населення, чому так?
- Боялись ті, хто мав чого боятись.
Ну якраз нам і повідомляли, що ви знали всіх сепаратистів і де вони живуть.
- Так, тому що ми розставляли пости і добре працювали з місцевим населенням. Ми воювали не на чужій території, ми на своїй землі! Коли ми відвойовували населені пункти, то в першу чергу починали працювати з місцевим населенням. І коли ми приїжджали в населені пункти, то виходили жінки з дітьми з українськими прапорцями. Такі люди нас не боялись, бо вони українці!
Ми одного разу зайшли в Георгіївку і місцеве населення зібралось перед нами і стоять. Ми не знали, що робити, тому віддали їм пайки свої, а люди заплакали і розійшлись. А ввечері знову прийшли і почали розповідати. Виявляється їх кожного дня зганяла от ця "влада" в центр села і ставила завдання: одні траншеї копали, мішки з піском тягали для блок-постів, ця хата готує сьогодні сніданок, ця обід, а ця вечерю… І при цьому не просто готує, а мали конкретні замовлення. Наприклад, мали зробити пельмені, і бойовиків не хвилювало, де люди найдуть муку та м'ясо. І при цьому мала завжди бути самогонка на столі, бо вони ж ще й випити любили. І коли населення перед нами вишикувалось, то виявляється вони чекали на рознарядку, а ми їм пайки свої віддавали.
Айдарівці роздають пайки місцевому населенню. Фото: globeukraine.blogspot.com
А боялись нас ті, хто мав чого боятись, хто вдень ходив як цивільний, а вночі діставав обріз. Приходили, наприклад, з банкою меду до хлопців, а мед отруєний. От такі нас і боялись… А скільки було таких випадків, що їде автомобіль біля блок-посту і тут прямо біля нашої позиції комусь закортіло в туалет. І як тільки він відбігає від машини, то вона вибухає. Але і ту людину не завжди можна було звинувачувати, бо його сім’ю часто тримали під прицілом і змушували їздити в такі "рейси".
І якщо ми повернемося до Лихоліта, то як можна, щоб ці сепаратисти мали право його в чомусь звинувачувати? Людина пройшла Афганістан, Майдан, сам формував добровольчий батальйон, сам розробляв операції по звільненню населених пунктів, при чому так розробляв, що в наших підрозділів втрат не було.
Чи можна сказати, що Айдару мстять якраз оті сепаратисти, що вас боялись?
- Швидше почали піднімати голови, бо ми і потім десантики там понаводили порядок, а тепер вони почали голови піднімати і почали виникати ситуації як з Лихолітом.
Зараз більшість добровольців поїхали додому?
- Що означає поїхали додому? Наприклад ДУК веде бойові дії, бо ЗСУ підпорядковується командуванню і сидить в окопах. А в добровольчих батальйонів є чітке завдання дійти до кордну, щоб закінчити війну.
Якби в 2014 році ввели військовий стан, то ми би війну закінчили і не виникало би цих правових колізій як з "батьою".
Ви казали, що вас відсилати на найважчі завдання думаючи, що ви не повернетесь. Чи можна сказати, що коли ви приїхали додому, то вас все ж вирішили дотиснути?
- Думаю, що можна так сказати. Бо основним кістяком цих добровольців були люди з Майдану, яким не байдуже те, що відбувається в країні. В нас підвищене почуття справедливості, і коли хлопці приїздять і бачать це свавілля, то хочуть навести порядок.
А чому нас хочуть знищити? Бо думали, що нас ще в АТО переб’ють, коли нас посилали на ці всі завдання, а ми вижили, хотіли дійти до кордону, а потім в країні наводити порядок. Янукович хоч зеком був, тому йому не дивувались, а ці ж політики народжені Майданом, а хоч одного беркутівця засудили? А зараз АТО буде повільно стихати і ще нас винними зроблять, скажуть, що це ми у всьому винні.
Тобто влада боїться, що добровольці почнуть третій Майдан?
- Думаю, що так. Ви ж бачили, коли "Батю" тримали в СІЗО, то 30 годин його не випускали до нас, бо боялися, що стихійно може щось розпочатись.
Ну в такому випадку влада або зламає добровольчі батальйони, або спровокує. Які настрої серед добровольців?
- Владі не потрібно гратись з вогнем. Є багато корупціонерів, яких треба посадити. Перш ніж судити когось, необхідно глянути, що зробив ти сам. Невже наша влада зробила для країни більше, ніж добровольчі батальйони, що вона їх судить?
Влада сама себе загнала в глухий кут. Навіщо було створювати ці всі батальйони, якщо в нас АТО? Сил СБУ і МВС було недостатньо, і тоді почали залучати нас і ЗСУ, а тепер кожного бійця можна звинуватити в тому, що він неправильно веде бойові дії.
