Із зашморгом на шиї. Як працюють санкції проти росії

Олесь Євтєєв
Із зашморгом на шиї. Як працюють санкції проти росії
Війна – це не лише протиборство армій та зброї, але і протистояння економік та ресурсів. Та й самі війни ведуться переважно за ресурси. Відтак сильна армія економічно слабкої країни приречена на поразку. Тому союзники України з початку повномасштабного вторгнення застосовують заходів для ослаблення економіки країни агресора. iPress вирішив подивитися, як працюють санкції проти рф, і що на неї чекає далі.

Адже війна – це, крім усього іншого, дуже дороге задоволення. За 9 місяців вторгнення рф витратила на бойові дії понад 82 млрд доларів – тобто майже 10 млрд на місяць. Аби позбавити її можливості вести агресивні війни, потрібно позбавити її можливості виробляти сучасну зброю або закуповувати її за кордоном.

З 5 грудня запрацює нафтове ембарго. Мінус 180 млрд доларів за рік

Саме для позбавлення можливості накопичувати ресурси світове співтовариство застосовує проти агресора економічні санкції. Зокрема, Європейський Cоюз запровадив проти росії вісім пакетів санкцій. Наразі ведеться робота над дев’ятим. Він може включити конфіскацію активів у росії, заборону на продаж власності та інші деталі, які розглядалися в попередніх раундах. Проте усі ці заходи хоч і дошкульні, але не позбавили ерефію головного – фінансового ресурсу.

Та, здається, фініта ля комедія: з 5 грудня набуде чинності європейське ембарго на імпорт російської нафти. Крім того, країни G7 та Австралія домовилися про заборону надання морських послуг, у тому числі страхування, для поставок російської нафти в інші країни, якщо ця нафта продаватиметься дорожче встановлених обмежень.

Коли буде введено європейське нафтове ембарго, очікується скорочення доходів росії від нафти та газу на 40%: з приблизно $325 млрд у 2022 році до $180 млрд у 2023-му (за базового сценарію) та досягнуть критичних $150 млрд на рік до кінця 2023-го. Мета цих зусиль полягає в тому, щоб зменшити доходи рф від продажу нафти, але водночас зберегти її доступність на світових ринках для стабілізації цін.

Назад у майбутнє. Втрата технологій, електроніки та дефіцит капіталу

Втім, уже зараз половину резервів Центрального банку росії заморозили, деякі російські банки відключили від міжнародної платіжної системи SWIFT. Експорт західних технологій, авіаційної техніки, електроніки та предметів розкоші також заборонили. Внаслідок виходу з країни майже 1000 глобальних компаній росія втратила підприємства, на частку яких припадає майже 40 відсотків валового внутрішнього продукту, а тамтешній державний бюджет уперше став дефіцитним. У довгостроковій перспективі економіка росії стане більш примітивною, оскільки вона частково відокремиться від міжнародної торгівлі. І це ми ще навіть не починали.

Наразі найбільш відчутним наслідком антиросійських санкцій є технологічне відставання країни-агресора. Брак доступу до технологій здатен значно зменшити промисловий потенціал, а в перспективі – можливості видобувати природні ресурси. Крім того, санкції створюють фінансові проблеми. За деякими даними, рф втратила до 10% капіталу банків та до 40% ринкової капіталізації. Відключення російських банків від системи SWIFT суттєво зменшило кількість доступних їм фінансових інструментів. Вихід західних компаній з російського ринку створює короткостроковий ефект зростання безробіття та втрати інвестицій, а також веде до відтоку капіталу.

Краще ходити пішки. Мінус авіація та мінус автопром

Завдяки санкціям зупиняються галузі економіки рф, зокрема виробництво автомобілів скоротилось на 70-80%. Незабаром російськими дорогами будуть так-сяк рухатися лише сумнозвісні ВАЗи, та й ті у максимально спрощеній комплектації, бо все, що стосується комфорту і безпеки водія – імпортувалося. Ну а примхливі іномарки, до комфорту яких вже почали звикати жителі московії, без постачання запчастин скоро стануть на прикол.

Ще гірші справи з літаками: імпорт високотехнологічної продукції до рф впав на 24%, через що цивільна авіація рф опинилася в гнітючому стані. Євросоюз заборонив експортувати до росії товари та технології, що використовуються в авіації та космічній галузі, а також страхувати та обслуговувати повітряні судна. Водночас європейський виробник літаків Airbus та американський Boeing припинили технічне обслуговування російських авіакомпаній та постачання запчастин. А що тамтешній парк літаків на 80% імпортний, вже у серпні російські авіакомпанії почали займатися "канібалізмом": розбирати одні літаки, щоб забезпечити запчастинами інші. Таким чином, через неможливість планових ремонтів, найбільший російський авіаперевізник "Аерофлот" вже втратив кожний четвертий літак.

Той, у кого є старенька іномарка, добре знає, що таке авторозборка – це місце, де спритники розбирають на запчастини автомобілі, котрі фатально постраждали в аварії. Там можна придбати за помірну ціну запчастину до фольксвагена чи ауді, за яку на фірмовому сервісі довелось би віддати цілий скарб. Звісно, не нова запчастина може відмовити у будь-яку мить, та коли мова йде про автомобіль, цим можна знехтувати. Але уявіть собі, що ви змушені летіти на літаку, нафаршированому б/у деталями. Тут, як не крути, катастрофи не уникнути.

Аспірин від усіх хвороб. Вітчизняна фармацевтика теж стагнує

Вплив міжнародних санкцій позначився і на фармацевтичній промисловості, у результаті чого вона нездатна забезпечити виробництво достатньої кількості необхідних ліків. Як повідомляє Радіо Свобода з посиланням на проєкт Re:Russia, 60% фармацевтичних фірм відчувають труднощі із закордонними поставками через санкції. Зокрема, повністю припинилися поставки імпортних імплантів.

У приватних розмовах російські хірурги вже визнають, що запас медикаментів різко зменшується. Це безпосередньо впливає на проведення операцій – планові втручання переносять на невизначений термін. А оскільки відновлення запасів медикаментів не проводиться, це приводить до суттєвого зростання цін на ліки.

Нестача медикаментів напряму позначиться і на ході бойових дій – масове залучення на передову необстріляних мобіків призводить до зростання безповоротних санітарних втрат, оскільки поранених банально нічим буде лікувати.

Крім того, зростає собівартість виробництва власних ліків. Локальні компанії на 100% залежать від імпортного виробничого обладнання, і практично все воно виявилося товарами подвійного призначення. Про це вчора розповів на всеросійській науково-практичній конференції на тему лікарського забезпечення гендиректор Асоціації російських фармвиробників Віктор Дмитрієв. "Одна з наших компаній порахувала, скільки їй буде коштувати поміняти кишково-розчинну оболонку на своїй лінійці – вийшло 150 млн руб.", – зазначалося в одному з виступів.

Санкції працюють, коли вони працюють. Не залишати жодної шпарини

Силу санкцій як інструмент політичного впливу вперше у новітній історії випробував Наполеон Бонапарт. Хороша була людина – мало того, що москву спалив, так ще й сакційну зброю вигадав. За вісім років (із 1806 по 1814) йому вдалося втілити континентальну блокаду, в ході якої всі країни, які на той час були союзниками або підвладними Франції, перестали торгувати з Великою Британією.

Наразі вже встановлено 11 814 світових обмежень проти росії. Таким чином вона посіла сумнівну світову першість, адже такі підсанкційні країни, як Іран, Сирія, КНДР, М’янма, Венесуела та Куба разом мають лише 9670 обмежень, що запроваджували впродовж десятиліть. Та чи зламають одні лиш економічні санкції хребет агресора?

Наприклад, обмеження, запроваджені Лігою Націй проти Італії через воєнний конфлікт з Ефіопією у 1934 році, не завадили їй згодом тимчасово окупувати цю країну. Санкції проти Японії у 1940-1941 роках не лише не зупинили її загарбницькі плани стосовно Південно-Східної Азії, але й спровокували атаку на військову базу у Перл-Гарбор, котра стояла на заваді пануванню в Тихому океані.

Виявило свою неефективність застосування санкцій і у повоєнний період, адже жодного разу не вдалося перекрити усі джерела постачання підсанкційних товарів. Приміром, перші санкції проти Ісламської республіки Іран були введені США 1979 року. З 2006-го ООН ухвалила шість резолюцій проти Ірану, а до санкцій долучилися ще низка країн. Та незважаючи на заборону експорту до Ірану атомної, ракетної та значної частини військової продукції, це не завадило тамтешньому режиму закуповувати через треті країни підсанкційні товари і навіть без дозволів збагачувати уран. У листопаді Іран хизувався, що досяг 60% рівня збагачення.  

Санкції проти КНДР за розробку ракетно-ядерної програми були введені ще 2006 року. Відтоді вони постійно розширювалися й охопили широкий спектр галузей – від продукції воєнного призначення до жорсткого експортно-імпортного контролю, фінансових і торговельних обмежень. І все ж це не зупинило Пхеньян. За сприяння росії та Китаю там розробляють ядерну зброю та постійно збільшують радіус дії балістичних ракет.

Ну а світовим рекордсменом за тривалістю підсанкційного життя є, безумовно, Куба. Сполучені Штати запровадили економічні санкції проти режиму Фіделя Кастро ще у 1960 році. Проте, завдячуючи підтримці СРСР, а потім рф, Куба вижила. Фідель давно помер, проте санкції діють і досі. А що кубинці? Насолоджуються теплом тропіків, живуть у картковій системі розподілу найнеобхідніших продуктів і мріють про "Жигулі" ВАЗ 2105. Це у них наразі найкращий автомобіль, бо решта – взагалі музейні американські ридвани родом з п’ятдесятих років минулого століття.

Фото: dsnews.ua

Але найбільш ефективним є паралельне застосування санкцій разом із військовим ударом по країні-агресору. Саме так вчинили з режимом Саддама Хусейна в Іраку. Санкції проти Багдада почали діяти з 6 серпня 1990 року, через чотири дні після вторгнення Іраку до Кувейту. У січні 1991 року розпочалася війна в Перській затоці, в якій Ірак зазнав поразки. Однак санкційний тиск проти держави зберігався аж до травня 2003-го, коли режим Хусейна вже припинив існування внаслідок нової військової операції західних союзників.

Отже, історія показує, що застосування одних лиш економічних санкцій проти авторитарних режимів не призводить до їхньої поразки. Ніхто не зможе протистояти агресії лише за допомогою доларів та мікросхем. Навпаки – створюється образ зовнішнього ворога, котрий у всьому винен, і в боротьбі з яким потрібно згуртуватися довкола авторитарного лідера.

Поки що світ не проводить паралелі між путіним та Хусейном. Принаймні тому, що у путіна є ядерна зброя. Хоча рф країною-пособником тероризму все ж визнав. Тож набираємося терпіння, допомагаємо ЗСУ та віримо в українських дипломатів.


"Вееееликий" наступ росіян вже розпочався. А польовим командирам ЗСУ час навчитися виконувати накази генералів – Том Купер
"Північний потік" могли підірвати і Велика Британія, і США? Про російські наративи на сторінках поважної The Times
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Куди інформаційно бити США. Америка має
Куди інформаційно бити США. Америка має "допомогти" чадам російських еліт, які почуваються в безпеці від війни – Івана Страднер
Про путіна і
Про путіна і "все йде за планом". Українці завдали великих втрат росіянам під Вугледаром та зупинили кілька великих наступів – Том Купер
Удар Моссада по  іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Удар Моссада по іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян