Повна хронологія справи "Трамп – росія". Думками у Грузії

У 31-й частині розслідування американський журналіст Крейг Анґер розповідає, як в 2011 році Дональд Трамп погодився надати своє ім'я проєкту Trump Tower Batumi у Грузії, не вкладаючи в нього власного капіталу. Автор простежує, як девелопер Silk Road Group отримував фінансування від казахстанського B.T.A. Bank, навколо якого розгорталися багатомільярдні справи щодо привласнення та відмивання коштів. На думку журналіста-розслідувача, батумська угода стала ще одним прикладом бізнес-моделі, за якої бренд Трампа використовували в проєктах, пов'язаних із непрозорими потоками євразійського капіталу. Історія знову виринула під час президентської кампанії 2016 року, коли один із посередників Silk Road Group згадав у листуванні з Майклом Коеном чутки про компрометувальні записи з росії.

Тепер, коли Трамп став своєрідним "полковником Сандерсом" у світі елітних кондомініумів, він застосував свою нову франчайзингову модель до грузинського портового міста Батумі. І знову проєкт провалився. І знову Трамп заробив.

Трамп (ліворуч) із президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі в Батумі.

У березні 2011 року, за п'ять років до своєї першої президентської кампанії, Дональд Трамп стояв поруч із президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі в мармуровому вестибюлі Trump Tower на Мангеттені, презентуючи черговий міжнародний проєкт. Він називався Trump Tower Batumi – розкішний хмарочос, який планували звести у Батумі – другому за величиною місті Грузії та курорті, відомому як "перлина Чорного моря".

Презентація, організована з характерним для Трампа розмахом, представляла проєкт як символ партнерства. Та за цією показовою подією ховалася значно цікавіша історія. Подібно до того, як Bayrock уже почала ліцензувати ім'я Трампа для Trump SoHo та інших проєктів, тепер інша група отримала ліцензію на використання бренду Трампа. Вона була пов'язана з казахстанським B.T.A. Bank – фінансовою установою, що опинилася в центрі багатомільярдного скандалу з розкраданням коштів, а також із мережею бізнесменів, які згодом знову привернули увагу під час президентської кампанії Трампа 2016 року.

Проєкт у Батумі, як і більшість закордонних проєктів Трампа, був угодою про використання бренду, а не вкладенням власного капіталу. Роль Трампа полягала в тому, щоб надати своє ім'я, привернути увагу до проєкту і затвердити дизайн, тоді як партнери брали на себе фінансування, політичні зв'язки та місцеві дозволи. Грузинським девелопером була Silk Road Group, яку контролював бізнесмен Георгій Рамішвілі, а Георгій Рцхіладзе виступав посередником і допомагав просувати проєкт. А фінансову підтримку групі надавав казахстанський B.T.A. Bank, колишнього голову якого Мухтара Аблязова звинувачували у привласненні активів банку на суму понад 6 млрд доларів через офшорні компанії та шахрайські кредити.

Згодом у матеріалах слідства та судових процесів зазначалося, що частину коштів, у привласненні яких звинувачували Аблязова, спрямували через офшорні структури, які інвестували в західну нерухомість. Серед них були й компанії, пов'язані з Trump SoHo у Нью-Йорку – проєктом, про який я вже писав, пов'язаним із партнерами Трампа Феліксом Сатером і Тевфіком Аріфом із Bayrock Group та через який проходили брудні гроші, що надходили через підставні компанії, анонімні компанії з обмеженою відповідальністю (LLC) та офшорні рахунки.

А тепер, як повідомляло Bloomberg News, фінансові потоки, що проходили через ринок елітної нерухомості Мангеттена, з'явилися й у Батумі. Це підкреслювало, що ім'я Трампа стало стабільним глобальним каналом для капіталу з непрозорих російських та євразійських клептократичних мереж.

На той час, коли Трамп позував перед камерами із Саакашвілі, Мухтар Аблязов уже жив у Лондоні й оскаржував екстрадицію за обвинуваченнями в розкраданні та шахрайстві, а B.T.A. Bank перебував під розслідуванням у кількох юрисдикціях. Як і зазвичай, Трамп не ризикував власними коштами. Він дотримувався знайомої схеми: він нічого не інвестував і не мав зобов'язання перевіряти походження коштів своїх партнерів.

Для Silk Road Group, яка залучала значні кредити від B.T.A. Bank, ситуація була іншою. Хоча Silk Road заперечувала будь-які порушення, її зв'язок із банком прив'язував угоду до казахстанського капіталу, який західні регулятори вже вважали високоризиковим.

Як повідомляв The New Yorker у 2017 році, офшорна мережа дочірніх компаній B.T.A. Bank фінансувала структури Silk Road навіть тоді, коли міжнародні суди заморожували активи Аблязова. Казахстанський режим Нурсултана Назарбаєва, який свого часу сприяв кар’єрному злету Аблязова, одночасно переслідував його за шахрайство й отримував вигоду від тієї самої непрозорої системи транскордонного виведення капіталу, що забезпечувала розширення Silk Road. Фактично угода Трампа в Батумі вплела його бренд у систему відмивання грошей, яка простягалася від Алмати до Лондона і від політичної еліти Грузії до розкішних веж Мангеттена.

На той час такі домовленості вже стали для Трампа звичною справою. Батумський проєкт, профінансований коштами, пов'язаними з Казахстаном, і урочисто представлений прозахідним автократом, став зразком для наступного кроку – Trump Diamond Astana, ще одного так і не реалізованого проєкту, цього разу в столиці Казахстану, запланованого на 2012 рік.

У березні 2011 року Трамп зустрівся з Георгієм Рамішвілі, головою Silk Road Group, після пресконференції в Нью-Йорку. Фото: Mark Lennihan / AP

У Батумі будівництво так і не почалося, але угода знову опинилася в центрі уваги під час президентської кампанії 2016 року. Коли зв'язки Трампа з росією почали пильно вивчати, Георгій Рцхіладзе з Silk Road Group знову з'явився в цій історії. Згідно зі звітом Мюллера, 30 жовтня 2016 року Рцхіладзе написав адвокату Трампа Майклу Коену: "Зупинив поширення деяких записів із росії, але не впевнений, чи є ще щось. Просто щоб ти знав..."

Під час допиту Рцхіладзе сказав, що повідомлення стосувалося чуток про "компрометувальні записи", які нібито перебували в руках людей, пов'язаних із російською Crocus Group, що допомагала організовувати конкурс "Міс Всесвіт" 2013 року в москві за участю Трампа. Згодом він заявив слідчим, що йому повідомили, нібито ці записи були підробленими.

Угода в Батумі, звісно, була лише одним із багатьох непрозорих проєктів, які показували, наскільки вільно Трамп почувався у світі непрозорих грошей, політичного доступу й відсутності відповідальності. Історія, що почалася з рукостискання з Міхеїлом Саакашвілі та ліцензійної угоди з Silk Road Group, зрештою пов'язала Трампа з мережею фінансистів і посередників, які діяли в російських та євразійських клептократіях. Це був ще один розділ в історії транснаціональної корупції.

Дійові особи

Міхеїл Саакашвілі: колишній президент Грузії та прозахідний реформатор, який використав оголошення про проєкт у Батумі для залучення іноземних інвестицій.

Silk Road Group: грузинський конгломерат, що стояв за Trump Tower Batumi, прагнув скористатися західним брендом і водночас спирався на фінансові лінії, пов'язані з казахстанським B.T.A. Bank.

Георгій Рамішвілі: співзасновник SRG і публічне обличчя батумського проєкту, який використовував бренд Трампа для просування грузинської нерухомості серед регіональних еліт та офшорних покупців.

Георгій Рцхіладзе: партнер SRG і посередник із широкою мережею контактів у США та Євразії; згодом знову привернув увагу у 2016 році в листуванні з Майклом Коеном про чутки щодо "записів", що показало, як посередники з батумського періоду повернулися в політичне оточення Трампа.

B.T.A. Bank (Казахстан): великий казахстанський банк, який мав фінансові зв’язки з SRG, тоді як сам банк фігурував у справах про багатомільярдні розкрадання й відмивання коштів, а також у транскордонних судових спорах.

Мухтар Аблязов: колишній голова B.T.A., якого звинувачували у виведенні мільярдів через офшорні структури; пов'язані з ним капітальні потоки неодноразово фігурували у схемах інвестування в західну нерухомість, зокрема в структурах, згаданих у попередніх матеріалах про Trump SoHo.

Нурсултан Назарбаєв: багаторічний керівник Казахстану, за правління якого наближені до держави гроші проходили через офшорні канали, що перетиналися з мережею фінансових зв’язків SRG.

Майкл Коен: особистий адвокат Трампа; отримав 30 жовтня 2016 року повідомлення від Георгія Рцхіладзе про "зупинене поширення деяких записів із росії" – епізод із непідтвердженими розмовами про компромат, зафіксований у звіті спецпрокурора Роберта Мюллера.

Арас Агаларов (Crocus Group): пов'язаний із кремлем девелопер, якого Рцхіладзе назвав серед людей, у чиєму колі нібито існували чутки про "записи".

Фелікс Сатер і Тевфік Аріф (Bayrock Group): партнери Трампа в проєкті Trump SoHo; діяли в тих самих каналах руху капіталу з Євразії до США, що й потоки SRG/B.T.A., і стали раннім прикладом того, як непрозорі гроші поєднувалися з нерухомістю під брендом Трампа.