Мільярди доларів боргів, незліченні судові позови і Дональд Трамп винаходить себе заново як "полковника Сандерса" у світі розкішних хмарочосів, за невеликої допомоги своїх російських друзів.
Впродовж першого десятиліття XXI століття компанії Дональда Трампа шість разів подавали заяви про банкрутство й усе ще мали мільярдні борги. Не було зрозуміло, як він міг би відновити своє фінансове становище, аж поки група заможних російських інвесторів не натрапила на схему, яка дала Трампу змогу заробляти сотні й сотні мільйонів доларів, не вкладаючи ані цента в нові проєкти.
Як сказав мені Кен Маккалліон, колишній федеральний прокурор США Східного округу Нью-Йорка: "Вони врятували його шкуру".
Нові підприємства Трампа ґрунтувалися на моделі, настільки ж американській, як яблучний пиріг, і вже випробуваній на гамбургерах, смаженій курятині, готелях, ресторанах тощо: франшизі.
Потонувши в боргах на 4 мільярди доларів, Дональд Трамп збирався винайти себе заново як "полковника Сандерса" у світі розкішних хмарочосів.
Рятівником Трампа стала Bayrock – девелоперська компанія, головний офіс якої дуже зручно містився на двадцять четвертому поверсі Trump Tower, просто під його власним офісом у тій самій будівлі. І так – як ви, можливо, вже здогадалися, якщо читали інші матеріали мого розслідування, Bayrock майже повністю складалася з емігрантів із Радянського Союзу, які мали зв’язки з російською мафією або російською розвідкою.
З Bayrock Трампа вперше познайомив нині покійний Тамір Сапір (уроджений Темур Сепіашвілі) – радянський емігрант, який приїхав без грошей, а згодом став мільярдером. За словами самого Трампа, вони стали "великими друзями". Саме Сапір познайомив його з уродженцем Казахстану Тевфіком Аріфом, засновником Bayrock.
До розпаду Радянського Союзу Аріф 17 років працював у Міністерстві торгівлі СРСР, яке, як було широко відомо, мало тісні зв’язки з КДБ. Він обіймав посаду заступника директора департаменту готельного господарства, а 1991 року звільнився. Згодом працював у Trans-World Group – компанії, що діяла у надзвичайно прибутковій металургійній галузі, охопленій кривавими "алюмінієвими війнами", у яких загинули десятки керівників компаній, трейдерів, банкірів і кримінальних авторитетів.
Коли йшлося про розваги, Аріф не шкодував грошей. Одного разу він із колегами орендував Savarona – 446-футову яхту, яка колись належала "батькові турків" Мустафі Кемалю Ататюрку, і запросив дев’ятьох молодих "ескортниць", які, як стверджувалося, мали розважати бізнесменів на вечірці.
"Один із бізнесменів особливо полюбляв 13-14-річних [дівчат], і керівник організації постачав йому таких дівчат", – ішлося в документах поліцейського розслідування.
Аріф та його соратники заперечували висунуті проти них обвинувачення, а самого Аріфа зрештою виправдали. Втім, обвинувальний акт змальовує скандальну картину похмурого й надзвичайно декадентського світу розкішних яхт, середземноморських вілл і приватних літаків, у якому мільярдери-олігархи привозять групи дівчат-підлітків і "торгують людьми", щоб ті займалися сексом із їхніми заможними друзями.
Дональд Трамп не міг бути на всіх вечірках, але одного разу, коли святкували день народження Аріфа, він зателефонував, і знайоме обличчя Дональда Трампа раптом з’явилося на великому екрані під час відеоконференції, щоб його побачили всі присутні. "Тевфік – мій друг, – сказав Трамп. – Вип’ємо за Тевфіка!"
Щодо Таміра Сапіра, то він був співвласником Joy-Lud Electronics разом із Семьоном Кісліним, який 1980 року ввів Трампа в орбіту КДБ, запропонувавши йому вигідну ціну на оптову партію телевізорів для нового готелю Трампа.
"1980: Колишній радянський агент: як Трампа заманили в павутину КДБ"
Сапір був іще одним російським іммігрантом, який приїхав до Америки з символічними трьома доларами в кишені, почав працювати таксистом, а за кілька років став мільярдером і власником квартири, подумати тільки, на П’ятій авеню, 721, тобто в Trump Tower.
Не бажаючи поступатися Аріфу в розпусті, Тамір Сапір уособлював новий, безпрецедентний рівень декадансу: на його яхті були барні стільці, обтягнуті шкірою пітона, опудало лева та туші двадцяти дев’яти різних видів тварин, що перебувають під загрозою зникнення.
І нарешті – керівний директор Bayrock Фелікс Сатер – кремезний, смаглявий суперпродавець за кермом Porsche, ніби персонаж із "Гленгаррі Глен Росс". Він – засуджений злочинець, який, згідно з файлами ФБР, був сином Михайла Шеферовського – "боса злочинного синдикату Могілевіча". Тож, за матеріалами судової справи, порушеної колишніми працівниками, Bayrock нібито "таємно належала мафії та управлялася нею", " спиралася на олігархів і гроші, [які олігархи] вкрали в російського народу" та "займалася шахрайством із фінансовими установами, податковим шахрайством, шахрайством у партнерських відносинах, торгівлею людьми, дитячою проституцією, розбещенням неповнолітніх і, час від часу, нерухомістю".
Нова парадигма Трампа була водночас усім і нічим. Якщо поглянути на рекламні матеріали Bayrock, його ім’я було всюди. Але водночас він не мав жодного стосунку до фінансування, майже не відповідав за девелопмент і, що найголовніше, не ніс юридичної відповідальності.
Нова модель давала Трампу змогу отримувати гроші просто за дозвіл використовувати його ім’я у великих девелоперських проєктах. "Він геній маркетингу, – заявив Адам Роуз, президент Rose Associates, яка управляє понад чотирнадцятьма тисячами квартир. – Він дійшов до того рівня, коли може ліцензувати власне ім’я".
І саме це Трамп почав робити з Bayrock, яка планувала будувати розкішні кондомініуми в Панама-Сіті, Торонто, Баку, Києві, Москві та інших містах. За деякі проєкти, хвалився він, йому могла дістатися частка до 25 відсотків, плюс плата за управління та, можливо, частка від валового доходу – і все це без необхідності вкладати бодай цент.
Ніхто в Bayrock не був важливішим у безпосередній роботі з Трампом, ніж Фелікс Сатер – харизматичний, але запальний чоловік, який любив розкішне життя, проте мав гарячий характер, через що провів п’ятнадцять місяців у в’язниці за тяжкий напад. Коли вони з Аріфом готували потенційні ліцензійні угоди щодо Trump Tower у Москві, Варшаві, Стамбулі та Києві, Трамп був у захваті.
На запитання, як він вийшов на Трампа, Сатер відповів мені: "Я зайшов до нього в кабінет і сказав: я стану найбільшим девелопером Нью-Йорка, і ти захочеш бути моїм партнером".
Коли йшлося про фінансування таких угод, після провалів в Атлантик-Сіті Трамп і далі залишався токсичним для кредиторів, але Bayrock "привозила людей із Москви", як Трамп згодом свідчив у судовій справі, пов’язаній із цією девелоперською компанією. Щодо того, які саме росіяни допомагали Трампу, то одним із інвесторів був Внешэкономбанк, або ВЕБ, наглядову раду якого очолював не хто інший, як путін.
Один проєкт за іншим супроводжували корупційні скандали, судові позови тощо, а деякі, як Trump Tower Baku, так і не відкрилися або були скасовані. Найбільшим проєктом Сатера став проблемний Trump SoHo – 46-поверховий готель-кондомініум вартістю 450 мільйонів доларів у Нижньому Мангеттені, проти якого подавали один позов за іншим.
Втім завдяки грошам, що надходили з Москви, ці позови не зупинили повернення Трампа. "Ми бачимо, що з росії надходить багато грошей", – заявив Дональд Трамп-молодший на конференції з нерухомості в Мангеттені 2008 року.
Тим часом сам Трамп і далі прагнув збудувати ще одну Trump Tower – бажано поруч із Красною площею. З цією метою Дональд Трамп-молодший, виконавчий віцепрезидент Trump Organization, у 2000-х здійснив близько пів дюжини поїздок до росії. Так само Фелікс Сатер кілька разів їздив до Москви; під час однієї з цих поїздок його супроводжувала Іванка Трамп, старша донька Дональда. За словами Сатера, він влаштував так, щоб вона могла посидіти в кріслі путіна.
Попри все це, принаймні публічно, Трамп тримався від Сатера на відстані, а коли журналіст запитав його про Сатера, заявив, що насправді майже не знає, хто такий Фелікс.
"Фелікс Сатер… треба навіть подумати", – сказав він репортерові. – Я не дуже добре з ним знайомий".
Що ж до Сатера, він так і не дочекався втілення Trump Tower Moscow, але отримав дещо навіть краще. "Наш хлопець може стати президентом США, і ми можемо це організувати", – написав Сатер в електронному листі адвокатові Трампа Майклу Коену. "Я доб’юся, щоб уся команда путіна підтримала це, і керуватиму цим процесом", – додав він.
Дійові особи
Тевфік Аріф – уродженець Казахстану й засновник Bayrock. Аріф 17 років працював у Міністерстві торгівлі СРСР, яке, як було широко відомо, мало тісні зв’язки з КДБ. Коли йшлося про розваги, він не шкодував грошей. Одного разу Аріф і його колеги орендували Savarona —– 446-футову яхту, яка колись належала "батькові турків" Мустафі Кемалю Ататюрку, —– і запросили дев’ятьох молодих "ескортниць", які, як стверджувалося, мали розважати бізнесменів на вечірці.
Тамір Сапір – співвласник Joy-Lud Electronics, що, схоже, була прикриттям КДБ і втягнула Трампа в орбіту КДБ завдяки, очевидно, непереборно низьким цінам на телевізори для облаштування Hyatt Grand Central. Згодом Сапір став одним із головних фінансистів невдалого Trump SoHo.
Фелікс Сатер – засуджений злочинець, який, як стверджувалося, мав зв’язки з російською мафією. Сатер бачив у Bayrock спосіб відновити фінансове становище Трампа й допомогти йому здобути президентство. І в цьому він досяг успіху.
Частини 1 та 2: Повна хронологія справи "Трамп – росія". Найбільший провал американської контррозвідки в історії США
Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?
Частина 5: російська пральня Трампа
Частина 6: КДБ розставляє пастку
Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви
Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат
Частини 10 та 11: Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування
Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія
Частина 14: Мафіозний рай
Частини 15 та 16: Найбільша афера: Кіслін, Скороход і Трамп
Частина 17: "Фестиваль афер" Пола Манафорта
