Дослідження: Youcontrol
В управлінні Фонду державного майна є "Азовмаш", "ЗТМК", "Турбоатом", "Завод алюмінієвої фольги", "ОПЗ", "Оріана", "Президент-Готель", "Сумихімпром", "Центренерго", "Запоріжжяобленерго", "Миколаївобленерго", "Тернопільобленерго", "Харківобленерго", "Хмельницькобленерго", Дніпровська, Криворізька, Сєвєродонецька та Херсонська ТЕЦ.
В управлінні Мінекономрозвитку – "ОГХК", "Електроважмаш" і "Дніпровський електровозобудівний завод".
У Мінагрополітики – "Аграрний фонд" і "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
У Міненерговугілля – Вугільна компанія "Краснолиманська".
У Кабміну – "Украгролізинг", а в Міністерства охорони здоров'я – "Індар".
Чому вони?
Чому ж саме ці підприємства потрапили до первинного списку на приватизацію? Адже протягом 2018-2020 років уряд планує передати в приватну власність аж 700 об’єктів.
"Загалом приватизація складається з двох частин – великої та малої. Відповідного до нового Закону "Про приватизацію державного і комунального майна", обрані 26 підприємств – об'єкти саме великої приватизації. Це підприємства, що знаходяться у державній власності, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі. Окрім цього, вартість їхніх активів, згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік, має перевищувати 250 млн грн. Також щодо цих підприємств не має бути заборони на приватизацію в інших нормативних актах", – пояснює Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
Якщо ж оцінити цей список не лише за формальними критеріями, то стає очевидно, що до нього потрапили ті підприємства, які мають зацікавити потенційних покупців.
"Половина з 26 названих державних компаній мають хороший фінансовий стан, а більшість займають високу ринкову частку і мають суттєві обсяги доходів. Для потенційних інвесторів вони будуть ласими шматками державного корпоративного сектору, здатними генерувати стійкий грошовий потік. Мало хто з приватних інвесторів погодиться компенсувати власними інвестиціями хронічно неефективні компанії, які часто живуть лишень за рахунок держбюджету. Адже витрачати суттєві ресурси на реструктуризацію бізнес-процесів у таких компаніях – нікому не потрібно", – вважає Роман Корнилюк, фінансовий аналітик компанії YouControl.
Велика 26-ка: хто вони?
Підприємства, обрані для приватизації 2018 року, вражають різноманіттям. Насамперед, вони представляють аж 17 видів діяльності. Очевидно, що найбільше з них, а саме – 5 обленерго з різних областей, займається розподіленням електроенергії.
Також в переліку є підприємства, котрі виробляють двигуни й турбіни, генератори і трансформаторів, залізничні локомотиви, кольорові метали й алюміній, пластмаси у первинних формах, фармпродукцію тощо. Є серед них і ті, хто надає в оренду й експлуатацію нерухоме майно чи займається фінансовим лізингом.
Найбільше підприємств зосереджено в Київській області, що логічно, адже саме вона є економічним осередком країни. Також очікувано, що значна частина із 26 об’єктів приватизації знаходиться у промисловому південно-східному регіоні України. Загалом обрані підприємства представляють 13 областей.
Всі названі підприємства мають і деякі “специфічні” особливості. Наприклад, акціями 8 підприємств, серед інших власників, володіють компанії з Кіпру. Більше третини з них мають відокремлені підрозділи. А ще у частини є документи з Вищого господарського суду України про банкрутство.
Однак показово, що більшість з них має показник ринкової потужності – MarketScore – А, тобто найвищий. Причому за рівнем фінансової стійкості – FinScore – ситуація не така однозначна. Показники варіюються від А (фінансово стабільне підприємство) до D (високий ризик банкрутства).
"Портрет" підприємств першої хвилі приватизації
FinScore ‒ це індекс фінансової стійкості компаній від YouControl, який базується на 10 фінансових індикаторах за даними станом на 01.01.2017 р. Ці індикатори комплексно відображають стан ліквідності, платоспроможності, рентабельності та ділової активності компанії порівняно з конкурентами на ринку.
MarketScore ‒ це індекс ринкової потужності компанії, розрахований аналітичним відділом YouControl, що ґрунтується на 10 індикаторах, які комплексно відображають ринкову частку команії, її місце в галузі та динаміку росту у порівнянні з конкурентами.
Не грошима єдиними
Держбюджет 2018 року передбачає надходження від приватизації більш як двох десятків мільярдів гривень, хоча сумарний об’єм активів цих 26 підприємств у 2017 році перевищив 90 млрд грн. Але показово, що протягом останніх років усі разом вони приносили лише мільйонні, а то й мільярдні збитки (наприклад, понад 3 млрд грн 2016 року). І хоча 2017 року 15 із 26 об’єктів були прибутковими, інші 11 своїми збитками нівелювали такий результат у загальній картині.
Тобто як мінімум, український бюджет отримає непогане поповнення. Однак потрібно розуміти, що воно буде одноразовим. А що далі? Чи є інші позитивні наслідки від цього процесу?
"Приватизація в першу чергу має на меті боротьбу із корупцією, пошук джерела інвестицій та більш ефективного власника для підприємства. Адже приватний власник буде більш ефективно боротись із корупцією. І, як показує досвід, державні підприємства менш прибуткові, ніж приватні. У разі проведення чесної та прозорої приватизації держава може залучити стратегічних інвесторів, що будуть вкладати кошти у модернізацію та розвиток виробництва", – розповідає Дмитро Яблоновський.
Те, що приватизація – нині нагальна потреба, яка допоможе підвищити ефективність роботи поки ще державних підприємств та посприяє збільшенню бюджетних доходів, вважає і Роман Корнилюк.
"Як показує досвід, серед позитивних наслідків приватизації може бути посилення конкуренції на відповідних ринках, де стане менше привілеїв та монопольної влади державних корпорацій. Також перехід у приватну власність допоможе впроваджувати кращі практики управління компанією, сприятиме її інноваційному оновленню. Окрім цього, можна буде очікувати зростання рівня заробітних плат працівників підприємств", – стверджує експерт.
Однак, на думку Романа Корнилюка, в приватизації криються й деякі ризики. Серед них – скорочення штату, закриття підрозділів та розпродаж частини основних засобів під приводом реструктуризації. Також приватні власники інколи мають нижчу соціальну відповідальність перед громадами через урізання витрат на соціальні заходи. Іноді підприємтсва після приватизації менше зважають на наслідки їхньої діяльності для екології. А в разі чого, може відбутися наступний перепродаж менш відповідальним або ж фінансово, геополітично чи репутаційно ризиковим інвесторам.
"Ці негативні наслідки можна звести до мінімуму за умови продуманого механізму пошуку інвестора та гарно прописаної програми інвестиційних зобов’язань під час проведення аукціону", – зазначає фінансовий аналітик YouControl.
А власник хто?
Інформацію, у чиїй власності знаходиться та чи інша компанія, а також кому яка доля належить, легко знайти в системі YouControl в одному з розділів досьє. Всі ці дані оперативно збираються з ЄДР, порталу data.gov.ua, SMIDA та інших джерел.
Перевіряючи власників, варто звернути увагу не лише на імена чи назви компаній, чи не сумнівна в них репутація, а й на їхнє місцезнаходження. Серед них, зокрема, можуть бути представники підприємства, що потенційно належать до офшорів.
