"Просто не звертай уваги": Що чекає людину, яка наважилась лікувати депресію в Україні - iPress.ua
RSS
СТАТТІ

"Просто не звертай уваги": Що чекає людину, яка наважилась лікувати депресію в Україні

Серед хворих переважають дві крайності: одні "втікають" у таблетки, а інші навпаки уникають будь-якого лікування
Поняття депресії у суспільній свідомості давно пора винести за межі стереотипів про "осінню хандру" і антидепресанти, а допомогу хворим - за списки "Як ефективно побороти психічний розлад". Уявити реальну ситуацію з вітчизняною системою лікування та глибину проблеми, не зіткнувшись з депресією сам на сам, складно. Сробували без сентиментів розібратись через що доведеться пройти людині, яка потребує допомоги, скільки приблизно доведеться витратити грошей і чи сприятиме держава у боротьбі з недугом.
"Просто не звертай уваги": Що чекає людину, яка наважилась лікувати депресію в Україні Фото: glutenfreetherapeutics.com

З початку 2018 року Мінохорониздоров'я планувало розширити на декілька позицій список програми "Доступні ліки". До запропонованих препаратів потрапили й антидепресанти. Відомство порахувало, що в такому випадку бюджет доведеться збільшити приблизно на 300 млн грн, але плани Міністерства так і не реалізували. Причин в установі не пояснювали.

Чому ініціатива МОЗ важлива?

Здавалося б, включення антидепресантів до програми не лише зробило б доступнішими препарати, а й змушувало людей частіше звертатися за допомогою до спеціаліста, оскільки ліки зі списку міністерства, безкоштовно (або з частковою доплатою) можна отримати лише за рецептом фахівця.

Виконувач обов’язків глави МОЗ Уляна Супрун пояснила, що близько 30% людей в Україні страждають на ментальний розлад впродовж життя. На сьогодні депресію діагностовано у більше 6,3% українців, це понад 2,6 мільйонів людей (дослідження ВООЗ). Загалом недугом страждають більше 300 млн людей в усьому світі. Ще сім років тому це число становило 95 млн осіб.

Однак, як стверджує психіатр, завідувач одного зі стаціонарів Львівського психоневрологічного диспансеру Ростислав Гривул, незважаючи на амбітність команди МОЗ на чолі з Уляною Супрун, запропоноване рішення щодо медикаментів для української психіатрії можна назвати "геноцидом". Ключовим нюансом ініціативи є те, що серед ліків, які планували внести до списку - препарати семидесятирічної давності.

"Якщо закупити ті ліки, що рекомендувало Міністерство, то ми не будемо лікувати пацієнтів. Це найдешевші препарати і найменш ефективні, які тільки можуть бути використані. Препарати, які не відповідають міжнародним протоколам", - підкреслив психіатр, додавши, що причина цьому – "безграмотність людей, які складали цей перелік (ліків, - ред.)".

Статистика сприяє твердженню, що депресія - хвороба ХХІ століття, оскільки до особистих проблем людини (втрата роботи, смерть близьких) та стресів, фоново додаються суспільні конфлікти, катастрофи, перенасичений інформаційний простір, невпевненість людини у майбутньому, яку підігрівають апокаліптичними прогнозами. Психіатр також підтверджує актуальність хвороби.

"Справа в тому, що депресія - це не одна хвороба, це група захворювань, які мають подібну клінічну картину. Але ця група захворювань має свої причини виникнення, свій тип перебігу, тривалість. Зрештою, різниця в тому, які ліки використовувати при тому чи іншому виді (депресії, - ред.)", - стверджує Ростислав Гривул.

Як лікують депресію в Україні?

Визнавши необхідність лікування, людина має декілька варіантів, які залежать від складності розладу. Для визначення наявності і ступеня депресії існує чимало рейтингових шкал та опитувальників. Найпопулярніші з них – шкала депресії Бека і шкала Гамільтона. Запідозривши розлад, людина може звернутись як у державний заклад охорони здоров’я, так і до приватного спеціаліста.

"Абсолютна більшість психічної патології це є хронічна патологія. Це означає, що вона буде тривати роками і впродовж всього життя пацієнта. Але, за рахунок якісного лікування, можна зменшити наслідки захворювання", - розповідає психіатр, додаючи, що стовідсоткового одужання від депресії гарантувати не можна.

Госпіталізація при депресії – складний процес, на який обов'язково потрібна згода пацієнта

У державних закладах охорони здоров’я, згідно з програмою, існує три рівні лікування депресії. Людина може звернутися до терапевта, в повноваженнях якого скерувати пацієнта на консультацію до профільних спеціалістів.

"Згідно із наявним законодавством, будь-яку психічну патологію має право діагностувати тільки лікар-психіатр. Тільки він може поставити діагноз депресія. Не невролог, не терапевт, не сімейний лікар", - наголошує психіатр.

Після визначення складності депресії людині можуть призначити сеанси психотерапевта, які лікарі трактують, як допоміжний метод. Прийом антидепресантів, згідно протоколів, пацієнту призначають від початку лікування, незалежно від рівня важкості хвороби. Ефект від медикаментів настає не одразу – результат зазвичай помітний тільки через два тижні.

За словами лікаря, психіатрична допомога - це вже відразу вторинний рівень лікування (спеціалізована допомога). При наявності тяжкої форми хвороби людині можуть запропонувати госпіталізацію, яка відбувається після огляду дільничим психіатром і завідувачем психіатричної поліклініки, зазначає лікар. 

"Це складний процес. Людину повинні оглянути два лікарі. І тільки після того дається скерування на лікування. Але людина повинна однозначно дати згоду на це. Ніхто не має її змушувати", - підкреслює Ростислав Гривул.

Про примусову госпіталізацію, за словами фахівця, йдеться тоді, коли хворий очевидно може завдати собі фізичної шкоди.

"Але це мають бути відкриті такі дії, які свідчать про бажання вчинити самогубство. Наприклад, людину зняли з петлі, людину поліцейські в останній момент стягнули з мосту, людина наковталася таблеток. Відтак, хворого доставляють в реанімацію, звідки він переводиться в психіатричне закрите відділення", - розповідає лікар.

Досвід медикаментозного лікування
"Значного депресивного розладу" (ЗДР)

"Коли мені було 18, тато завів мене до лікаря, який після розмови одразу видав: клінічна депресія. На жаль, ні я, ні родина не знали, наскільки це серйозно. Мені виписали цілий список ліків, і з цими ліками я поїхала назад до столиці. Але я забувала не те, що таблетку випити, а й просто поїсти", - розповіла Ная Новак, у якої депресію діагностували двічі: у 2008 та 2016 роках.

За словами дівчини, симптоми згодом зникли і без ліків.

"Але не раджу нікому так робити. Декілька місяців просто випали з життя, я їх навіть не пам’ятаю", - додає Ная.

Епізод хвороби повторився через вісім років. Тоді Наї діагностували ЗДР, призначили перший антидепресант і в додаток антиконвульсант.

"Лікар попередив про побічну дію, сказав не чекати швидких результатів, а також пояснив, що медикаментозне лікування прибирає лише симптоми, першопричину здатна подолати лише психотерапія. Так почався багатомісячний курс лікування", - згадує дівчина.

Думаю, найбільша проблема - не в лікарях і не в стані лікарень, а в ставленні суспільства до депресії

Окремі види антидепресантів продають в аптеках без рецепту. Підібрати антидепресанти з першого разу – значна рідкість. У випадку Наї, препарат "знайшовся" з другої спроби. Паралельно вона відвідувала сеанси психотерапії.

"Між цими епізодами я один раз була на прийомі у психіатра в психо-неврологічному диспансері, і спеціаліст не помітив жодних проблем (хоча вони були). Мабуть, причина в тому, що все відбувалось дуже швидко. Ми говорили кілька хвилин, а за дверима, в обшарпаному коридорі, сиділа черга пацієнтів. Не знаю, як в таких умовах можна повноцінно допомогти кожному, - розповідає Ная, - Але все не безнадійно. Хороші спеціалісти є. Так, за гроші, але це не космічні суми. Думаю, найбільша проблема - не в лікарях і не в стані лікарень, а в ставленні суспільства до депресії. Всі психічні розлади у нас дуже стигматизовані, тому люди бояться звертатись по допомогу".

Медикаментозне лікування в середньому триває від трьох до чотирьох місяців. За умови, якщо пацієнт сумлінно дотримувався програми. Після активної фази лікування прийом препаратів продовжують на півроку, щоб уникнути рецидиву хвороби. Загалом виходить близько десяти місяців. Ная зазначила, що її лікування тривало вісім місяців, а коштувало в районі 10-12 тисяч гривень. Препарати обійшлись у 7 тисяч грн,  сеанси психотерапевта - близько чотирьох тисяч.

Дівчина акцентувала на тому, що допомога близьких стала однією з найважливіших частин лікування. Однак не завжди оточуючі проявляли розуміння, використовуючи класичне "та візьми себе в руки", "це ж просто в твоїй голові", "просто не звертай уваги" та "піди розвійся". 

"Думаю вони це не зі зла. Просто не розуміють (проблеми, - ред.). І нехай ніколи на власному досвіді не відчують", - додала Ная. 

Приватна психотерапія в Україні

"Депресія якийсь період була дуже популярною. Люди стали менше розрізняти свої емоційні стани і все назвати депресією (йдеться про занижений настрій, його перепади, апатію, виснаження чи період небажання щось робити), - зазначає психотерапевт, викладачка Українського католицького університету Марта Білик, - Я би не сказала, що зараз хвиля депресії є на такому піку. Сьогодні "популярності" набув посттравматичний стресовий розлад. В принципі, це подібна ситуація, як раніше з депресією. Люди часто самі собі ставлять діагноз або ж вішають ярлики іншим". За словами фахівця, таке "змішування" симптомів відбувається і через погрішність недосвідчених спеціалістів включно.

В Україні наразі немає одного закону про психотерапію. Тому навіть офіційно професії "психотерапевт" на державно визначеному рівні, як такої, практично немає

Згідно зі спостереженнями психотерапевта, серед хворих переважають дві крайності: одні "втікають" у таблетки, а інші навпаки уникають будь-якого лікування, з терапевтичним включно. Також бувають як прихильники, так і противники медикаментозного лікування. Останні аргументують це побічними ефектами, відсутністю результатів чи страхом перед звиканням. Варто зазначити, що по допомогу до спеціалістів звертається лише 50% хворих.

За словами Марти Білик, приватна психотерапія в Україні виходить на новий фаховий рівень, також розробляється частина нормативних документів для врегулювання приватних послуг психотерапевтів державою.

"В Україні наразі немає одного закону про психотерапію. Тому навіть офіційно професії "психотерапевт" на державно визначеному рівні, як такої, практично немає, - зазначає фахівець, - але насправді в Україні існують громадські організації, які дуже добре фахово готують психотерапевтів, їх вчать закордонні викладачі. Така міжнародна співпраця почалась ще з 90-х років".

Багато спеціалістів, додає психотерапевт, мають можливість практикуватись на волонтерській основі, наприклад, у психоневрологічних диспансерах. Нормативні зміни на ринку послуг психотерапевтів очікують вже у найближчі роки, але точних прогнозів поки ніхто не робить.

В Україні вартість сеансів у приватних спеціалістів коливається у межах 250-600 гривень, в середньому - 400 грн/сеанс. У Києві ціни іноді сягають 1000 грн. Деякі психотерапевти за перший сеанс беруть нижчу оплату, ніж встановлений прайс. 

Важливою є перша зустріч. Вона не означає, що якщо ти прийшов – сеанси в цього спеціаліста мають бути обов’язковими. Людина має відчути для себе як їй в роботі з терапевтом, чи вона почуватиметься добре

Обираючи спеціаліста через інтернет, потрібно звертати увагу на досвід фахівця, зазначає Марта Білик. Психотерапевти зазвичай вказують досвід роботи, спеціалізацію (чи то сімейна психотерапія, дитяча, чи індивідуальна) і перелік проблем, з якими працюють. 

"Важливою є перша зустріч. Вона не означає, що якщо ти прийшов – сеанси в цього спеціаліста мають бути обов’язковими. Людина має відчути для себе як їй в роботі з терапевтом, чи вона почуватиметься добре, як людина з людиною", - підкреслює фахівець, додаючи, що ефективного результату від одного сеансу чекати не варто, враховуючи, що проблема могла накопичуватись роками. 

Як вирішують проблему з депресією у США та Європі 

На лікуванні медикаментами і розмовній терапії зосереджена програма і в розвинених країнах. Варто відзначити, що послуги приватних спеціалістів у країнах Європи вартують досить дорого. Страхування не завжди покриває витрати на психотерапевта. У Франції, до прикладу, найбільше, що держава може виділити – 70% витрат на сеанси, інколи взагалі нічого. Пацієнти з хронічною чи клінічною депресією, які потребують госпіталізації отримують 100% фінансову підтримку.

У Німеччині вартість призначених ліків, як правило, оплачується через систему охорони здоров'я (доступно близько 85% населення) або покривається страхуванням. Пацієнти оплачують лише 10% від суми, але випадки, коли передбачене довгострокове лікування, можуть бути винятковими. При психотерапії, система охорони здоров'я оплачує до п'яти "тестових сеансів" для кожного терапевта.

"Найкращим досвідом (лікування депресії, - ред.) є досвід Скандинавських країн. Де пацієнти із психічною патологією, із розладами ментального здоров'я мають спеціальну людину, яка їх супроводжує (соціальний працівник), як соціальний педагог, як ментор, який не просто приносить зранку тарілку супу, але й вчить такого пацієнта правильно голитися, ходити в театр, купувати собі щось. Ну такі елементарні речі робити", - розповідає Ростислав Гривул.

Як приклад ефективного та доступного лікування спеціаліст називає і досвід Великобританії.

В Україні ж, за словами спеціаліста, навіть тривалість лікарняного листка – складна процедура. Проблематично і те, що часто ніхто й не перевіряє як пацієнт лікується і чи лікується взагалі (не у випадку госпітального етапу).

Відзначимо, за даними МОЗ, близько 30% пацієнтів припиняють прийом антидепресантів впродовж 30 днів, більше 40% протягом трьох місяців.

Депресія – значний економічний тягар для держбюджетів

Ще у 2004 році сумарна річна вартість хвороби у Європі була оцінена у 118 мільярдів євро (це 253 євро на мешканця). Тільки прямі витрати склали 42 мільярди доларів, які включали амбулаторну допомогу (22 мільярди євро), вартість ліків (9 мільярдів євро) та госпіталізацію (10 мільярдів євро). Непрямі витрати через захворюваність та смертність оцінили в 76 мільярдів євро. Тут оцінюється втрачена продуктивність, пропущені робочі дні, інвалідність, спричинена недугом. Складно уявити яких витрат вартує депресія сьогодні, враховуючи збільшення числа хворих. У США у 2014 році тільки на антидепресанти було витрачено 14,5 млрд доларів.

Додатковою незручністю є тривалість лікування (ефект від препаратів помітний лише через 2 тижні). У США, до прикладу, фахівці випробовують альтернативу вже відомим антидепресантам при тяжкій формі хвороби, застосовуючи препарат - "кетамін". Він класифікується також, як наркотичний, проте різниця тут у дозуванні. Дослідники відділення психіатрії Оксфордського університету називають кетамін "багатообіцяючим новим антидепресантом". Медики досліджують безпечність препарату і вже наприкінці 2018 року очікують результати, що може стати новим кроком до ефективної боротьби з тяжкою формою депресії.

Поширеною стає і практика програм онлайн-терапії. Серед переваг, як зазначають фахівці, економія часу та зручність. Про економію коштів не йдеться, так як програми платні, хоча існують і безкоштовні курси. Однак, знову ж таки, результат для кожного клієнта різний.

Цікавою знахідкою також є розробка Стендфордських вчених – чатбот Woebot, завдання якого, на основі когнітивно-поведінкової терапії, допомогти людям з депресивними настроями. На думку дослідників, усвідомлення людиною того, що вона розмовляє з роботом, допомагає їй краще розкритися. Woebot сам регулярно виходить на зв’язок, задає користувачеві різні питання про його самопочуття, бажання, фізичний стан, відповідає на зустрічні запитання, аналізує його настрій і відстежує можливість виникнення депресії. Між тим, як зазначають користувачі, "співрозмовник" не набридливий, має почуття гумору та регулярно присилає картинки і відео, які можуть проінформувати чи розважити людину. Української версії бота немає, тому спілкуватись з онлайн-психотерапевтом доводиться англійською.

Як МОЗ працює над вирішенням проблеми

В Україні, як зазначила психотерапевт Марта Білик, кожного року все більше відкривається центрів по наданню психологічної допомоги.

"Крім того в психіатричних клініках є психотерапевти, які допомагають і консультують. Тому людина, при бажанні, може знайти фахівця, який може надати першу консультацію чи принаймні зорієнтувати куди рухатись далі", - пояснила спеціаліст.

В свою чергу, українське МОЗ у партнерстві з громадськими організаціями, що працюють у сфері психічного здоров’я планує запустити проект "Лінія життя. Україна" - національну телефонну гарячу лінію для емоційної підтримки українців та запобігання самогубству. Проект очолить Піт Шмігель, міжнародний експерт і колишній генеральний директор громадської організації "LifelineAustralia".

Важливим кроком є схвалення Кабміном Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року. Вона передбачає підвищення рівня обізнаності українців щодо психічний розладів, запровадження сучасних технологій та методів у їх лікуванні і відхід від організаційної структури радянської системи охорони психічного здоров’я.

Ставлення суспільства і держави до пацієнтів свідчать про психологічну зрілість суспільства

Реальність стосовно протидії проблемі депресії в Україні залежить від того, під яким кутом розглядати питання. Ключовим нюансом є відсутність адекватного сприйняття суспільством психічних розладів, причому це стосується не лише стигматизації хвороб, а й, в деякій мірі, їх романтизації, зокрема через вплив сучасних телесеріалів і масової культури соцмереж.

"Я вважаю так, що ставлення суспільства і держави до пацієнтів свідчать про психологічну зрілість суспільства. І допоки не зміниться суспільство наше в цілому, допоки не зміниться якась така внутрішня парадигма, доти у нас нічого не зміниться", - пояснив Ростислав Гривул.

При побудові правильного сприйняття у суспільстві, Україна може наблизитись до рівня розвинених країн, але, на думку лікаря, це відбудеться не раніше, ніж через 20 років.

 
Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

26 02 2018 13:50
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ