До речі, у лютому після початку вторгнення рф в Україну він закликав до якнайшвидшого припинення бойових дій і негайного початку мирних переговорів: "У світі немає нічого дорожчого за людські життя". Але вторгнення у 2014, анексію Криму та окупацію частин Донецької та Луганської областей він підтримав. Його смерть - привід згадати епоху, яка змінила життя багатьох країн світу, але ніколи не отримає однозначної оцінки.
Перебудова. Словник радянської людини значно розширюється, а комунізм щезає з порядку денного
Цей термін увібрав у себе весь комплекс реформ у економіці та політиці, які ініціював тоді ще генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов. Економічний блок мав на меті "пришвидшення економіки", а політичний – "подолання епохи застою та оновлення всіх сторін життя країни". В економіці намагалися широко застосовувати досягнення науково-технічного прогресу, заговорили про автоматизацію та компютеризацію виробництва. Підвищуються вимоги до якості продукції – спочатку з'являється термін держприйомка, а за ним і однойменне відомство, яке не пов'язане з керівництвом підприємств та здійснює перевірку вироблених товарів.
Врешті у 1987 році з'являються революційні закони "Про державне підприємство", "Про індивідуальну трудову діяльність" та "Про кооперацію" – великі державні підприємства отримують певну свободу в організації виробництва та виборі ділових партнерів, а населення відтепер може створювати власний бізнес.
В політичній площині теж неабиякі зрушення. На з'їзді КПРС у 1986 році затверджують нову редакцію Програми партії – з неї прибирають завдання побудувати комунізм. Реалізовують ідею "нових облич". Старі "брежнєвські" кадри замінюють на нових, нібито більш прогресивних управлінців.
В словнику радянської людини з'являються ще два нових слова: "демократи" і "кооператори".
Гласність і свобода слова. У часи Горбачова їх було більше за нинішню росію
У 1988 році оголошується політика гласності. Газети і журнали перестають бути обгорткою для оселедців - тепер там є що почитати. На їхніх сторінках публікують ще донедавна заборонені літературні твори, з'являються все нові й нові імена історичних особистостей, громадських діячів, публіцистів, поетів та письменників, праці яких десятиліттями були табу.
На газетних шпальтах з'являються "гострі" матеріали. Хвиля нової інформації, даних, фактів і свідчень стають загальнодоступними – і це ламає радянські стереотипи щодо багатьох подій минулого. Журнали "Вогник", "Новий світ", "Іноземна література", "Нева" публікує документальні й художні твори, які руйнують міфи про часи революції та Громадянської війни, колективізацію та індустріалізацію, сталінські репресії…
Інформаційний простір стає принципово іншим, а, як наслідок, і уявлення людей про історичні та політичні процеси минулого.
Втім, все це стосується свободи слова. Натомість гласність передбачає не лише право читати вголос вірші дисидентів, а і певну інформаційну відвертість державного апарату з громадянами. Особливо, якщо приховування такої інформації несе у собі небезпеку. Україна це відчула особливо гостро, коли у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Радянський Союз до останнього приховував інформацію про причини та наслідки аварії, применшував масштаби катастрофи. Горбачову не можна пробачити того, що, вже знаючи про трагедію, людей відправили на першотравневу демонстрацію у Києві, а ліквідатори аварії працювали без належної підтримки.
Антиалкогольна кампанія. Але Горбачов розкаявся у сухому законі
16 травня 1985 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом, викорінення самогоноваріння".
Під девізом "Тверезість – норма життя" в Криму знищують майже половину виноградників! Пізніше влада буде виправдовуватися, мовляв, то перегнули на місцях.
Виробництво алкоголю стрімко скорочується, по країні зачиняються лікеро-горілчані магазини. З фільмів вирізають сцени з розпиванням алкоголю. Не дивлячись на свободу слова, згадки про оковиту вирізають і з художніх творів.
За пияцтво можна вилетіти з роботи й партії. Крім того, можна потрапити на примусове лікування від алкоголізму в спеціальний профілакторій.
Та поки в журналах – карикатури та гуморески про п'яниць, в ванних кімнатах приватних осель – бетони з бражкою, дбайливо загорнуті ватною ковдрою для підтримки температури бродіння. Народ масово варить самогон. Домашні алкозаводи переробляють близько 1,5 мільйонів тон цукру на рік, що призводить до його дефіциту.
Народ вчиться пити одеколон та аптечні настоянки, а серед молоді ширяться наркоманія та токсикоманія. Поки підлітки нюхають клей та дихлофос, економіка недоотримує мільярди рублів. Для держави, де мало не третина річного бюджету – доходи від лікеро-горілчаної галузі, втрати дуже відчутні.
Натомість у цей період виросла народжуваність та збільшилася тривалість життя.
У 1987 році алкоголь повернули на полиці. А сам Горбачов згодом визнав, що ця кампанія була його помилкою.
Розвал Радянського Союзу. У путіна є шанс повторити
Наприкінці 80-тих як вогники спалахують демократичні революції у Східній Європі. Польща, Угорщина, Німецька демократична республіка, Чехословаччина, Болгарія та Румунія позбавляються комуністичної влади.
Тим часом в СРСР демократизація суспільства, яку ініціював Михайло Горбачов, теж передбачала послаблення ролі партії. На початку 1990 року в Конституцію СРСР вносяться зміни – скасовано шосту статтю, яка передбачала "керівну та направляючу роль КПРС".
Існуюча політична система руйнується як картковий будинок. В ході виборів, які відбулися у 1990 році у всіх союзних республіках, у шести комуністи програли. Цього ж року ряд республік оголошують про бажання розвиватися окремо від Союзу. Першою це зробила Литва.
Через рік на референдумі республікам пропонується утворити Союз з широкою автономією, але і на такий варіант погоджуються не всі. Вірменія, Грузія, Литва, Молдова, Латвія та Естонія відмовилися голосувати за створення такої союзної держави.
Початок військових конфліктів на території СРСР. Рука Кремля тоді як зараз
Політика гласності та свободи слова передбачала демократизацію суспільства. Люди отримали право мати власну думку й відкрито висловлювати її. Зріс рівень освіченості, а відтак і національної самосвідомості. Союзний народ більше не відчуває себе масою.
Натомість економічні реформи просуваються не дуже успішно. Економічні негаразди лише підливають масла у вогонь – зростає протестний рух.
Втім, існує думка, що Горбачов не протистояв цим настроям, а навпаки втиху підтримував їх, адже вважав, що локальні конфлікти у союзних республіках утримають їх у Союзі, не дозволять їм стати повноцінною незалежними.
Так, першим спалахнув вірмено-азербайджанський конфлікт, який переріс у війну за Нагірний Карабах. Далі погроми турків-месхетинців в Узбекистані та один із найкровопролитніших у пострадянський час конфлікт між грузинами й абхазами в Абхазії. Та врешті придністровська війна, яка почалася у 1990 році з намагання Придністров’я відділитися від Молдови, яка входила до складу Радянського Союзу.
Наостанок відзначимо, що у 2014 році останній президент СРСР підтримував політику кремля щодо окупації Криму та захоплення інших українських територій. Але вторгнення рф в Україну за півроку до смерті він засудив.
