-
-
-
-
-
-
Дугін. Донецьк. Рашизм
-
Ігор
Гулик
09 квітня 2014 10:37
Події у Донецьку, Харкові, Луганську – це Дугін. Професор Московського університету. Радник Путіна. «Євразієць». Так-так, саме у лапках. Бо, попри всі регалії, Дугін – банальний епігон і плагіатор. Епігон поза контектом, бо його кумир, його приклад для наслідування, великий євразієць Лєв Гумільов жив в абсолютно іншому світі, і, якщо вже бути відвертим, то, в принципі,заперечував те, про що нині манірно розводиться Алєксандр Гелієвіч.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Вогонь, загорнутий у папір
-
Ігор
Гулик
01 квітня 2014 16:13
Коли революційні і воєнні пристрасті більш-менш уляглися, варто сісти і порозважати над тим, що сталося з нами, з країною цієї довгої і гарячої зими. Вибух протестної енергії, що громадилася, далебі не чотири роки, а ледь не півстоліття? Небажання жити далі в умовах, коли «так жити не можна»? Катарсис? Міркую, що весь цей комплекс відчуттів, явищ, тенденцій. І все ж, головним є катарсис, - очищення наших душ, відторгнення зла, благодатний вогонь правди і справедливості, яким вибілено, висвітлено перспективу.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Про недоцільність експериментів
-
Ігор
Гулик
27 березня 2014 09:51
На пострадянському просторі відбуваються події, які можна цілком порівняти з подивуванням малюка, який намагається пояснити світ через нечисленні речі, які йому відомі завдяки куцому досвідові. Особливо взялися вправлятися з поняттям демократії, намагаючись окреслити те, що реально відбувається на посттоталітарному терені, не виходячи за рамки заданих параметрів. Вони є простими – комусь наснилося, а, може, дуже кортить уважати, що поневолені комунізмом народи обрали за орієнтир цивілізовані схеми людського співжиття, простіше кажучи, західну демократію. Але, позаяк еталон далекий від взірців, то для цих останніх слід, на думку особливо «просунутих» епігонів ліберальної думки застосувати прийнятні епітети.
-
-
-
-
-
-
Згадуючи Чорновола
-
Ігор
Гулик
25 березня 2014 10:01
Мені видається, що українські політики із жахом очікують чергової річниці смерті В’ячеслава Чорновола. Не тому, що, зазвичай, у ці дні активізуються пошуки винних у трагедії на шосе, а тому, що, хочеш не хочеш, але мусиш терпіти згадки про „зеківського генерала”, а також навіть підсвідомі порівняння його постаті з фігурками тих, хто фактично перейняв його тестамент.
-
-
-