Чому може з’явитися пахова грижа?
Пахова грижа — доволі розповсюджений діагноз, якого далеко не завжди можна уникнути. Захворювання передбачає частковий або повний вихід внутрішніх органів у порожнину пахового каналу.
Якщо у вас чи в когось із близьких уже діагностували цю хворобу й ви цікавитеся, скільки коштує операція на пахову грижу в Україні, можете звернутися до спеціалістів клініки Оксфорд Медікал. Представники медичного закладу розрахують точну вартість лікування та допоможуть швидко й ефективно розв'язати проблему. В будь-якому випадку буде корисною інформація щодо причин виникнення пахової грижі.
Основні причини появи пахової грижі
Чоловіки мають більшу схильність до цього діагнозу, ніж жінки. Серед хірургів існує думка, що пахова грижа — одна з найрозповсюдженіших патологій. Є фактори, що сприяють її виникненню:
- постійне підняття важких речей;
- закрепи та інші проблеми з дефекацією;
- швидке зниження ваги;
- ожиріння;
- кашель, що набув хронічного характеру;
- патологічний стан сполучних тканин;
- підвищення тиску в черевній порожнині;
- проблеми з м’язами живота (слабкість або дистрофія м’язів).
Якщо йдеться про жінок, причини виникнення також можуть бути пов’язані з багаторазовими вагітностями й пологами. Похилий вік, наявність післяопераційних швів на животі — теж фактори ризику.
Як виглядає та які симптоми має пахова грижа?
Фактично пахова грижа являє собою пухлину в ділянці паху, що збільшується, коли кашляєте або маєте фізичні навантаження.
Симптоматика захворювання може відрізнятися в жінок та чоловіків. Спільними ознаками є дискомфортні відчуття в паху, попереку, низу живота, проблеми із сечовиділенням та дефекацією. Якщо говорити про чоловіків, грижа також може викликати збільшення мошонки. В жінок можуть з’явитися збої менструального циклу або біль під час менструації.
Наявність одного або кількох перерахованих симптомів — привід звернутися до уролога та пройти діагностику. Перевірка зазвичай включає аналізи крові та сечі, УЗД органів малого таза чи черевної порожнини, МРТ і КТ. Важливість ранньої діагностики полягає в тому, що в цих умовах можлива консервативна терапія, тобто без хірургічного втручання. Однак у більшості випадків актуальний саме хірургічний метод лікування.