Венеційська бієнале стала для росії шляхом назад до Європи. Як Кремль повертає легітимність через культуру під час війни – Politico

Коротке, але суперечливе повернення москви знову розпалило дискусію про її місце в культурних інституціях Європи – і це попри те, що війна в Україні триває, пише європейське видання Politico. За його словами, цьогоріч на одній із найпрестижніших культурних платформ континенту, Венеційській бієнале, відбулося суперечливе повторне відкриття національного павільйону росії. Уперше від початку війни в Україні павільйон, організований за сприяння Кремля, був доступний лише три дні під час передпоказу для преси, перш ніж відкритися для широкого загалу. Втім, коротке повернення москви виявилося доволі дієвим: воно змусило Європу знову відкрити дискусію, яку багато хто вважав уже закритою.

"Вони домоглися саме того, чого хотіли, – сказала в інтерв’ю Politico віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно. – Той павільйон ніколи не мав би відкритися … Він перетворився на гімн пропаганді режиму".

Експозиція росії – з велетенськими квітковими інсталяціями та різноманітними музичними виступами – стала однією з найвибуховіших у політичному сенсі за багато років. Вона втягнула політиків, митців, дисидентів та європейські інституції у дедалі гострішу сутичку довкола культури, пропаганди та свободи слова.

Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні особисто відвідав павільйон у дні перед офіційним відкриттям. "Мистецтво не має кордонів, цензури, йому не можна затуляти рот, – заявив він. – Культура та спорт мають залишатися нейтральним простором і місцем зустрічі".

Проте для критиків участі росії її експозиція була не стільки виявом свободи творчості, скільки спробою повернути міжнародну легітимність після повномасштабного вторгнення країни в Україну 2022 року.

Українська протестувальниця перед зачиненим російським павільйоном у день офіційного відкриття бієнале для відвідувачів. Мартіна Сапіо, POLITICO

"Присутність росії на бієнале – це спроба нормалізувати війну", – вважає Ксенія Малих, кураторка українського павільйону, центральну інсталяцію якого – статую оленя під назвою "Гарантії безпеки" – встановили в межах видимості від російського павільйону.

Ці занепокоєння, зазначає Politico, спричинили різку політичну реакцію ще задовго до відкриття бієнале. У квітні голова дипломатії ЄС Кая Каллас оголосила, що Європейська комісія має намір скоротити близько 2 мільйонів євро фінансування заходу через участь росії; 25 європейських країн підтримали заклики виключити росію з виставки, а уряд Італії фактично бойкотував відкриття.

"М’яка сила" росії

Бієнале, зауважує Politico, не перше й не єдине місце, де росія поволі відновлює свою міжнародну присутність. За останні кілька місяців світові федерації почали знову допускати російських спортсменів до змагань у різних видах спорту – від водних видів до гімнастики.

"Я глибоко занепокоєний, адже те, що ми бачимо, – це не низка поодиноких рішень", – розповів Politico минулого місяця міністр молоді та спорту України Матвій Бідний в інтерв’ю про повернення росії в міжнародний спорт.

"Сигнал очевидний: серйозні порушення міжнародного права не обов’язково мають тривалі наслідки", – додав він.

"росія використовує культуру та спорт як ключові інструменти державної політики, – погодився з цим литовський депутат Петрас Ауштрявічюс. – Культура та спорт у росії завжди слугували досягненню ідеологічних цілей, які нині полягають у виправданні воєнної агресії проти України та посиленні протистояння із Заходом".

За його словами, в наступному щорічному звіті Європейського парламенту щодо України законодавці, як очікується, засудять і рішення бієнале знову допустити російських митців, і дедалі ширшу реінтеграцію російських спортсменів у міжнародні змагання, наголошуючи, що спорт і культуру "активно використовують російський та білоруський режими для державної пропаганди".

Тим часом росія тепер може претендувати на премії "Лев глядача", які присуджують загальним голосуванням відвідувачів; вони замінили традиційні нагороди бієнале, що їх присуджувало журі, після того як минулого місяця весь його склад пішов у відставку.

Та все ж для критиків москви те, чи здобуде вона нагороду, не має значення. Справжня вага цьогорічної виставки – у тому, що багато хто з острахом вважає вже доконаним фактом: поступове повернення росії до Європи.

"Вони проникають усюди й нормалізують свої злочини через спорт, оперу, шахи, мистецтво й навіть релігію", – пояснила засновниця російського панк-гурту Pussy Riot Надя Толоконнікова в розмові з Politico після того, як у день відкриття бієнале учасниці гурту влаштували масштабний протест перед павільйоном. "Вони думають, що зможуть перечекати бурю й дати їй ущухнути", – зауважила вона.

На головній сцені

Напруження довкола повернення росії неможливо було не помітити на місці, у Венеції. По всіх виставкових просторах на стінах і вікнах з’явилися синьо-жовті наліпки на згадку про 346 українських митців, загиблих від початку повномасштабного вторгнення росії. Чимало поверхонь прикрасили й наклейки на кремлівську тематику з гаслом "Смерть у Венеції".

Перед російським павільйоном одна жінка мовчки стояла обличчям до будівлі – у костюмі кремового кольору з написом "Ні путіну, ні війні" на спині. Інша молода протестувальниця стояла на самоті, опустивши погляд, і тримала саморобний плакат: "росія вбила всю мою родину. Ви платите, щоб це стало нормою".

Німецька протестувальниця влаштовує акцію-перформанс перед російським павільйоном під час передпоказу бієнале. Мартіна Сапіо, POLITICO

Грузинський активіст Шалва Ніквашвілі, який влаштував протест перед павільйоном у дні перед відкриттям бієнале, згодом сказав Politico, що росія "веде війну не лише зброєю", а й "через культуру, нормалізацію, видимість і відновлення свого образу на міжнародній арені".

"Те, що інституції знову обговорюють, як саме росія має брати участь, замість того, щоб говорити, чи понесла вона відповідальність, уже зміщує наратив на користь росії", – пояснив він.

Усередині павільйону виконавці рухалися під підвісною стелею з квітів, а працівники у чорних масках із тваринними рисами безшумно снували кімнатами. Одна з помічниць у павільйоні сказала, що маски – "для особистої безпеки". Охоронцям і працівникам заборонили спілкуватися з журналістами.

"Для мене ці квіти – похорон, – пояснила Politico активістка Маріам Есв’янідзе після того, як її силоміць вивели з павільйону за те, що під час візиту Сальвіні вона розгорнула український прапор. – Похорон росії, похорон людей, які загинули в Україні".

Есв’янідзе також назвала павільйон "дуже розумним ходом". Сольвіта Кресе, комісарка латвійського павільйону, так само назвала участь росії "розумним способом нормалізувати свою присутність", а молдовський митець Павел Бреїла назвав це "бомбою всередині системи".

"Вони чудово знають, як це працює, – зазначив Бреїла. – Вони почали з Олімпіади, тепер переходять до мистецтва, балету, культури… І не спиняться".

Свобода слова?

Як зауважує Politico, цьогоріч росія вперше з’явилася на Венеційській бієнале від початку війни в Україні 2022 року, адже в наступні роки її підтримувана державою культура здебільшого зникла з головних публічних подій Європи.

На думку організаторів бієнале, виключення павільйону було б радше цензурою, ніж спротивом Кремлю.

"Важливо, щоб тут були представлені всі голоси", – пояснила Politico комісарка російського павільйону Анастасія Карнєєва. На запитання, що означає це повторне відкриття для її країни, вона відповіла: "Звісно, це важливо. Саме для цього й існує бієнале. Люди зустрічаються і створюють щось нове".

Комісарка російського павільйону Анастасія Карнєєва тисне руку віцепрем’єр-міністрові Італії Маттео Сальвіні під час його візиту до павільйону. Мартіна Сапіо, POLITICO

Але для критиків цей аргумент порушує інше питання: чи можна досі відокремити хоч якусь версію російської культури від державної влади, поки триває війна. Деякі дисиденти, зокрема учасниці Pussy Riot, доводять, що павільйон слід було б передати антивоєнним російським митцям у вигнанні. Та інші відкидають навіть таку можливість, кажучи, що будь-яка нормалізація культурної присутності росії під час триваючої війни ризикує посприяти міжнародній реабілітації москви.

"Я переконана, що не існує культури з росії, яка могла б бути аполітичною", – каже Марія Заєва, аспірантка з політології, що спеціалізується на росії, у Вільному університеті Брюсселя. Це особливо стосується митців і опозиціонерів, які досі живуть усередині країни: навіть багато опозиційних голосів і далі мислять "імперськими" категоріями, зауважила вона.

"Коли росія оголосила про павільйон, вони не сказали: ми не повертаємося, – зазначила українська художниця Жанна Кадирова. – Вони сказали: ми завжди були тут".

Джерело: Politico