Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Україна на порозі виборів – The Economist

Україна на порозі виборів – The Economist
Фото: з вільних джерел
Падіння морального духу в Україні є передумовою до змін у владі.

В українському політикумі наразі тільки й говорять, що про Дональда Трампа та очікування від його президентства: про те, кого підтримає нова адміністрація – Україну чи росію, чи зможе президент США забезпечити припинення вогню та чи відбудуться вибори. 

Як пише The Economist, ключовими двома датами, які обговорюються в Києві, є 20 січня та 25 травня 2025 року.

Перша – це дата інавгурації Трампа, після якої може відбутися  припинення вогню та скасування воєнного стану. Друга – найраніша з можливих дата виборів.

Такі чутки ширяться не вперше. Водночас, в Офісі президента заперечують, що готуються до голосування.  Більшість джерел також залишаються скептичними щодо того, що це станеться. Є питання щодо організації та легітимності: як розколота нація у стані війни може провести вибори? Крім того, країні ще належить пережити зиму, яку багато хто пророкує важкою. 

І все ж, певна підготовча робота, схоже, почалася. Обласні виборчі штаби мобілізуються, починається робота над списками кандидатів.

Як пише видання, представники одного ймовірного конкурента Володимира Зеленського на посаду президенти кажуть, що Україні потрібні вибори, але не наважуються робити публічну заяву з цього приводу, побоюючись різкої негативної реакції з боку офісу президента.

Автори The Economist, посилаючись на дані неназваного закритого опитування, стверджують, що якби вибори відбулися завтра, Зеленському було б важко повторити успіх переконливої ​​перемоги, яку він здобув у 2019 році. Майже через три роки російського вторгнення його більше не вважають беззаперечним лідером війни, яким він був раніше. Натомість у другому турі, як йдеться в опитуванні, чинний президент може поступитися Валерію Залужному – колишньому Головнокомандувачу ЗСУ, який після конфлікту з президентом вирушив до Великої Британії в якості посла. Він ще не озвучив своїх політичних амбіцій, хоча багато хто закликає його балотуватися.

Неназване джерело видання говорить, що шанси Зеленського збільшуються, якщо боротьба точитиметься між ним та іншими  опозиційним діячами, деякі з яких мають чималий антирейтинг. 

Але колишній колега президента вважає, що його найкращим кроком було б відмовитися від участі у виборах і виконати свою початкову обіцянку: лише один термін. 

«У Зеленського є тільки один вихід — вийти з неушкодженою репутацією. Тобто провести вибори [без нього] і увійти в історію як людина, яка об’єднала націю у війні», — каже джерело. 

Альтернативою, на його думку, є ризик бути пов’язаним із військовим крахом або неповним миром.

Співрозмовники видання також стверджують, що погіршення ситуації на передовій вже хвилює суспільство. Мобілізовані, які прийшли нещодавно, мають слабку мотивацію, а пов’язані з війною негативні новини цензуруються, аби уникнути напруги в суспільстві.

Високопоставлений військовий чиновник погоджується з такою оцінкою, додаючи, що від Зеленського ховають правду.

"Справа навіть не в тому, що його тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні", — каже джерело.

Із наближенням початку терміну президентства Дональда Трампа, єдине у чому впевнена українська влада, так це у тому, що зміни відбудуться.

Як пише видання, занепокоєння у керівництві держави  викликає те, що план Трампа нагадуватиме ідеї, висунуті Джей Ді Венсом, майбутнім віце-президентом. 

Це фактично виключить членство в НАТО і водночас дозволить росії зберегти 18% території України, яку вона окупувала на сьогодні.

Попри всі розмови в Києві та інших столицях про припинення війни, більшість тих, хто проводить час на передовій, розуміють, що попереду ще багато боїв.

Наразі ініціативу тримає владімір путін, і малоймовірно, що він запропонує припинення вогню до завершення кількох важливих битв: на Курахівському напрямку, де через значну перевагу росіян український відступ, схоже, неминучий; в утримуваній Україною Курській області, яку путін планує звільняти за допомогою тисяч північнокорейських військ; а також у Запорізькій області, де, за даними розвідки, незабаром почнеться наступ.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post