Нові держави могли б приєднуватися до Європейського Союзу з обмеженими правами голосу в інституціях ЄС (насамперед у Раді ЄС та Європейській раді) – крок, який міг би зробити таких лідерів, як прем'єр Угорщини Віктор Орбан, прихильнішими до вступу до блоку таких країн, як Україна. Ця ідея розглядається як спосіб розблокувати процес розширення, пише європейська редакція Politico.
Пропозиція змінити правила членства в ЄС перебуває на початковій стадії і має бути схвалена всіма нинішніми державами-членами. Ідея полягає в тому, що нові члени отримають повні права після того, як Євросоюз оновить власні механізми так, щоб окремим країнам було складніше блокувати політику вето.
Як зауважує Politico, це чергова спроба урядів, налаштованих на розширення ЄС, таких як Австрія та Швеція, вдихнути життя в процес, який наразі блокується Будапештом та кількома іншими столицями. Їхні побоювання стосуються небажаної конкуренції на місцевих ринках або загрози інтересам безпеки.
ЄС визначив розширення як стратегічний пріоритет на тлі експансіоністської політики путіна. Він прагне збільшити кількість членів із нинішніх 27 до 30 протягом наступного десятиліття, проте це виявляє внутрішні розбіжності у блоці.
"Майбутні члени повинні зобов'язатися відмовитися від свого права вето, доки не буде впроваджено ключові інституційні реформи, такі як запровадження голосування кваліфікованою більшістю у багатьох сферах політики", – заявив голова Комітету з європейських справ німецького Бундестагу Антон Гофрейтер. На його думку, розширення не повинно сповільнюватися через блокування реформ окремими державами-членами.
Гнучкі умови вступу
Ця ініціатива дозволила б країнам, які зараз перебувають на шляху до членства, як-от Україна, Молдова та Чорногорія, користуватися багатьма перевагами членства в Євросоюзі, але без права вето. Саме це право уряди окремих країн ЄС завжди цінували як останній запобіжник проти небажаних для них політик.
Ідея, що лежить в основі цієї пропозиції, яка неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Комісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето дозволило б їм приєднатися на гнучкіших умовах. Водночас не потрібен був би перегляд основних договорів Європейського Союзу, який, на думку кількох урядів, є практично неможливим.
Раніше, наголошує Politico, лідери ЄС наполягали, що реформа ухвалення рішень необхідна перед тим, як блок зможе прийняти нових членів, підкреслюючи ризик посилення патової ситуації в Брюсселі. Однак спроби скасувати право вето для нинішніх членів ЄС зіткнулися з рішучою опозицією не лише Угорщини, а й Франції та Нідерландів.
Зростаюче розчарування
"План прийняття нових членів без повних прав голосу забезпечить нам можливість діяти навіть у розширеному ЄС, – заявив Гофрейтер. – З обговорень із представниками західнобалканських держав я отримую чіткі сигнали, що такий підхід вважається конструктивним і життєздатним".
На думку Гофрейтера, вимога, щоб новим країнам не дозволяли вступати, доки ЄС не реформує принципи своєї роботи, несе ризик, що блок зможе "загальмувати розширення через чорний хід".
Цей тиск збігається зі зростанням розчарування в країнах-кандидатах зі Східної Європи та Західних Балкан, які провели далекосяжні внутрішні реформи, але через роки після подання заявки так і не наблизилися до членства.
У випадку Чорногорії переговори про вступ до ЄС розпочалися ще 2012 року. "Остання країна, що приєдналася до ЄС, це Хорватія понад десять років тому, а тим часом Велика Британія вийшла", – заявив президент Чорногорії Яков Мілатович в інтерв'ю Politico. Тому, вважає він, зараз настав час пожвавити цей процес, а також повернути привабливість ідеї ЄС як клубу.
Віцепрем'єр-міністр України Тарас Качка поділяє ці занепокоєння, закликаючи до "креативних" рішень для розблокування розширення ЄС. Наразі заявку Києва приєднатися до блоку блокує вето Угорщини.
"Чекати не можна, – заявив Качка в інтерв'ю виданню. – Тож нам потрібно знайти рішення тут і зараз. Це важливо не лише для України, а й для Європейського Союзу... Гадаю, що так само як росія випробовує європейську безпеку за допомогою дронів, вона підриває єдність ЄС".
Опір прискоренню
Попри те, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зробила розширення центром свого стратегічного порядку денного, просуваючи можливий вступ України та Молдови до 2030 року, країни ЄС дотепер опираються спробам прискорити цей процес.
На початку цього місяця країни ЄС заблокували спробу президента Європейської ради Антоніу Кошти просунути процес розширення, про яку першою повідомила Politico.
Лідери країн Західних Балкан – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії – зустрінуться з європейськими лідерами у середу в Лондоні на саміті "Берлінського процесу". Він присвячений поглибленню інтеграції між цими країнами як першому кроку перед розширенням ЄС.
Напередодні майбутньої оцінки Єврокомісією стану переговорів про розширення з різними країнами-кандидатами (так званого пакету розширення) один із дипломатів ЄС припустив, що Комісія могла б також спробувати прискорити процес, просуваючи переговори без отримання офіційного схвалення від усіх 27 країн ЄС щоразу. Це також дозволило б уникнути вето Орбана на кожному етапі переговорів.
Важливо, що в рамках пакету розширення Комісія також має винести на розгляд пропозицію внутрішніх реформ ЄС, щоб підготувати блок до прийняття нових членів.
Експансіоністська росія
У попередньому проєкті висновків до зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі в четвер, як зазначає Politico, окремо не згадується про розширення, що викликало обурення країн, які його підтримують.
Членство в Європейському Союзі часто рекламується як ключовий геополітичний інструмент блоку проти агресивної росії.
"Коли ми дивимося на розширення сьогодні, одне стає зрозумілим: нам потрібно діяти швидше, менш бюрократично і ефективніше. Якщо ЄС не активізує свої дії, ми втратимо позиції на користь третіх сторін, які вже чекають, щоб зайняти наше місце", – заявила Politico міністерка Австрії у справах Європи Клаудія Плаколм.
Майбутнє членство в ЄС було ключовим питанням під час нещодавніх виборів у Молдові, на яких перемогла проєвропейська президентка Мая Санду. Також членство в ЄС стало ключовою мотивацією для України ще під час протестів на Майдані 2014 року проти російського панування.
"Українці протягом останніх трьох з половиною років щодня боролися за те, щоб не допустити росію до Європи, – зазначила комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос у письмових коментарях для Politico. – У Молдові вирішальним чинником стала віра в перспективу вступу до ЄС... Я впевнена, що держави-члени не поставлять це під загрозу".
Обережність лідерів
Попри тиск із боку Брюсселя, лідери ЄС, які вдома стикаються з різким зростанням підтримки ультраправих партій, не поспішають розпочинати розширення блоку до 30 членів і більше.
На пресконференції в липні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц обмовився, що не очікує вступу України до ЄС протягом терміну дії його майбутнього семирічного бюджету, який триватиме до 2034 року.
Членство України "ймовірно, не матиме жодного негайного впливу на середньострокову фінансову перспективу Європейського Союзу", – заявив тоді Мерц.
Джерело: Politico
