У вівторок данці йдуть на виборчі дільниці після того, як прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен оголосила дострокові парламентські вибори, коли її правлячі соціал-демократи отримали потужний імпульс завдяки президенту США Дональду Трампу, пише європейське видання Politico. За його словами, Фредеріксен могла чекати до жовтня 2026 року, щоб оголосити вибори, але вдалася до цього кроку раніше після того, як дала відсіч агресивним погрозам Трампа щодо анексії Гренландії на початку цього року. Її непоступливість спричинила сплеск підтримки партії лише за кілька місяців після історичної поразки на місцевих виборах торік у жовтні.
Але, наголошує видання, зовнішня політика не стане вирішальною на цих виборах. Виборці зосереджені на внутрішніх питаннях, а коаліційний уряд Данії, що тріщить по швах, із двома іншими партійними лідерами, які кидають виклик прем’єр-міністерці, перетворив голосування у цей вівторок на справжню інтригу.
Що визначить результат голосування?
Хоча Данія, можливо, й об’єдналася, щоб протистояти тиску з Білого дому, зазначає видання, виборців найбільше турбує те, що відбувається вдома. Напередодні голосування данські партії сперечалися щодо численних гострих питань, жодне з яких не стало визначальним. Опитування, оприлюднене Epinion у понеділок, показало, що майже кожен п’ятий данець досі не знає, за кого голосуватиме.
Все вказує на те, зазначає Politico, що на виборах переможуть соціал-демократи Фредеріксен (лівоцентристи). Їхнім головним козирем стало відновлення податку на багатство, який у Данії не стягувався вже 30 років, і повернення якого має припасти до вподоби лівим виборцям. Але її головний суперник, віцепрем’єр Троельс Лунд Поульсен, лідер правоцентристської партії Venstre, стверджує, що цей крок підштовхне найбагатших данців до еміграції, послабивши конкурентоспроможність країни.
Політики також дискутували про те, чи слід повернути "Великий молитовний день", який уряд Фредеріксен скасував у 2024 році, чи посилити зусилля з очищення забрудненої питної води, поліпшити добробут тварин, скасувати заборону на ядерну енергетику, збільшити оборонні витрати і посилити міграційні правила.
Червоні чи сині?
Як зауважує Politico, політичний спектр Данії давно поділений між червоним блоком лівих партій і синім блоком правих. Проте у 2022 році Фредеріксен порушила традицію, сформувавши широкий центристський уряд. Нинішня коаліція об’єднує її соціал-демократів із консервативною партією Venstre та ліберальною Moderates на чолі з колишнім прем’єр-міністром Ларсом Лекке Расмуссеном.
Опитування свідчать, що червоний і синій блоки йдуть майже нарівні, а Moderates Расмуссена можуть стати вирішальною силою. Підтримка червоного блоку наразі означає 83 мандати, тоді як синій блок отримав би 80 – при тому, що для парламентської більшості потрібні 90 місць. Оскільки Фредеріксен і Поульсен політично рухаються в різних напрямках, повторення нинішньої коаліції видається малоймовірним.
Це означає, пише Politico, що саме Расмуссен, імовірно, вирішить у якому напрямі піде країна, якщо вибори завершаться так, як прогнозують опитування. Фредеріксен попередила, що якщо Расмуссен не вирішить працювати з нею, "тоді ми з дуже високою ймовірністю отримаємо правий уряд у Данії".
Расмуссен уже зняв свою кандидатуру з боротьби за посаду наступного прем’єр-міністра і натомість запропонував виступити посередником у формуванні нового уряду.
"Кокаїнова справа"
Напередодні виборів, зазначає Politico, найбільша партія синього блоку Liberal Alliance спричинила медійний ажіотаж після того, як її лідер Алекс Ванопслаг, кандидат на посаду прем’єр-міністра, визнав, що вживав кокаїн у перші роки свого керівництва партією в середині 2010-х. Близько 42% данців заявили, що через те, що 34-річний політик вживав наркотики їм стало важче сприймати його як лідера країни.
Партії синього блоку підтримали Поульсена з Venstre. Але, оскільки Liberal Alliance готується отримати найбільше голосів на правому фланзі, Ванопслаг наполягає, що саме ця партія має очолити уряд, якщо Данія зрештою отримає консервативний кабінет. Водночас він каже, що не стане на заваді Поульсену. "Не я стану тим, хто зрештою пустить під укіс правий союз після виборів", – заявив Ванопслаг у неділю.
Гренландія в центрі уваги
Попри весь акцент на внутрішніх темах, зауважує видання, Гренландія все одно відіграє ключову роль у виборах у Данії – просто не ту, на яку можна було б очікувати. Гренландія та інша автономна територія Данії, Фарерські острови, мають по два місця в парламенті країни, і вони можуть виявитися вирішальними з огляду на те, наскільки щільною є боротьба.
Це може стати серйозною перешкодою для правоорієнтованого уряду. За словами кореспондента громадського мовника DR у Гренландії Лассе Ліндегорда, представники островів навряд чи "підтримають уряд, до складу якого входить або який спирається на підтримку [ультраправої] Данської народної партії", чий лідер Мортен Мессершмідт назвав ідею незалежності Гренландії "незрілою й абсурдною".
І є ще Фарерські острови, які проведуть власні парламентські вибори лише через два дні після данських. Політики на обох самоврядних територіях ставлять під сумнів доцільність збереження практики надсилати представників до данського парламенту.
"Ми повинні розпочати переговори з Данією про рівноправне партнерство, і тоді нам більше не будуть потрібні наші місця в парламенті Данії", – заявив лідер партії Fólkaflokkurin і ймовірний претендент на посаду прем’єр-міністра Фарерських островів Бейнір Йоганнесен.
Що далі
Як зазначає Politico, виборчі дільниці в Данії відкриваються у вівторок о 8:00 і закриваються о 20:00. У країні діє система пропорційного представництва, а це означає, що кількість місць, які отримують партії, пропорційна їхній частці загальнонаціонального голосування. Екзитполи оприлюднять невдовзі після закриття дільниць, але з огляду на щільність боротьби остаточний результат може стати зрозумілим лише пізно ввечері у вівторок після підрахунку всіх голосів або навіть рано в середу вранці.
А далі, наголошує видання, починається найскладніше: формування уряду. За настільки близьких позицій обох таборів цей процес майже напевно триватиме тижнями. Наступний уряд Данії точно буде коаліційним, але чи матиме він більшість, чи спиратиметься на підтримку меншості в парламенті – ще належить побачити.
Як зазначає Politico, останній сценарій був нормою в Данії протягом десятиліть, але часто породжував слабких прем’єр-міністрів, які змушені постійно шукати підтримки інших партій під загрозою вотуму недовіри.
Джерело: Politico
