З Мерцом на чолі та Борисом Пісторіусом від СДПН, який, ймовірно, отримає місце за столом переговорів, Україна може розраховувати на сильнішого союзника в Берліні, переконана європейська редакція Politico.
Мерц заявив у понеділок, що його консервативний альянс прагнутиме сформувати двопартійний уряд із лівоцентристськими соціал-демократами (СДПН), зазначивши, що коаліційні переговори вже ведуться. Він висловив сподівання, що нова коаліція буде сформована до Великодня.
Для Києва, який досяг критичного моменту у війні з росією, коли адміністрація Трампа і путін ведуть переговори про мирну угоду над головами європейських лідерів, це хороша новина, вважає Politico.
Адже поки європейські лідери намагаються сформулювати відповідь на ініціативу Трампа, Мерц підтвердив свою підтримку України у третю річницю повномасштабного вторгнення росії: "Європа залишається твердо на боці України, – написав він у соціальній мережі X. – Зараз, як ніколи, ми повинні поставити Україну в сильну позицію". Мерц додав, що українські лідери повинні бути включені у будь-які переговори про припинення війни.
Очікується, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, один із найактивніших прихильників СДПН щодо України, також отримає місце за столом переговорів про коаліцію. Пісторіус став одним із найпопулярніших німецьких політиків за останні кілька років і вже формується як потенційно ідеальний партнер Мерца по коаліції.
У неділю ввечері Пісторіус заявив, що розраховує відігравати певну роль у будь-яких потенційних коаліційних переговорах з консерваторами Мерца. "Я бачу свою роль досить просто як людини, яка перебуває в керівних лавах партії", – сказав Пісторіус в інтерв'ю німецькому суспільному мовнику ARD.
Politico нагадує, що Пісторіус використовував свою посаду міністра оборони для того, щоб домогтися виділення додаткових мільярдів на військову підтримку України, і, як відомо, в приватному порядку виступав за відправку в Україну крилатих ракет великої дальності Taurus.
Крім того, Пісторіус давно виступає за постійне збільшення витрат на національну оборону, що також пообіцяв зробити Мерц, і запропонував план добровільної національної служби, який консерватори хочуть розширити. Пісторіус також налагодив міцні зв'язки зі своїми французькими та британськими колегами, що може допомогти змастити колеса зовнішньополітичного порядку денного Мерца.
Шольц, який під час виборчої кампанії називав себе "канцлером миру", лідером, який міг би підтримати Україну, не даючи війні вийти з-під контролю, не відіграватиме жодної ролі в коаліційних переговорах або в наступному уряді. "Я не буду представником СДПН у федеральному уряді, очолюваному ХДС, і не вестиму переговори", – сказав він під час телевізійної дискусії з іншими провідними кандидатами та партійними лідерами в неділю ввечері.
Однак, наголошує Politico, навіть якщо палкі прихильники України отримають ключові ролі у новому уряді, їм все одно доведеться змагатися з більшим проросійським контингентом у німецькому парламенті, включаючи дружню до кремля партію "Альтернатива для Німеччини", яка в неділю здобула понад 20% голосів виборців. Хоча AfD і посіла друге місце, подвоївши свій результат, її 21-відсоткова частка голосів залишилася незмінною порівняно з опитуваннями до втручання Венса і Маска. Ба більше, за два роки вона майже не змінилася.
Цей результат виборів, де проукраїнські сили все ж таки перемогли, Лі Гокстадер у колонці Washington Post назвав останнім шансом, який дали німці своєму істеблішменту. На його думку, погана новина в тому, що партія кандидата-переможця отримала лише 28,5% голосів, що є другим найнижчим показником з часів возз'єднання Німеччини. Це, за словами Гокстадера, означає, що лідер партії Фрідріх Мерц очолить відносно слабкий коаліційний уряд, який зіткнеться з анемічною економікою, зруйнованою інфраструктурою, катастрофічною війною в Україні та історичним розривом зі своїм найважливішим союзником – США.
Втім, відносно обнадійливим автор вважає те, що Мерц – консерватор з ясним поглядом, який не має жодних ілюзій щодо нового світу, який чекає на нього, в якому Білий дім і кремль, схоже, несподівано укладають альянс. У неділю він заявив, що його пріоритетом №1 буде допомога Європі "досягти незалежності від США", що є немислимим для німецького лідера за останні 80 років, не кажучи вже про такого відданого трансатлантиста, як Мерц.
Водночас результат AfD Гокстатдер назвав хорошою новиною. Адже, за його словами, виборцям третьої економіки світу байдуже, що віцепрезидент Джей Ді Венс та Ілон Маск думають про політику їхньої країни. Бо попри безсоромне втручання Венса у голосування головного союзника і дезінформаційний туман Маска, екстремістська партія, яку вони обидва підтримували і чиї лідери демонстрували захоплення нацизмом і применшували нацистські злочини, не отримала жодної вигоди від втручання MAGA. Виявляється, що Німеччина з її 83 мільйонами громадян не є банановою республікою, яка тремтить від американської пихи і залякувань.
На думку автора, трампівське втручання могло навіть послабити імпульс AfD, розлютивши виборців, які на той момент не визначилися. Адже продажі Tesla в Німеччині минулого місяця впали майже на 60 відсотків у річному обчисленні після того, як Ілон Маск пішов ва-банк на користь AfD.
Безсиле втручання американців може мати зворотний ефект і в інших країнах Європи, змушуючи інші праворадикальні партії остерігатися загравати з Трампом та його підлабузниками. "Зрештою, європейські політики вміють читати опитування, а Трампа не люблять на всьому континенті", – оптимістично констатує Гокстадер.
Іншою гарною новиною він називає 83-відсоткову явку на виборах, що є рекордом з моменту возз'єднання Німеччини. Це, на думку експерта, частково зумовлено страхом, з яким багато німців ставляться до приходу до влади нацистської партії, найвідоміші діячі якої використовують гасла і символіку Третього Рейху, порушуючи німецьке законодавство.
Але є й ложка дьогтю у бочці меду: більше третини німецьких виборців підтримали партії, які виступають проти подальшої допомоги Україні й так чи інакше захоплюються російським диктатором путіним. До них належать як AfD, так і ультралівий блок, що походить від колишньої Східнонімецької комуністичної партії. Виборці цих партій – непропорційно молоді німці.
Це небезпечний сигнал для Києва, враховуючи той факт, що Німеччина є другим за величиною постачальником західної допомоги Україні, і може швидко стати найбільшим, якщо Трамп припинить підтримку Вашингтона. Опитування показують, що німецька підтримка України зменшилася, що ще більше ускладнює можливості Мерца зміцнити боротьбу українців за суверенітет.
Найбільшою перешкодою для Мерца та ХДС, на думку автора, буде укладення угоди з його ймовірним партнером по правлячій коаліції, лівоцентристськими соціал-демократами. Ці дві партії і раніше часто ухвалювали спільні рішення, але лінії зіткнення між ними стали жорсткішими, навіть попри зростаючі виклики.
"Рушійною силою цього розколу буде питання про те, як отримати сотні мільярдів доларів, необхідних протягом наступних чотирьох років для зміцнення застарілої армії і відродження економіки, що перебуває в занепаді. Ці гроші можна отримати, лише послабивши конституційну норму, яка не допускає більше, ніж мізерний дефіцит", – пише Лі Гокстадер.
За його словами, обидві правлячі партії знатимуть, що ставки високі. Якщо вони не зможуть дати німцям відчуття надії та прогресу, існує ризик того, що виборці зневіряться в основних політичних силах і дедалі частіше голосуватимуть за AfD.
"Чи є Мерц, худорлявий, заможний корпоративний юрист, який ніколи не обіймав урядової посади, саме тією людиною, яка зможе згуртувати слабку і розділену Європу? Можливо, – не виключає автор. – Його інстинкти, особливо протистояння автократам, є правильними, тоді як Вашингтон руйнує західний альянс і його провідну роль в Європі. На святкуванні своєї перемоги Мерц заговорив про заміну НАТО "незалежною європейською обороноздатністю". Це радикальна ідея, але Мерц обґрунтував її приходом президента США, який "захоплюється автократичними системами і нехтує всілякими нормами". Це саме та відверта розмова, якої потребує Європа, – завершує колонку Лі Гокстадер.
