Песимісти замовкли. Один із провідних британських оглядачів писав у жовтні: "Мені неприємно це казати, але Київ не протримається до весни". Видання Foreign Affairs у лютому проголосило: "Україна програє війну" – цю тезу в березні підхопив звіт одного фінського аналітичного центру.
Але тепер уже ні. Приголомшливі удари України по нафтових об'єктах і морських базах у глибині російської території, на відстані понад тисячу кілометрів, публічно принизили путіна під час його щорічного дійства – Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ). Меседж був однозначний: ніхто, ніщо і жодне місце в росії не захищені жодної миті.
Ці удари затьмарили те, що інакше могло б виглядати як дипломатичний успіх: на ПМЕФ прибув офіційний представник США – Родні Мімс Кук-молодший. Щоправда, Кук – аж ніяк не Генрі Кіссінджер: він очолює Комісію з образотворчих мистецтв, відповідальну за "фараонські" проєкти Дональда Трампа у Вашингтоні. Проте сам факт його присутності підкреслює дедалі тривожніше зближення Вашингтона з Москвою.
Для європейських союзників по НАТО це погана новина: вони з неприхованою тривогою чекають на саміт альянсу наступного місяця в Анкарі. Адміністрація Трампа примхливо скасовує розгортання військ і постачання зброї, водночас безцеремонно ображаючи своїх найдавніших і найближчих союзників та називаючи їх безхребетними й марними (останній приклад – Піт Гегсет на відзначенні Дня Д).
Але з погляду Києва США вже не здаються такими важливими. Україна знайшла інші способи отримувати розвіддані з поля бою за допомогою найновіших технологій, а її оборонна промисловість стає дедалі потужнішою: виробляє дедалі більше точних видів зброї з важчими бойовими частинами. Це стискає лещата навколо Криму, де російський контроль виглядає дедалі менш стійким. Без надійного сухопутного коридору на півострів через окуповані росією райони південного сходу України хиткий Керченський міст лишається фактичним гуманітарним коридором для змучених жителів, які хочуть утекти – без грошей, без їжі, без води і без надії.
Як зазначає Енн Епплбом, приголомшливий темп воєнних інновацій в Україні змінив динаміку на всіх фронтах. Знекровлена й пошарпана Україна не програє. Самовдоволена й крихка росія не переможе. Ба більше, нині вона виглядає значно вразливішою: економічно, воєнно і, найголовніше, психологічно. Загартовані в боях українці знають, що ведуть екзистенційну боротьбу. путін запевняв росіян, що перемога буде швидкою й легкою. Його репутація і ця брехня нерозривно пов'язані, і, мабуть, їм судилося разом піти на дно.
Проте тріумфувати зарано. У путіна ще є козирі. Щоб уникнути подальшого приниження, він може кидати до бою дедалі більше людей і застосовувати дедалі смертоноснішу зброю – тобто йти на вертикальну ескалацію, – або ж вдатися до горизонтальної ескалації: спробувати відволікти й розколоти європейських прихильників України. Ніхто не вважає, що НАТО до цього готове.
Якщо останні кроки путіна проваляться і росія почне розсипатися, Україна все одно опиниться перед дилемами: прийняти найкращу можливу угоду, поки має перевагу на полі бою, чи розвивати успіх? Продовження боротьби затягує біль і небезпеку. Але просте перемир'я може дати росії можливість перевести подих, відновити контроль над Кримом і пізніше повернутися знову. Погляди на це і в Україні, і серед союзників розходитимуться принципово.
Захід не готовий до політичної кризи в росії – найімовірніше, у вигляді недужого путіна, якого відсунуть убік: або силовики (це погано з одних причин), або псевдоліберали, що запропонують "перезавантаження" (це погано з інших причин). Жоден із варіантів не означає стабільності – ні всередині країни, ні зовні. Головне питання: що станеться, якщо настане "смута" – російський термін на позначення "доби лихоліття" – з усім хаосом, який вона несе для всіх? Під час своїх подорожей регіоном я переконуюся: країни, що безпосередньо межують із росією, – від Фінляндії до Польщі – похмуро і тверезо готуються до смути. Країни, розташовані далі, вважають цю перспективу жахливою. Суперечки навколо неї будуть значно гострішими, ніж за часів радянського розпаду. Тримайтеся міцніше.
