Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Після кібератак Китаю у 2020-му стався витік секретної інформації МЗС Японії

Після кібератак Китаю у 2020-му стався витік секретної інформації МЗС Японії
Фото: з вільного доступу
Йдеться про витік телеграм, якими обмінюються міністерство та дипломатичні місії за кордоном.

Після кібератак Китаю на міністерство закордонних справ Японії у 2020 році стався витік секретної дипломатичної інформації країни.

Про це пише Kyodo News з посиланням на джерела.

Японія виявила широкомасштабну атаку та розповсюдження дипломатичних телеграм під час правління тодішнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, але “характер витоку” інформації досі публічно невідомий.

За словами джерела, Токіо і Вашингтон обговорили контрзаходи після витоку дипломатичних телеграм, конфіденційних документів, якими щодня обмінюються міністерство та дипломатичні місії за кордоном.

Дипломатичні телеграми надсилали через зашифровану віртуальну приватну мережу (VPN). Використання такого типу мережі має вирішальне значення для передачі конфіденційних даних.

Kyodo додає, що торік жертвою хакерів могло стати Японське агентство аерокосмічних досліджень, але доступ до інформації про ракети чи супутники вони не отримали. Також у серпні урядовий Національний центр готовності до інцидентів і стратегії кібербезпеки виявив, що унаслідок несанкціонованого зовнішнього доступу могли “витекти” адреси електронної пошти.

Головний речник кабінету міністрів Японії Йосімаса Хаясі заявив на пресконференції, що уряд пррем'єр-міністра Фуміо Кісіди не підтвердив, що хакери отримали доступ до секретної інформації МЗС. Він додав водночас, що міністерство “регулярно працювало над підтримкою та зміцненням кібербезпеки”.

Видання додає, що Японія відстала від інших розвинутих країн у розвитку кібербезпеки і це викликає серйозне занепокоєння США − її близького союзника з питань безпеки. Вашингтон закликав Токіо покращити свої можливості у цій сфері.

У нещодавно оновленій Стратегії національної безпеки Японія пообіцяла запровадити “активний кіберзахист”, щоб усунути можливість серйозних кібератак, які можуть загрожувати національній безпеці та критичній інфраструктурі. Однак відповідні законопроєкти до парламенту не подали. Зокрема, існують побоювання, що такий крок може загрожувати конституційним гарантіям нації щодо таємниці комунікацій.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post