Програма недорогих контейнерних ракет
Чотири американські компанії відібрано для потенційного постачання понад 10 000 міні‑крилатих ракет упродовж 2027-2029 років у межах програми Low‑Cost Containerized Missile. Це SLB‑500M від Anduril, GHOST від CoAspire, а також поки що не підтверджені зразки від Leidos і Zone 5 Technologies. Виробничі контракти буде укладено після етапу оцінювання й перевірки, який має розпочатися у червні 2026 року.
Anduril SLB‑500M має дальність понад 930 кілометрів і несе відносно легку бойову частину масою 45 кілограмів. Варіанту повітряного запуску, Barracuda‑500M, нещодавно присвоєно позначення AGM‑189A. Позначення варіанта наземного запуску, який увійшов до програми, наразі невідоме.
GHOST – це варіант наземного запуску ракети RAACM‑ER від CoAspire, яка сама є варіантом RAACM зі збільшеною дальністю. Та, своєю чергою, з’явилася у межах програми ERAM Повітряних сил США, задуманої для задоволення нагальної потреби союзних повітряних сил у недорогих засобах ураження, які запускають поза зоною досяжності ППО. За даними виробника, авіаційний RAACM‑ER має дальність понад 1 800 кілометрів. Чи зберігає GHOST таку дальність у конфігурації наземного запуску – питання відкрите, проте дальність значно понад 1 000 кілометрів видається правдоподібною. Маса бойової частини не розголошується, але, найімовірніше, співмірна з SLB‑500M.
Про пропозицію Zone 5 Technologies відомо менше, проте вона з високою ймовірністю базується на Rusty Dagger – авіаційній міні‑крилатій ракеті, якій нещодавно надано позначення AGM‑188A. Як і RAACM, її спершу пропонували у межах програми ERAM. Поки що незрозуміло, чи адаптує Zone 5 ракету під наземний запуск, чи зосередиться на авіаційному варіанті – наприклад, запропонувавши палетований контейнерний пусковий пристрій, сумісний із транспортними літаками на кшталт C‑130 та C‑17. Відомо, що дальність Rusty Dagger перевищує 450 кілометрів, можливо, із суттєвим запасом. Маса бойової частини невідома, проте, ймовірно, співмірна з SLB‑500M і GHOST.
Система Leidos – найменш документована з чотирьох. Це наземний комплекс без підтвердженого позначення, і Leidos публічно не оприлюднювала характеристики дальності та бойової частини. Система спиратиметься на технології авіаційної міні‑крилатої ракети компанії AGM‑190A Black Arrow масою лише 91 кілограм із підтвердженою дальністю щонайменше 740 кілометрів. Варіант для програми LCCM буде вдвічі більшим за Black Arrow, а отже міг би правдоподібно зберегти чи навіть перевершити цю дальність у наземній конфігурації. Маса бойової частини, ймовірно, залишиться обмеженою – нижчою, ніж в інших трьох систем.
Жодна з чотирьох ракет не покладається на особливо складну систему наведення. Усі використовують GPS/INS як основний режим наведення на маршовій ділянці. Для Rusty Dagger і SLB‑500M підтверджено наявність тієї чи іншої форми візуальної навігації на основі зображень, яка доповнює GPS/INS в умовах придушення сигналу, хоча подібна можливість видається правдоподібною й для двох інших систем; вона також забезпечувала б наведення на кінцевій ділянці й підвищувала б точність.
Програма недорогих гіперзвукових ракет
Рамкова угода від травня 2026 року охоплює також закупівлю ракети Blackbeard від Castelion – оборонного стартапу, заснованого у 2022 році (не плутати зі згаданою вище Black Arrow від Leidos). Blackbeard – аеробалістична ракета, спроєктована для польоту зі швидкістю понад 5 Махів зі збереженням атмосферного маневрування. За даними виробника, її призначено для ураження чутливих до часу та укріплених цілей.
Castelion працює як над варіантом наземного запуску (Blackbeard‑GL), так і над авіаційним. ВМС США окремо обрали авіаційний варіант у межах програми MACE, уклавши з Castelion контракт на 105 мільйонів доларів на інтеграцію з F/A‑18E/F; досягнення початкової оперативної готовності заплановано на 2027 рік. Залишається незрозумілим, чи охоплює рамкова угода від травня 2026 року авіаційний, чи наземний варіант, і чи пов’язана вона з програмою MACE, чи є цілком окремою від неї (окремо дякую Колбі Бадхвару за роз’яснення).
Конкретні цифри дальності та маси бойової частини й далі не розкриваються. Армія США описує Blackbeard‑GL як такий, що забезпечує 80 відсотків можливостей Precision Strike Missile Increment 4, що може вказувати на дальність близько 800 кілометрів (якщо йдеться про дальність PrSM Inc. 4 ~1 000 км, хоча це так само може стосуватися маси бойової частини або інших характеристик). Програма MACE передбачала вимогу до маси бойової частини щонайменше 75 фунтів (34 кілограми), що свідчить про відносно невелику бойову частину. Тож заявленої виробником здатності вражати укріплені цілі, ймовірно, досягають за рахунок збереження дуже високої швидкості на термінальній ділянці.
ВМС США орієнтуються на цільову вартість однієї ракети приблизно 300 000 доларів для авіаційного варіанту; очікується, що спільна закупівля Армією та ВМС забезпечить економію на масштабі. Рамкова угода встановлює гарантований мінімум у 500 ракет на рік упродовж двох років після завершення випробувань і валідації – зі шляхом до закупівлі понад 12 000 ракет за п’ять років, за умови виділення фінансування.
Нарощування виробництва ракет у США: контекст і масштаб
Рамкові угоди від травня 2026 року – це найсвіжіший крок у безперервному й пришвидшеному розширенні американських виробничих потужностей із виготовлення ракет по всьому спектру систем ураження великої дальності. Бойовий досвід в Україні та в Ірані продемонстрував: сучасний високоінтенсивний конфлікт "з’їдає" високоточні боєприпаси у темпі, який наявна західна промислова база не здатна підтримувати. Цей урок США взялися надолужувати рішуче, готуючись до можливої конфронтації з Китаєм.
У верхньому сегменті запланований випуск JASSM‑ER на 2026 рік становить близько 396 одиниць, хоча, за повідомленнями, виробнича лінія здатна випускати приблизно 860 за умови повного зосередження на JASSM‑ER. Виробництво масштабують до 1 100 одиниць на рік, що обмежується насамперед постачанням турбовентиляторних двигунів і спільною інфраструктурою з протикорабельною крилатою ракетою LRASM. Raytheon прагне довести випуск "Томагавків" до понад 1 000 одиниць щорічно за рамковими угодами, укладеними у лютому 2026 року. Precision Strike Missile (PrSM) Increment 1 нарощує випуск із базової позначки 152 одиниці на рік (стільки планують закупити у 2026 році) до встановленої мети повномасштабного виробництва – 400 на рік; новий семирічний рамковий контракт прокладає шлях до збільшення цих чисел учетверо.
У нижньому сегменті спектра операція Epic Fury стала першим бойовим застосуванням LUCAS – недорогого ударного дрона, подібного до іранського Shahed‑136 чи російської "Герані‑2". Найближчим часом випуск, імовірно, сягатиме сотень на рік, а за умови належного фінансування можливі й тисячі.
Програми недорогих крилатих ракет і Blackbeard заповнюють середній сегмент цього спектру: вони перевершують витратні дрони за дальністю, бойовою частиною та швидкістю, проте суттєво дешевші за одиницю, ніж JASSM‑ER чи "Томагавк". Так завершується формування багатошарової ударної архітектури, покликаної забезпечити масовість, перевантажувати протиповітряну оборону противника й підтримувати високотемпові дії, не вичерпуючи запасів ракет.
Висновок
28 грудня 2025 року в останній публікації того року я дійшов висновку, що "кілька європейських держав, найімовірніше, у 2026 році здобудуть спроможність виробляти міні‑крилаті ракети". Це припущення спиралося на безсумнівну корисність доступних крилатих ракет і незадіяні виробничі потужності у цьому сегменті. Та першими натиснули на гачок саме США, а не Європа – започаткувавши масштабні рамкові закупівлі міні‑крилатих ракет паралельно з недорогими аеробалістичними ракетами.
Варто також наголосити: нинішнє нарощування у США відбувається в умовах мирного часу. У воєнний час американська промисловість могла б реально випускати тисячі ракет верхнього та нижнього сегментів щомісяця, потенційно – паралельно з десятками тисяч дронів великої дальності. Надійні дані про китайське ракетне виробництво вкрай важко отримати. І все ж, якщо нинішні зусилля буде реалізовано повною мірою, вони мають, як мінімум, вивести США на конкурентний рівень із Китаєм у сфері ударів великої дальності.
