Україна готується до нової ери дронової війни – The Economist
Україна готується до нових викликів на тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання масштабів їх застосування росією.
Про це повідомляє британське видання The Economist, журналісти якого побували на секретному полігоні, де українські добровольці опановують навички збиття ворожих дронів.
До підрозділу неповного робочого дня входять цивільні фахівці — графічні дизайнери, актори, юристи та навіть невролог. Серед новобранців — колишня заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азаркіна. За її словами, добровольці тренуються за будь-якої можливості, адже ситуація на фронті змінюється щодня.
Однією з ключових загроз залишаються іранські дрони-камікадзе типу Shahed, які росія активно використовує для ударів по українській енергетиці та економічній інфраструктурі. Разом із безпілотниками-приманками вони стали дешевою альтернативою ракетам. Після тривалих пошуків ефективних рішень Україна дедалі активніше впроваджує дрони-перехоплювачі.
Серед популярних моделей — Skyfall P1-SUN, який поєднує характеристики квадрокоптера та міні-ракети. Після вертикального старту апарат нахиляється вперед і розганяється до 350 км/год, що дозволяє перехоплювати гвинтові безпілотники. Більш сучасні системи працюють у напівавтономному режимі — оператору достатньо вивести дрон у зону видимості цілі, після чого система самостійно здійснює атаку.
Фаворитом серед військових наразі вважається українська розробка Sting вартістю близько двох тисяч доларів. Командири підкреслюють: ключовими залишаються доступність і ціна. За їх словами, немає сенсу збивати всі дрони, якщо перехоплювач коштує дорожче за саму ціль.
Росія регулярно модернізує свої безпілотники та змінює тактику їх застосування. Після того як стало відомо, що перехоплювачі атакують знизу, ворожі дрони почали запускати на нижчих висотах і програмувати складні маневри. Інженери також виявили, що російські апарати використовували українські мобільні мережі та WiFi для навігації, а у випадку глушіння сигналу переходили на інерційні системи. Згодом з’явилися спроби використання супутникового інтернету.
У січні, через рік після активного впровадження дронів-перехоплювачів, Україна знищила рекордні 1704 «шахеди» — приблизно половину від усіх запущених. Частину цілей також ліквідовували винищувачі, гелікоптери та зенітні ракети.
Військові наголошують, що успіх забезпечує швидкий цикл розробки: виявлення недоліків, створення нових прототипів, тестування та масштабування. Водночас з’являються нові загрози — експериментальні реактивні безпілотники зі швидкістю 400–500 км/год і атаки невеликими зграями.
Експерти прогнозують, що зростання можливостей дронів відбувається у геометричній прогресії: вони стають меншими й дешевшими, але водночас збільшують радіус дії та точність. У перспективі великі безпілотники можуть перетворитися на платформи для запуску менших FPV-дронів над містами.
Відповіддю, на думку фахівців, можуть стати автоматизовані «стіни» дронів-перехоплювачів, які запускатимуться одразу після виявлення ворожих платформ. Україна вже готується до такого сценарію.
