Китайські військові навчання довкола Тайваню спричинили термінові зусилля в Тайбеї та Вашингтоні, аби усунути критичну вразливість острова: він майже повністю залежить від імпортного пального, пише Wall Street Journal.
На думку видання, останні китайські маневри показали, як Пекін може оточити й задушити Тайвань, перекривши його життєво важливі морські шляхи постачання, – стратегію з потенційно меншим ризиком, ніж повномасштабне вторгнення, у межах задекларованої мети взяти під контроль самоврядний острів, за потреби силою.
Завдання зміцнити стійкість Тайваню до блокади починається з енергетики, насамперед із скрапленого природного газу (СПГ), який забезпечує майже половину виробництва електроенергії на острові. Близько 97% палива Тайвань імпортує морем. У разі повного перекриття постачання запаси СПГ вичерпаються за кілька днів, що паралізує здатність острова виробляти електроенергію.
Джерело: Taiwan Energy Administration
Як зазначає WSJ, уряд Тайваню збільшує обсяги енергетичних резервів та переглядає енергетичний баланс острова. Він знову розглядає можливість використання атомної енергії, лише через кілька місяців після зупинки свого останнього реактора.
Втім, курс Тайваню на енергетичну самодостатність ще далекий від мети, тож у короткостроковій перспективі острів зосереджується на оцінці США, згідно з якою лідер Китаю Сі Цзіньпін хоче, щоб його військо було готове захопити Тайвань силою до 2027 року.
У вересні два американські сенатори внесли законопроєкт, що має підтримати здатність Тайваню забезпечувати надійні поставки американського СПГ, зокрема шляхом надання урядового страхування для судноперевізників, аби поставки тривали навіть за умов загрози острову.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс з Небраски заявив, що разом із сенатором Крісом Кунсом з Делаверу став співавтором ініціативи після участі у військовій грі, яка показала, що за блокади Тайвань вичерпає запаси СПГза 11 днів.
Хоча Тайвань певний час міг би чинити опір китайській блокаді й тимчасово підтримувати виробництво електроенергії, для відновлення електропостачання на довший період острову знадобилося б втручання США, згідно з результатами серії військових ігор, проведених вашингтонським Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Будь-яке застосування сили Китаєм, аби підкорити Тайвань, швидко перевірить готовність президента Трампа до військового втручання проти Пекіна, зауважує WSJ. Політика США щодо того, чи стануть вони на захист Тайваню у разі вторгнення, навмисно лишається розпливчастою. Відкритий напад Китаю змусив би Вашингтон діяти швидко, тоді як більш приховане переривання морської торгівлі Тайваню, зокрема постачання пального, ускладнило б ухвалення рішень в американській столиці.
Наприклад, Пекін міг би піддавати судна, що обслуговують Тайвань, оглядам, оголосивши про нібито правоохоронний або санітарний захід, у такий спосіб тихо посилюючи тиск на Тайбей. Оскільки блокада є актом війни проти ворожої держави, Китай назвав би свої дії інакше: скажімо, карантином.
Як наголошує WSJ, китайський "карантин" змусив би Тайвань і США вирішувати, чи вдаватися до військових дій і, потенційно, наражатися на звинувачення в розв'язуванні війни. "Це різновид примусу, що лишається нижче порога війни, але все одно може поставити Тайвань на коліна", – вважає провідний науковий співробітник FDD з питань Китаю Крейг Сінглтон, який у вівторок свідчив із цього питання на Капітолійському пагорбі на слуханнях під головуванням Рікеттса.
У разі блокади запаси СПГ на Тайвані трималися б менше двох тижнів, а вугілля – сім, дійшли висновку учасники військових ігор CSIS. "СПГ – це справжня слабкість: енергетика загалом і СПГ зокрема", – повідомив старший радник у відділі оборони та безпеки CSIS Марк Ф. Кансіан.
Як зауважує видання, енергопостачання вистачить на довше за умови запровадження лімітів на споживання електроенергії – кроку, що відгукнеться по тайванській промисловості, зокрема напівпровідниковій, зупинка якої матиме глобальний вплив.
"Справжній шок у тому, як швидко низькорівневий карантин може оголити ці вразливості й змусити тайванське керівництво до політично болючих рішень про нормування", – зазначив Сінглтон.
Представник служби нацбезпеки Тайваню припустив, що запасів вистачить на довше, ніж прогнозували військові ігри. "За умов блокади або у квазівоєнному стані промисловість і майже все інше доведеться пригальмувати", – сказав чиновник, посилаючись на внутрішні оцінки, згідно з якими в умовах війни споживання енергії на острові скоротиться на дві третини.
"Якщо постачання урізається до лише третини звичного рівня, це по суті означає, що більшість промислових секторів мають згаснути", – сказала Цайїнг Лу, наукова співробітниця з питань енергетичної безпеки Тайбейського інституту досліджень демократії, суспільства та нових технологій.
Виробництво електроенергії на Тайвані вже є обмеженим. Нещодавно потужність генерації впала до рівня, що лише на 4% перевищував піковий попит. Електропостачальна компанія Taiwan Power пояснила це зокрема аварією на електростанції, що працює на зрідженому природному газі, та перервами в роботі двох вугільних електростанцій через технічне обслуговування.
Як наголошує WSJ, повна блокада також зупинить доставку основних товарів на острів. Тайвань не голодуватиме: він зможе прогодувати себе протягом дев'яти місяців, хоч і дедалі скромнішим раціоном, з огляду на те, що близько 70% продуктів харчування імпортується. Але промислове виробництво різко впаде через скорочення імпорту, навіть якщо заводи матимуть можливість продовжувати роботу.
За інформацією видання, у середині 1980-х років атомна енергетика забезпечувала до 52% електроенергії Тайваню. Але популярна кампанія, зумовлена побоюваннями щодо безпеки й підтримана чинною правлячою партією, призвела до зупинки всіх реакторів на острові. Останню діючу станцію вивели з експлуатації в травні. Серпневий референдум щодо перезапуску реактора, проведений лише через три місяці після його закриття, не зібрав кворуму, але голосів за було більше, ніж проти.
Хоча правляча Демократична прогресивна партія давно відстоює антиядерну платформу, президент Лай Чін-те, який зробив національну стійкість проти Китаю політичним гаслом, заявив після голосування, що комісія з ядерної безпеки Тайваню розгляне можливість відновлення виробництва ядерної енергії.
Сонячна й вітрова енергетика поки що не наближають острів до енергонезалежності, зауважує WSJ. "Ми прагнемо максимально розвивати відновлювану енергетику, адже це краще для безпеки Тайваню, – заявив Ву Чі-вей, заступник генерального директора Адміністрації з енергетики Тайваню. – З огляду на нашу залежність від імпорту, це не те, що можна змінити за одну ніч". За його словами, Тайвань прагне до 2050 року довести частку генерації з відновлюваних джерел до 70% з поточного рівня менш ніж 12%.
Наразі, як зазначає газета, основна увага приділяється забезпеченню поставок СПГ на Тайвань. За даними FDD, поточна залежність Тайваню від Катару на рівні 30% вважається вразливістю. Китай є значно більшим покупцем катарського газу, що посилює потенційний вплив Пекіна на емірат.
Збільшення імпорту американського СПГ із нинішніх 10% допомогло б, вважають аналітики Atlantic Council, адже тісніше "прив'язування" енергетичної безпеки острова до США "зменшить імовірність китайської агресії".
Державна нафтогазова компанія CPC цьогоріч підписала лист про наміри придбати мільйони тонн СПГ з Аляски та потенційно інвестувати в трубопровід і проєкт скраплення, який одного дня дозволить штату напряму експортувати газ.
Союзники США – Японія і Південна Корея – також могли б посилити свою безпеку, збільшивши імпорт американського СПГ, вважає Атлантична рада. Японія має потужності зі зберігання СПГ, які могли б стати критичною страховкою в очолюваних Сполученими Штатами зусиллях із відновлення постачань на Тайвань у разі блокади.
WSJ зауважує, що блокади часто використовувалися у війнах, і так само довго флоти їх проривали. Втім, минули десятиліття відтоді, як ВМС США очолювали корабельні конвої або ламали блокади у масштабах, яких потребував би Тайвань.
Сенатор США Рікеттс заявив, що одна із цілей його законопроєкту – посіяти сумнів у лідера Китаю щодо здатності його війська перемогти Тайвань. "Щоразу, коли ми додаємо нову змінну до того, що робимо для Тайваню, їм також доводиться змінювати своє планування", – зазначив він.
Джерело: Wall Street Journal
