Частина відомих яструбів стверджує, що війна дає росії дедалі менше й менше, а цілковита перемога – поза досяжністю, пише американська Wall Street Journal.
Як зазначає видання, нездатність росії вийти з глухого кута в Україні стає настільки очевидною, що помітні представники російського істеблішменту вже публічно закликають покласти край конфлікту.
Головне питання – чи визнає путін цю реальність і чи відмовиться від прагнення знищити незалежність України.
Поки що, зауважує WSJ, немає жодних ознак того, що на п'ятому році найкривавішої війни в Європі за кілька поколінь він готовий відступитися від початкових цілей своєї "спеціальної воєнної операції". Проте це може змінитися, якщо перебіг війни ще більше зміниться на користь Києва.
За інформацією видання, такі заклики лунають не лише від представників бізнес-еліти та ліберальнішої частини російського істеблішменту. Деякі з найвідоміших російських яструбів також стали значно відвертіше говорити про своє переконання, що Москва просто не має потенціалу для досягнення цілковитої перемоги над Україною.
Один із таких – Олег Царьов, колишній український депутат, який утік до росії 2014 року й розглядався як один із головних кандидатів путіна на роль керівника проросійського маріонеткового режиму, який Кремль планував встановити в окупованому Києві на початку 2022 року. Наступного року він зазнав тяжкого поранення внаслідок замаху, відповідальність за який приписують українській розвідці.
У дописі в Telegram минулого місяця Царьов застеріг, що російська пропаганда породила небезпечну ілюзію про неминучу перемогу над Україною.
"Фахівці зі створення альтернативної реальності переконали не лише населення, а й самих себе, що вигадана ними ілюзія і є насправді реальністю, – написав він. – Рано чи пізно ці світи – ілюзорний і реальний – мають зіткнутися. І зараз це відбувається в найболючішій формі".
Інший непримиренний прихильник війни – історик і колишній чиновник Кремля Олексій Чадаєв, який очолює дослідницький центр дронових воєн "Ушкуйник", зазначив, що продовження нинішнього курсу війни – "це не просто шлях до "неперемоги", а до повноцінної поразки". Він закликав зробити паузу, щоб росія могла перебудуватися перед наступним раундом.
Директор Центру комплексних європейських і міжнародних досліджень Вищої школи економіки в Москві Василь Кашин минулого місяця опублікував широко обговорювану статтю у провідному російському зовнішньополітичному журналі. Він стверджував, що Україна неминуче залишиться антиросійською, прозахідною країною – особливо після того, як сотні тисяч українців були вбиті або покалічені у війні. За його словами, мета встановлення дружнього режиму в Києві – одна з початкових воєнних цілей путіна – вже не є реалістичною.
Посилаючись на приклад війни США та Ізраїлю проти Ірану, Кашин зазначив, що навіть масштабна ескалація – наприклад, убивство президента Володимира Зеленського та військового і цивільного керівництва України – найімовірніше приведе до влади "активніше, амбітніше й радикальніше" покоління українських лідерів.
"Ядерне балансування на межі зазвичай веде до заморожування конфліктів за наявними лініями фронту, а таке заморожування Москва може забезпечити вже зараз, без ризиків повноцінної ядерної кризи. Крім того, росії невигідно нищити свій технологічний і людський потенціал, переслідуючи примарні цілі" на лінії фронту біля Малої Токмачки – містечка на півдні України, що стало символом нездатності росії просуватися вперед, – написав він.
Як зауважує WSJ, погляди Кашина, звісно, не є загальноприйнятими. У тому ж журналі з питань зовнішньої політики войовничий російський академік Сергій Караганов неодноразово погрожував ядерною війною проти Заходу, якщо Україна не капітулює. Дослідники росії стверджують, що прагматичніший підхід, який визнає межі можливостей російської армії, підтримує частина кремлівського апарату – зокрема впливовий заступник керівника Адміністрації президента Сергій Кірієнко, Служба зовнішньої розвідки (СЗР) та економічний блок, зацікавлений у поверненні до певної подоби нормального життя.
WSJ наголошує, що курс на ескалацію, можливо, аж до Балтії та інших напрямків підтримує дедалі впливовіший Другий департамент ФСБ. Його також підтримує строката компанія воєнних пропагандистів, аналітиків і воєнних добровольців, які хочуть здійснити історичний розрив із Заходом, що сприятиме перетворенню росії на православний гібрид іранської теократії та північнокорейського тоталітаризму.
"Схоже, на п'ятому році війни дехто починає усвідомлювати, що продовження бойових дій ще рік-два суттєво не поліпшить переговорної позиції росії. Їм дедалі ясніше стає, що пора це згортати, – пояснив Александер Габуєв, директор Центру Карнегі з вивчення росії та Євразії в Берліні. – Дискусія серед еліти на цю тему починає ставати нормою – з усіма застереженнями щодо лояльності".
Але, запитує він, чи усвідомлює путін, що він у глухому куті й що війна приносить дедалі менше? "Цього ми не знаємо. Ніщо не свідчить про те, що він змінив думку", – зазначив Габуєв.
На думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, природа вкрай мілітаризованої російської держави робить малоймовірним, що путін прислухається до голосів розуму. "Війна – це modus vivendi цього режиму; це як їзда на велосипеді – якщо зупинишся, впадеш", – вважає він.
WSJ нагадує, що російські чиновники заявляють про готовність розглянути завершення війни за умови, що США змусять Україну дотримуватися "анкориджських домовленостей" – угоди, нібито досягнутої путіним і Трампом на Алясці в серпні, яка передбачала б здачу Україною добре укріпленого поясу міст на півночі Донецької області. Київ відмовився його здати, а після саміту російські сили досягли лише мінімального просування в цьому регіоні.
"Мирні переговори зайшли в глухий кут і не принесли реальних результатів, бо росіяни чекають, поки американці задовольнять їхні максималістські вимоги за столом переговорів – ті, яких вони не досягли військовим шляхом, – заявила висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас. – Звичайно, це те, чого Україна прийняти не може. Навіть якщо президент Зеленський і погодиться, нація – ні".
Як наголошує WSJ, путін останніми днями посилив ракетні удари по Києву та інших українських містах. Внаслідок масованого обстрілу в ніч на вівторок загинули 22 і були поранені понад 100 цивільних – це один із найкривавіших ударів за всю війну. На нараді із силовиками за кілька годин до того путін заявив, що Україні доведеться витримати "нову якість усього конфлікту".
На окупованих росією територіях України, зазначає видання, ударні дрони середньої дальності останнім часом паралізували російську логістику – це вагомий новий чинник у перебігу війни. Часто із застосуванням штучного інтелекту вони атакують паливні автоцистерни й військові колони на дорогах, що зв'язують росію з Кримським півостровом і базами вздовж лінії фронту. На Луганщині й Донеччині запроваджено раціонування пального, а в Криму його запаси вже вичерпані.
російські воєнні оглядачі застерігають про можливий наступ України найближчим часом. Останніми тижнями Україна досягла помітніших успіхів у далекобійних ударах по європейській частині росії – зокрема в середу було завдано удару по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі саме тоді, коли рідне місто путіна приймало відкриття щорічного економічного форуму.
"Дронова кампанія Києва демонструє потенціал хаосу, який українські сили здатні спричинити в росії, але може минути час, поки це проникне в суспільство й у процес прийняття політичних рішень у Москві – через жорсткий авторитарний контроль над населенням і єдність режиму в прагненні продовжувати війну", – вважає заступник міністра оборони Німеччини Нільс Шмід.
Тим часом, зазначає WSJ, російські ультраяструби та силові структури стежать, щоб нові заклики до прагматизму не поширювалися надто широко. Проурядова газета "Московський комсомолець" минулого місяця видалила широко обговорювану статтю, яка, не роблячи прямих посилань на Україну, нагадувала, як поразки в минулих війнах – зокрема Кримській війні 1853-1856 років і російсько-японській війні 1904-1905 років – зрештою принесли більше свободи й добробуту пересічним росіянам.
У понеділок в Telegram-каналі відставного генерала Андрія Гурульова, помітного депутата російського парламенту, з'явився похмурий трактат про глухий кут в Україні й невиправданий оптимізм російських командирів, які дивляться на світ крізь "рожеві окуляри".
WSJ зауважує, що кілька годин потому Гурульов вийшов у прямий ефір у новій російській соцмережі-месенджері Max і заявив, що його Telegram-акаунт було зламано. Серед інших російських оглядачів у це мало хто повірив: вони натякали, що відставного генерала змусили самоцензурувати незручну правду.
Джерело: Wall Street Journal
