Тому, хто не втрачав роботи і довго не міг працевлаштуватися, важко зрозуміти безробітних і їх психологічний стан. Хоча занепокоєння щодо стабільності роботи, яка забезпечує шматок хліба родині, відчуває багато людей. То що ми спостерігаємо на ринку праці сьогодні і яку українцям пропонують зарплату?
Що було до війни
За даними Державної служби статистики, кількість зайнятого населення в середньому у 2021 році становила 15,6 млн громадян. Роком раніше роботу мали на 305 тис. українців більше. Відповідно рівень зайнятості населення до війни становив 55,7%. Звісно це лише офіційна цифра, але динаміка зменшення офіційного працевлаштування вже була підставою для хвилювань.
З початком повномасштабної війни ситуація, звісно, погіршилася. Зруйновані підприємства, закриті фірми. Чимало власників бізнесів зараз захищають країну зі зброєю в руках. Хтось, звісно, евакуювався. Багато бізнесів було закрито через незатребуваність чи руйнування логістики. Відповідно, працевлаштуватися стало набагато складніше, кількість пропозицій впала, збільшилася конкуренція на робочі місця. Роботодавці ж, зі свого боку, посилили вимоги до найманого персоналу.
Попит та пропозиція
За результатами опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 23-24 липня, на сьогодні працевлаштовані лише 59% з тих, хто мав роботу до війни. З них на повний робочий день 34%, віддалено або частково - 19%. Нову роботу знайшли лише 6%.
Статистика Державного центру зайнятості демонструє, що наразі в середньому по країні на одне вільне робоче місце претендує 13 безробітних. Минулого року пропорція була один до п’яти. Найбільший дисбаланс протягом першого півріччя 2022 року спостерігався серед службовців та керівників, серед яких на 1 вакансію претендували 27 людей. Серед технічних службовців було 25 претендентів на місце, працівників сфери торгівлі та послуг - 18, кваліфікованих робітників сільського господарства - 14.
Найважче з роботою у Донецькій та Миколаївській областях, де на 1 вільне робоче місце претендують 37 безробітних. На другому місці постраждала від бойових дій Чернігівська область - 27 людей на місце. Фронтова Запорізька область має 25 претендентів, а Черкаська - 22.
Фото: Державна служба зайнятості
Під час криз державного масштабу найбільше страждають, як правило, торгівля і сфера послуг: режим економії не сприяє їх розвитку. А тут ще й маємо повне зникнення з ринку цілого сегменту - туристичних послуг. Зростання безробіття у переробній промисловості та сільському господарстві - прямий наслідок воєнних дій.
Фото: Ігор Луценко
Це фото колишнього політика, журналіста та громадського діяча Ігоря Луценка, який наразі зі зброєю в руках боронить Схід України, - сумне пояснення цифр, що ми бачимо у сухій статистиці.
Фото: Державна служба зайнятості
Зарплата
Половина респондентів "Рейтинга", які не втратили роботу, заявили про зниження зарплати на 10 і більше відсотків. Роботодавці почали економити на тих, хто працює віддалено або частково. У 43% зарплата не змінилася, зокрема серед державних службовців. Про зростання зарплати заявили лише 9% опитаних.
Хто ці люди? На це запитання частково дає відповідь експертно-аналітичний центр порталу grc.ua.
Він щомісяця аналізує рівень зарплат з точки зору вакансій. За липень, за їхньою статистикою, найбільше знизилися зарплатні пропозиції у сировинній галузі: 15,8 тис. гривень проти 25,3 тис. гривень у червні. Далі йдуть працівники банків, охоронці, менеджери з персоналу, робітничий персонал.
Фото: соціологічна група "Рейтинг"
Зменшилися зарплати і у виробництві та сільському господарстві (середня зарплата 17,1 тис. гривень, зменшення на 10,9%), у будівництві та нерухомості (22,8 тис. гривень, мінус 12%).
Юристи та спеціалісти сфери страхування теж в числі тих, хто постраждав найбільше. Від початку війни нових вакансій для цих фахівців майже не було. Середні зарплати юристів знизилися до 15,5 тис. гривень, страхувальників - 13,5 тис. гривень.
Фото: grc.ua
До переліку регіонів з найнижчими зарплатами потрапили Рівненська – антилідер із 11, 5 тис. гривень; Полтавська та Київська області - 11,7 тис. гривень, Житомирська - 11,8 тис. гривень. На 100 гривень відірвалися від 12 тисяч Кіровоградська та Чернігівська область. На 4-5 тисяч гривень знизилися середні зарплати і у Дніпропетровській, Миколаївській області, а також на Сумщині та Волині.
Список професій з найвищими зарплатами залишився незмінним. Найбільші оклади у ІТ-спеціалістів - в середньому 76 тис. гривень на місяць. Трохи підвищилися зарплати представникам топ-менеджменту. Середня зарплата в них у липні становила 52,6 тис. гривень. Інші сфери з найвищими зарплатами - консалтинг, маркетинг, реклама та PR, бухгалтерська справа, облік та фінанси.
Фото: grc.ua
Київ залишається містом з найвищою середньою заробітною платою. В столиці середній оклад 29,5 тис. гривень. Інші лідери по зарплатам - Одеська, Львівська, Харківська, Запорізька та Чернівецька області.
Фото: grc.ua
Фото: grc.ua
Але не забуваймо й про інфляцію. В звіті Нацбанку за липень зазначається, що внаслідок війни цього року вона перевищить 30%. Згідно опитування "Рейтингу", більше половини - 57% - респондентів готові продовжувати працювати навіть у разі зменшення зарплати. Активніше шукатимуть роботу молодь, ті, хто працює в приватному секторі або сам на себе. Їх 40%.
У пошуках
На 4 п.п. зросла кількість тих, хто втратив роботу у липні: з 35% до 39%. Найбільше їх на Сході України. Серед них і жінки, і приватні підприємці, і внутрішньо переміщені особи. Але лише третина тих, хто втратив роботу, шукає її під час війни. Ще 23% думають про пошук, 41% займають вичікувальну позицію. Найчастіше це люди старшого віку, держслужбовці. Звісно, дозволити собі таку розкіш можуть ті, у кого є заощадження.
Фото: соціологічна група "Рейтинг"
Як не дивно, майже удвічі зросла кількість бажаючих розпочати власний бізнес: це 45% опитаних.
Чого хочуть люди?
Домінуючим критерієм у виборі бажаної роботи сьогодні є зарплата: це 70% опитаних. Окрім фінансової безпеки людей хвилюють графік та безпечність місця роботи - майже чверть опитаних. Соціальні гарантії важливі для 17%, взаємини в колективі - 16%, можливість працювати дистанційно - для 10%. А кар’єра, престижність та соціальний статус під час війни відійшли на задній план. Як важливі їх визначили лише 3-7% респондентів. Зараз українців найбільше хвилюють фізична та матеріальна безпека.
Тут чи там?
Що ще дивує. Війна не збільшила, а, навпаки, зменшила кількість українців, які бажають розпочати "нове життя" за кордоном. Люди готові змінювати і місце роботи, і сферу діяльності, але переїжджати до іншого регіону, а тим більше до іншої країни, вони, скоріше, не готові. За даними опитування таких - 70%.
Кількість тих, хто хотів би поїхати за кордон на постійне місце проживання критично зменшилася - з 27% до 9% за два останні роки. Біля 90% опитаних цього не хочуть, що пов’язано, в тому числі, з вимушеною імміграцією. Робота та життя за кордоном більше цікавлять мешканців Сходу України, молодь та чоловіків.
Чому маємо такі показники? Пояснень може бути багато, але головне: у перші місяці війни виїхали всі, хто мав такі наміри. Тому динаміка на зменшення бажаючих виїхати не повинна створювати зайвих ілюзій.
Фото: соціологічна група "Рейтинг"
Що далі?
Станом на 1 липня 2022 року кількість вакансій, зареєстрованих в Державній службі зайнятості, становила 25,1 тис., що на 65% менше, ніж на відповідну дату минулого року (71,8 тис.). Разом з тим, українці доволі оптимістично налаштовані щодо відбудови країни після війни. Біля 43% опитаних вважають, що на це виставить 5 років, а 28% - 10.
Майже 90% опитаних переконані, що компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України внаслідок війни повинна росія, 21% українців вважає, що до цього мають долучитися країни Європи, 18% - міжнародні організації, 11% – США і 15% вважають, що долучитися повинна і Україна. На думку українців, найбільший розвиток після війни отримають будівництво та військова промисловість. Розвиток сільського господарства вбачають 34% опитаних, медицини - 26%.
Ситуація на ринку праці важка, інфляція зростає, а війна триває. Але україніці обирають Україну. В цьому є велика надія.
