Ізоляціоністи у Вашингтоні можуть спробувати використати відставку Єрмака як привід для того, щоб відмовитися від України, посилаючись на це як на доказ ендемічної корупції. Насправді ж його відставка є свідченням стійкості та зрілості, що має підбадьорити адміністрацію Трампа.
Редакційна стаття Washington Post, 29 листопада 2025 року.
Пресконференція путіна
Минулого тижня путін провів сесію питань і відповідей для ЗМІ. Основний висновок: він не змінив свою головну мету війни, якою є підкорення України. Жодні ділові угоди з Трампом та його представниками (про що повідомляв Wall Street Journal ) цього не змінять. Ключові тези з виступу:
Щодо проєкту мирної угоди: "Загалом ми погоджуємося, що це може лягти в основу майбутніх домовленостей. Водночас було б некоректно з мого боку говорити зараз про якісь остаточні варіанти, оскільки їх не існує… Деякі питання мають принциповий характер, і загалом ми бачимо, що американська сторона у певних аспектах враховує нашу позицію".
Про Європу: "росія не має наміру нападати на Європу. Для нас це звучить смішно, чи не так? У нас ніколи не було таких намірів. Але якщо вони хочуть зафіксувати це формально, давайте зробимо це, жодних проблем… Можливо, у цьому навіть є сенс, з огляду на те, що ми всі хочемо говорити, обговорювати й формулювати питання загальноєвропейської безпеки. Напевно, так; ми й самі свого часу це пропонували. Якщо наші західні – давайте знову назвемо їх "партнерами" – тепер цього хочуть, що ж, дуже добре, ми готові. Але ми всі розуміємо, що це потребує серйозного обговорення, адже кожне слово має значення".
Щодо перспектив війни для росії: "Позитивна динаміка зберігається на всіх напрямах. Навіть більше, просування наших військ на кожному із цих напрямків продовжує набирати темпи, і досить помітно… Східна група військ ефективно оточує всю укріплену територію Збройних сил України з півночі. З одного боку, наша Дніпровська група протистоїть їм, а Східна група військ обходить їх з півночі. Це може призвести до розпаду фронту в цьому секторі".
Про військові перспективи України: "Головна проблема для ворога лежить в іншому: розширення розриву між їхніми втратами та кількістю особового складу, який вони можуть вивести на лінію бойового контакту… До цього слід додати тих, хто тікає з армії. Масштаби дезертирства значні, і це очевидно не лише з наших ЗМІ або звітів Міністерства оборони, але й широко висвітлюється у західних ЗМІ, і їм майже неможливо приховати цю інформацію".
Про українське керівництво: "Я вважаю, що українське керівництво зробило фундаментальну і стратегічну помилку, коли піддалося страху і вирішило не проводити президентські вибори, після чого президент втратив свою легітимність. Проте сьогодні нинішнє політичне керівництво України навряд чи може розраховувати на перемогу на виборах без фальсифікацій. На мою думку, це майже неможливо. Це нагадує відомий вислів Сталіна: "Неважливо, хто як голосує, важливо, хто як рахує".
Оцінка. Можливо, мені бракує проникливості, але це не коментарі людини, яка готова піти на компроміс у своїх основних цілях війни. Заява про те, що нова мирна пропозиція стане основою майбутніх угод, означає, що терміни путіна щодо закінчення війни не збігаються з набагато коротшими термінами Трампа. А його коментарі повторюють ключові стратегічні повідомлення росії про нелегітимність українського уряду, прогрес росії у війні та відсутність загрози з боку росії для Європи.
Втім, ці коментарі демонструють, що путін навчився обирати слова обережніше на публіці, щоб не спонукати Трампа надавати Україні більшу підтримку. Водночас він не відмовляється від жодної із цілей війни, які оголосив у лютому 2022 року.
Падіння Єрмака
Минулого тижня українські антикорупційні органи провели обшук у будинку та офісі голови офісу і довіреної особи президента Андрія Єрмака. Це сталося після кількох тижнів тиску, спричиненого останнім і найбільшим корупційним скандалом за часів президентства Зеленського.
У статті Politico Europe це описано як "тектонічний зсув для України, який готує ґрунт для запеклої боротьби за те, як управляти країною". Далі у статті висловлюється припущення:
Опозиційні політики використають його звільнення через корупційний скандал на суму 100 мільйонів доларів, щоб домогтися створення уряду національної єдності в Києві, чого вони вимагають з моменту початку повномасштабного вторгнення росії майже чотири роки тому, і відхід Єрмака додасть сміливості цим фракціям.
Час для відставки не міг бути гіршим, враховуючи обставини. Оскільки Україна продовжує відбивати наземні та повітряні атаки росії, а також дипломатичні атаки адміністрації Трампа, яка прагне нав'язати Україні мирне врегулювання – згуртованість уряду та стабільність у Києві мають життєво важливе значення. Відставка Єрмака є тимчасовим ударом для мирних переговорів, зважаючи на його центральну роль у дискусіях. Це також посилює враження про слабкість Зеленського, чим, безсумнівно, скористаються росіяни. Дійсно, путін згадав це питання на своїй пресконференції.
Звісно, стабільність і згуртованість ніколи не повинні переважати демократичну підзвітність і прозорість. Найближчі дні та тижні покажуть, чи зможе Зеленський досягти кращого балансу між цими імперативами.
Мирні переговори
Після відставки Єрмака Зеленський переформатував свою команду з мирних переговорів. Стратег Еліот Коен написав корисну оцінку мирних перемовин з точки зору адміністрації США минулого тижня. У ній він досліджує терміни мирних переговорів та імперативи, що стоять за нинішнім тиском президента Трампа на укладення угоди. Як зазначає Коен:
З точки зору України, це буде набагато гірша угода, ніж та, яка була можлива в перші два роки війни. Боязкість адміністрації Байдена у питанні озброєння України та нездатність самороззброєної Європи коштували Україні найкращої нагоди силою відвоювати більшу частину своєї окупованої території.
Правдоподібне перемир'я заморозило б територіальний контроль більш-менш на нинішніх позиціях, з положеннями про економічну реконструкцію України, репатріацію її громадян з окупованих територій, вступ до Європейського Союзу та довгострокову військову підтримку з боку Заходу, включаючи принаймні ротаційну військову присутність НАТО. Передусім воно повинно включати визнання всіма сторонами суверенітету України та її права самостійно обирати свою долю.
Проблема полягає в американських бовдурах, які намагаються укласти угоду.
Поточний тиждень покаже, чи можлива угода зараз, а якщо ні, то наскільки далекими є позиції росії та України на цьому етапі війни.
Ударні операції України
Поки Україна продовжує свою кампанію з підриву російської енергетичної галузі, минулого тижня відбулися дві значні операції.
По-перше, удар по російському "тіньовому флоту". 28 листопада українські морські дрони Sea Baby завдали удару по двох російських нафтових танкерах, що перебували під санкціями – Virat і Kairos. Судна були атаковані біля чорноморського узбережжя Туреччини. За даними Kyiv Independent, обидва нафтові танкери прямували до російського порту Новоросійськ для завантаження і на момент атаки були порожніми.
Зображення результатів ураження на авіабудівному заводі імені Бєрієва. Джерело: @14reg_army та Laser Wars
По-друге, літак спеціального призначення російських ВПС був уражений крилатими ракетами "Нептун" і дронами, запущеними 1-м Центром безпілотних систем ЗСУ. Ціллю був єдиний транспортний літак Іл-76МД А-60 з повітряною лазерною лабораторією, спочатку розроблений у 1970-х роках як випробувальний майданчик для повітряної лазерної зброї.
Під час рейду було не лише знищено цей літак, але і пошкоджено завод імені Бєрієва на військовому об'єкті Таганрог/Центральний у Ростовській області росії. Це спеціальний об'єкт, який переобладнує літаки для виконання спеціальних завдань, зокрема літаки А-50 та платформи повітряного раннього попередження та управління нового покоління А-100.
Нарешті, ВМС та ССО України завдали удару по російських об'єктах на аеродромі "Саки" на заході окупованого Криму. Серед цілей, які, за заявою українських військових, зазнали атаки, були об'єкт управління та контролю, інфраструктура для зберігання ударних БпЛА "Оріон", обладнання ППО, включаючи "Тор-М2", "Панцир-С1" та ЗУ-23-2, встановлені на вантажівці "КамАЗ".
Українська здатність до глибоких ударів є одним із головних інструментів України для нанесення шкоди росії та примушення її до переговорів. Розвинутий майже з нуля чотири роки тому, досвід України у сфері гібридних ударів на великі відстані надає цінний досвід західним військовим організаціям середньої потужності, які прагнуть поліпшити свою здатність до стримування за допомогою звичайних засобів.
Зображення: @DefenceU
Як рухався фронт
Минулого тижня на місцях не відбулося жодних істотних змін, проте фронти у Покровську, Лимані та на півдні залишаються досить динамічними і заслуговують на увагу.
Покровськ. росіяни ще не повністю захопили Покровський котел і не вигнали з міста українських захисників. 27 листопада головнокомандувач Збройних сил України генерал Сирський заявив, що українські війська очистили понад 11 квадратних кілометрів під Покровськом. Із настанням зимових умов туман відігравав ключову роль протягом останніх тижнів. Минулого тижня 7-й корпус ДШВ швидкого реагування опублікував відео, яке показало, як туман може погіршити їхню здатність оцінювати ситуацію на землі та з повітря.
Лиманський фронт. росія продовжує наступати на цьому фронті. росіяни просуваються по цій осі щонайменше з травня 2025 року і для цього виділили більш якісні сухопутні війська та підрозділи безпілотників (включно із Центром передових безпілотних технологій "Рубікон"). Інститут вивчення війни також повідомив, що росія використовує на цій осі наступу найманців з Африки.
Донецьк, січень-листопад 2025 року. Джерело: DeepState.Live
Це важлива вісь просування для росіян, оскільки вона охоплює північну частину оперативного оточення міст, що залишилися у фортечному поясі України в Донецьку. І якщо росія оточить ці міста, це також дозволить їй заявити, що вона захопила весь Донбас. І це дозволить путіну заявити про успіх у досягненні однієї з його ключових військових цілей.
Південь. російські війська продовжують наступальні операції на півдні України, хоча це є другорядним або навіть третьорядним зусиллям порівняно з тими, що ведуться у східних і північно-східних регіонах України. Минулого тижня російські війська атакували українські позиції на схід від міста Херсон.
росіяни також продовжують свої терористичні операції "дронового сафарі" на цивільні транспортні засоби та інфраструктуру в місті Херсон. Як нещодавно описала це в одній з оцінок Атлантична рада:
Поточна скрутна ситуація в Херсоні повинна викликати тривогу в Європі та за її межами. Повномасштабне вторгнення росії в Україну широко визнається першою у світі війною з використанням дронів. Тактика "людського сафарі", яку москва застосовує в Херсоні, дає моторошне уявлення про те, до чого може призвести використання військових дронів проти цивільного населення.
З огляду на те, що відомо про російську кампанію "людського сафарі" в Херсонській області, тепер має бути цілком зрозуміло, що дрони здатні потенційно паралізувати життя будь-якого сучасного міста. Вони можуть бути використані для позбавлення населення доступу до електроенергії, води та опалення, а також для порушення основних ланцюгів постачання і навіть для того, щоб люди не могли вийти на вулицю.
Це дійсно дуже жорстка ситуація, за яку російські військові та політичні лідери повинні нести відповідальність.
Знову більше повідомлень з півдня про військові злочини росії. Як повідомило видання Kyiv Independent минулого тижня, щонайменше п'ять українських військовополонених було страчено російськими солдатами під час хаотичного відступу поблизу Гуляйполя у Запорізькій області.
Раніше цього місяця російські солдати застрелили двох полонених українських військових на околицях Затишшя у Запорізькій області. російські злочинці були вбиті українським безпілотником приблизно через 20 хвилин.
Оцінка. Територіальні здобутки росії за минулий тиждень були найбільшими з липня 2025 року – майже 675 кв. км (за даними ISW та звіту Russia Matters). Втім це навряд чи свідчить про будь-який неминучий прорив росії. Гіпотеза путіна, висловлена ним на пресконференції про те, що "позитивна динаміка зберігається на усіх напрямках… просування наших військ у кожному із цих напрямків продовжує набирати темп, і досить помітно", не є точною.
Як показує діаграма нижче, наземна кампанія росії протягом останніх двох років характеризувалася повільними, стабільними успіхами – методом "1000 дрібних уколів", а не прискоренням успіхів або великим проривом, що спричиняє значні втрати в українських силах чи територій.
З огляду на наближення зими та відсутність зелені в цей період, російським військам буде ще складніше зосередитися для атак поблизу лінії розмежування. З іншого боку, зимовий туман та інші погодні умови обмежують використання Україною зон спостереження та удару в прифронтових районах, що часто використовується росіянами для приховування своїх рухів на землі, і слід очікувати, що вони продовжуватимуть це робити. росіяни також розвинули свою здатність виявляти слабші українські бригади і, коли бригади проводять операції із заміни особового складу, зосереджують на них свої атаки.
Перспективи наземної кампанії наступного року включають українську оборонну кампанію на захід від Куп'янська на північному сході країни та оборонну кампанію з утримання фортечних міст, а отже, і решти частин Донбасу, що перебувають у володінні України. Обидві ці кампанії, що проводяться на території, яка є менш сприятливою для оборони, ніж на сході, вичерпають можливості українських сухопутних військ, які мають менше резервів, значний рівень дезертирства та все більший дефіцит ресурсів.
Тихоокеанський регіон
Вертолітний есмінець класу "Хюга" Японських морських сил самооборони. "Хюга" очолює військово-морські судна США, Австралії та Індії під час навчань MALABAR 25 біля Гуаму в середині листопада. Зображення: USNI News
Дзвінок Трампа до Сі. Минулого тижня президент Трамп мав телефонну розмову з президентом Китаю Сі. Вони обговорили Україну, а також безпеку в Тихоокеанському регіоні та більш широкі відносини між Америкою і Китаєм. Офіційний опис розмови з китайської сторони включав:
Президент Сі виклав принципову позицію Китаю щодо Тайваню. Він підкреслив, що повернення Тайваню до складу Китаю є невід'ємною частиною післявоєнного міжнародного порядку. Китай і США пліч-о-пліч боролися проти фашизму і мілітаризму. З огляду на те, що відбувається, для нас ще важливіше спільно захищати перемогу у Другій світовій війні. Президент Трамп зазначив, що президент Сі є великим лідером.
Трамп, чиї заяви про розмову зосередилися на торгівлі та фентанілі, не згадав Тайвань, але згадав про візит до Пекіна.
З огляду на поточну суперечку між Китаєм і Японією, було неминуче, що за розмовою Сі-Трампа послідувала дискусія між Трампом і прем'єр-міністеркою Японії. Хоча повні деталі розмови не були оприлюднені, існують спекуляції щодо того, чи Трамп попросив прем'єрку Японії "знизити градус" у відносинах із Китаєм.
Проблеми у Східному театрі військових дій Китаю. Східний театр військових дій НВАК є об'єднаним штабом, призначеним для керівництва будь-якими військовими діями проти Тайваню. Він координує великі навчання, такі як "Об'єднані мечі" у 2024 році, та здійснює планування на випадок надзвичайних ситуацій для вторгнення на Тайвань та його прибережні острови.
Колишній керівник Східного театру військових дій НВАК Лін Сян'ян. Зображення: Jamestown Foundation
Минулого тижня у статті, опублікованій Jamestown Foundation, йшлося про проблеми з командуванням і контролем, які наразі впливають на Східне театральне командування НВАК. Під час нещодавніх чисток Сі Цзіньпін усунув як командувача Лінь Сян'яна, так і політичного комісара. Як зазначається у статті:
Керівництво Східного ТК серйозно порушено через триваючі чистки у НВАК. Командування офіційно не має командувача, а його політичний комісар зник. Незрозуміло, хто виконує ці функції, а партійний комітет Східного театру військових дій втратив свою силу. Відновлення компетентності керівництва займе час. З огляду на ці потрясіння, партійний комітет театру військових дій, імовірно, функціонує на рівні, що не відповідає стандартам, а керівники, що залишилися, не мають достатнього досвіду керівництва театром військових дій. Вони також, вірогідно, працюють в умовах гострої тривоги через триваючі чистки своїх колег.
Такий рівень нестабільності вищого командування неминуче підриває боєготовність, порушує процес прийняття рішень і шкодить згуртованості та моральному духу офіцерів. У міру зростання напруженості між КНР і Японією зростає також занепокоєння щодо можливого військового конфлікту. Але дестабілізація керівництва Східного ТК, імовірно, обмежує здатність і готовність КНР до ескалації, надає слабку надію, що останні напруження залишаться нижче порогу війни.
Недавні чистки, проведені Сі, мали насамперед вселили страх у вищих і середніх офіцерів, які тепер ще більше підкреслюють свою лояльність до КПК. Проблема для Сі полягає в тому, що якщо він вимагатиме лояльності до партії понад усе, то створити військову інституцію світового класу буде дуже складно.
Тайвань збільшує видатки на оборону. Минулого тижня президент Тайваню у статті для Washington Post оголосив, що Тайвань запровадить додатковий оборонний бюджет у розмірі $40 млрд, що підкреслює його бажання захищати себе. Цей пакет включатиме "значні" нові закупівлі зброї у США. Як зазначається у матеріалі:
Готовність Пекіна змінити статус-кво силою стає дедалі очевиднішою... Тайвань так само відданий збереженню безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні... У відповідь на зростаючий тиск з боку Пекіна, наші видатки на оборону, які вже подвоїлися за останні роки, до наступного року, як очікується, зростуть до 3,3% ВВП. Я зобов'язуюсь підвищити цей базовий рівень до 5% до 2030 року.
Хоча ми і надалі будемо шукати можливості для діалогу між двома берегами протоки, розуміючи, що наша демократія і свобода залишаються непорушними, ми не покладаємося лише на мрії, як дехто вважає. Ми забезпечимо захист безпеки і суверенітету Тайваню не лише словами, а й рішучими діями.
Трекер транзиту через Тайванську протоку. Taiwan Security Monitor представив нову сторінку, яка відстежує транзит через Тайванську протоку кораблів ВМС США та союзних країн. Станом на зараз трекер охоплює період з 2018 року і містить перелік кожного транзиту кораблів за країною та датою. Доступ до трекера можна отримати тут.
Зростання оборонного бюджету Японії. Минулого тижня японський уряд затвердив проєкт додаткового бюджету на 2025 фінансовий рік у розмірі 18,3 трлн ієн ($117 млрд). До нього входить 1,1 трлн ієн на збільшення видатків на оборону, що збільшує загальний оборонний бюджет Японії на поточний фінансовий рік до 11 трлн ієн.
Це означає, що видатки на оборону перевищать 2% ВВП Японії. Спочатку очікувалося, що ціль у 2% буде досягнута у 2027 році. Проте нова прем'єр-міністерка Санае Такаїчі перенесла цю ціль на більш ранній термін, щоб протистояти дедалі агресивнішому Китаю та продемонструвати адміністрації Трампа, що японський уряд докладає всіх зусиль для стримування китайської агресії.
Також минулого тижня японський уряд повідомив, що незабаром оприлюднить нову стратегію кібербезпеки. Як зазначає Japan Times:
Уряд прем'єр-міністерки Санае Такаїчі планує наступного місяця прийняти нову стратегію кібербезпеки, яка передбачає необхідні заходи для протидії іноземним загрозам, таким як втручання у вибори.
У проєкті стратегії зазначається "зростання кількості кіберзагроз, що підтримуються державою", зокрема тих, які походять від Китаю, росії та Північної Кореї. Він передбачає "оборону та стримування з державою в центрі" після прийняття закону про запровадження так званої активного кіберзахисту.
Також висловлюється застереження щодо того, що "кібератаки, навіть ті, що підтримуються державами, регулярно здійснюються з метою зупинки критичної інфраструктури, втручання у вибори інших країн та викрадення конфіденційної інформації".
Додатково Японія оголосила про дві важливі ініціативи.
По-перше, японські Сили самооборони наступного року закуплять ракети нового покоління для боротьби з десантними суднами. 11 одиниць пускових установок багатоцільової ракетної системи Kai були включені до розділу основних проєктів бюджету Японії на 2026 рік. Ракети призначені для ураження десантних суден і бронетехніки противника.
Зображення: USNI News
По-друге, міністр оборони Японії Шіндзіро Коїдзумі відвідав військові гарнізони на японських островах Рюкю. Під час візиту він зустрівся з японськими військовими гарнізону Йонагуні, який розташований неподалік від північно-східного узбережжя Тайваню.
