Битва за Покровськ. російський подвійний охоплювальний маневр у районі Покровська наближається до завершення. Наразі єдиний потенційний маршрут виходу з району, який утримують українські захисники, становить лише близько 2-3 кілометрів завширшки. Це не враховує кількох кілометрів "сірої зони" на передових ділянках південного та північного векторів російського котла.
Президент України у заявах визнав складні обставини, у яких опинилися українські оборонці (і це ще м'яко сказано), але залишив рішення щодо утримання чи відходу за головнокомандувачем. Зеленського цитують так:
Ніхто не змушує їх гинути заради руїн. Я підтримаю наших воїнів, особливо командирів, які там перебувають, у тому, як вони зможуть контролювати ситуацію, чи якщо це занадто дорого для нас обходиться. Найголовніше для нас – це наші військові.
Зміна ситуації навколо Покровська з початку листопада. Карти: DeepState
Заяви Зеленського та ситуація в Покровську знову підкреслюють головну стратегічну дилему України на полі бою. Чи намагатися утримати якомога більше території, визнаючи, що це може призвести до більших втрат серед українців? Чи зосередитися на збереженні сил, використовуючи місцевість для завдання максимальних втрат росіянам?
Втім, у битві за Покровськ головнокомандувач ЗСУ обрав дещо гібридний підхід. У його дописі у Telegram йдеться:
Вчора провів робочу нараду з командирами підрозділів, які ведуть бойові дії на Покровському і Очеретинському напрямках, зокрема безпосередньо в районі Покровсько-Мирноградської агломерації.
Заслухав доповіді щодо оперативної обстановки в смугах відповідальності. Противник не полишає спроб прорватися до житлової забудови, багатоквартирних будинків і закріпитися там для розширення зони контролю. З огляду на це напрацювали комплекс заходів щодо протидії планам ворога.
Найбільша увага – питанням сталої логістики підрозділів Сил оборони України, а також протидії використанню противником FPV-дронів, розвідувальних БпЛА, артилерії та мінометів. Відпрацювали додаткові варіанти дій за різних умов розвитку ситуації.
Українські воїни продовжують завдавати ворогу значних втрат як у живій силі, так і в техніці, локалізовуючи його пересування. Наші командири діють з обов'язковим врахуванням необхідності збереження життя і здоров'я підлеглого особового складу.
Це або дуже хитрий план дезінформації, або план залишатися й боротися в Покровську. Військова цінність Покровська зараз обмежена, хоча він має потенційне значення як плацдарм для подальших російських наступальних операцій на суші та з дронами. Враховуючи здатність російських дронів діяти не лише у ближньому бою, але й у глибинних операціях, це чинник у розрахунках утримання чи залишення території для українського військового керівництва. Водночас росія вже контролює ділянки на захід і північ від Покровська, звідки може завдавати таких ударів, тож цінність території в котлі, яку поки ще утримує Україна, не слід переоцінювати.
Отже, ймовірно, настав час розглядати організований відхід, доки це ще можливо. Резерви, які Україна залучає для утримання цієї території, найімовірніше, доцільніше використати в інших місцях. Вони точно знадобляться для переформатування східної лінії оборони України.
Хоча падіння Покровська дасть путіну певні стратегічні меседжі та пропагандистські переваги, але на загальну траєкторію війни на цьому етапі це не вплине.
Ще один цікавий момент з останніх кількох тижнів битви за Покровськ: знову проявився вплив погоди на військові операції, особливо на операції дронів. росіяни навчилися використовувати туман для прикриття наступальних дій, адже туман погіршує можливості українських БпЛА зі спостереження та ураження. Українці роблять те саме.
Багато прихильників дронів недооцінили цей очевидний чинник, який спостерігався кожної зими цієї війни. І всупереч повідомленням ЗМІ, туман та інші погодні ефекти – не "новий гравець" у цій чи будь-якій іншій війні. Погода завжди впливала на військові операції. Це актуальна тема при вивченні застосування дронів в інших частинах світу: питання, яке я нещодавно досліджував – як ми можемо перенести уроки України для Тихоокеанського театру.
Хоча дрони є важливою частиною оборони України, артилерія залишається критично важливою для загальновійськових оборонних і наступальних дій. Зображення: @DefenceU
Черговий корупційний скандал. Уряд України зараз переживає черговий великий корупційний скандал, описаний Kyiv Independent як "найбільший корупційний скандал за часів президентства Володимира Зеленського". Він пов'язаний із розслідуванням Національного антикорупційного бюро України, яке стверджує, що Тимур Міндіч, союзник Зеленського, очолював групу, яка отримувала відкати від будівництва та закупівель в енергетиці, включаючи будівництво захисту для енергетичної інфраструктури України, та займалася відмиванням доходів.
Само собою зрозуміло, що цей останній корупційний скандал шкодить Зеленському вдома і шкодить йому та Україні за кордоном. Згідно зі статтею у Politico, ЄС "вимагає гарантій від України щодо майбутньої фінансової підтримки країни, після того, як корупційне розслідування виявило схему відкатів на $100 мільйонів, пов'язану з її енергетичним сектором".
Скандал також надає величезну кількість "боєприпасів" для російських дезінформаційних кампаній, а також для тих, хто прагне зменшити рівень підтримки, що надається Україні західними країнами.
У публікації в соціальних мережах 15 листопада Зеленський зобов'язався провести реформу та описав конкретні дії для енергетичних компаній "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Нафтогазу" та Оператора газотранспортної системи України. Він також заявив:
Ми розпочинаємо капітальний ремонт ключових державних підприємств енергетичного сектору. Поряд із повним аудитом їхньої фінансової діяльності має бути оновлене керівництво цих компаній. Сьогодні разом із прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко та міністром економіки Олексієм Соболєвим ми визначили курс дій.
Я також доручив урядовцям підтримувати постійну та змістовну комунікацію з правоохоронними та антикорупційними органами. Будь-яка схема, виявлена в цих компаніях, має отримати швидку та справедливу відповідь. Повна прозорість та чесність в енергетичному секторі залишаються абсолютним пріоритетом.
Україна продовжує завдавати ударів по росії. Кілька знакових ударів по росії були здійснені українцями протягом останніх декількох днів.
Удар України по нафтовому терміналу Новоросійськ. Зображення: The Maritime Executive
По-перше, Сили оборони України здійснили точкові удари по нафтовій інфраструктурі. Це включало Рязанський нафтопереробний завод, який виробляє бензин, дизель, зріджений газ та авіаційний гас для повітряно-космічних сил росії. На ньому сталося кілька вибухів. Також були уражені нафтопереробний завод Лукойла у Волгограді, Саратовський НПЗ та нафтові навантажувальні потужності в порту Новоросійськ. Цей останній удар, за деякими повідомленнями, тимчасово вивів з обігу до 2% світової нафти, доступної для торгівлі.
СБУ повідомила, що знищила чотири пускові установки С-400 "Тріумф" і дві радіолокаційні системи під час удару по Новоросійську. Це було частиною довгострокової кампанії з деградації російської протиповітряної оборони для забезпечення можливості українських ударів глибше в росію. Як повідомило джерело СБУ Kyiv Post:
СБУ продовжує методично знищувати ворожі системи протиповітряної оборони, які захищають критичні військові, інфраструктурні та логістичні об'єкти. Кожна знищена система створює прогалину в російській обороні, якою українські дрони та ракети скористаються.
Щоб дізнатися більше про те, як Україна розвинула свій потенціал далекобійних ударів за останні чотири роки, і що західні країни можуть із цього навчитися, прочитайте цю статтю.
Реформа закупівель Пентагону. Це тема, актуальна як для європейської, так і для азійської безпеки. Зміни не лише потенційно пропонують прискорення закупівель для пришвидшення циклу навчання та адаптації у військових інституціях, але також пропонує потенційний приклад для військових організацій інших країн, чиї інновації та адаптація гальмуються повільною політикою закупівель із нульовим ризиком. Пресреліз Пентагону з цієї теми можна прочитати тут.
Зображення: @IndoPACOM
Оголошено надання зброї для Тайваню. Цього тижня було оголошено запропонований пакет військового обладнання для Тайваню. Пакет включає нестандартні компоненти, запасні та ремонтні частини, аксесуари, а також ремонт та підтримку літаків F-16, C-130 та власного винищувача оборони Тайваню. Агентство безпекового співробітництва Міністерства оборони США надало сертифікацію, повідомивши Конгрес США про продаж.
Позиція Японії щодо Тайваню. Нещодавно прем'єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявила, що якщо виникне надзвичайна ситуація з Тайванем із застосуванням сили, – це може становити "загрозу виживанню Японії". За цих обставин Японія готова здійснити своє право на колективну самооборону.
Передбачувано минулого тижня КПК вказала, що їй дуже не сподобалися ці коментарі. Частина китайської відповіді, яку озвучило Бюро у справах Тайваню КПК, є такою:
У світі є лише один Китай, і Тайвань є частиною Китаю. Обурливі зауваження щодо Тайваню, відкрито зроблені японським лідером у парламенті, серйозно порушують принцип єдиного Китаю та є відвертим втручанням у внутрішні справи Китаю. Ми висловлюємо сильне незадоволення та рішучий протест проти цього. Міністерство закордонних справ подало жорсткі протести японській стороні.
Японія несе історичну вину перед китайським народом в питанні Тайваню та скоїла незліченні злочини під час своїх 50 років колоніального правління та поневолення Тайваню. 80 років тому ми перемогли японських загарбників, повернули Тайвань і припинили японську окупацію та пограбування. 80 років потому будь-хто, хто наважиться кинути виклик основним інтересам Китаю або спробує перешкодити великій справі возз'єднання Китаю, дізнаються, що китайський уряд, китайський народ та китайські військові ніколи не погодяться і ніколи не потерплять цього.
Тут потрібно зробити кілька зауважень. КПК не перемогла Японію в Тихому океані, і вона не володіла і не повернула Тайвань після утворення КНР у 1949 році. Але історичні факти ніколи не заважали хорошій пропагандистській байці для КПК.
Більш широке послання полягає в тому, що кожного разу, коли країна пропонує будь-яку підтримку Тайваню, КПК задіює всі важелі, які має, щоб залякувати, умовляти, примушувати та агресивно відштовхувати таку підтримку. Але ми це вже знали.
І щоб поставити знак оклику на незадоволенні Китаю прем'єр-міністеркою Японії, старший полковник Цзян Бінь, речник Міністерства національної оборони Китаю, заявив, що Японія зазнає "нищівної поразки" від НВАК, якщо вона "застосує силу для втручання у тайванське питання".
План Китаю для конфронтації із Заходом. Під час четвертого пленуму Двадцятого центрального комітету Комуністичної партії Китаю був ратифікований п'ятнадцятий п'ятирічний план (2026–2030). У цьому плані є багато елементів, але важливою його частиною є підготовка Китаю до тривалого періоду конфронтації з Америкою та іншими західними країнами.
Існують три важливі характеристики стратегії (як описано Метью Джонсоном):
• Централізований контроль над стратегічними ресурсами та потоками. КПК прагне зберегти свій контроль над компонентами китайського виробництва, що дозволяє їй калібрувати доступ, ціноутворення та постачання як засобів стримування та примусу. Метою є стратегічна взаємозалежність: система, достатньо гнучка для перетворення торгівлі на зброю, зберігаючи при цьому внутрішню стабільність за рахунок доступу до зовнішнього ринку та поглинання ресурсів.
• Цілеспрямовані інновації через "нову національну систему". Нова національна система Сі перетворює партійну державу на постійну машину стратегічної мобілізації, об'єднуючи промисловість, дослідження та планування безпеки. Інтегруючи ШІ, інфраструктуру та державні фінанси в єдину командну структуру, Пекін прагне забезпечити, щоб технологічне надолуження та відплата були рутинними функціями управління.
• Безпека як організаційний принцип розвитку. Економічне зростання, колись самоціль, тепер підпорядковане збереженню політичного контролю та виживанню під тиском. Керівна концепція "використання нової моделі безпеки для гарантування нової моделі розвитку" переосмислює кожну політичну сферу, від технологій до ініціативи "Один пояс, один шлях", як елемент довгострокового управління конфронтацією.
Новий китайський великий десантний корабель. Цього тижня штурмовий корабель Type 076 ВМС Китаю (ВМС НВАК) "Сичуань" розпочав своє перше морське випробування. Новий десантний авіаносець, який містить унікальну електромагнітну катапульту для запуску безпілотних літаків з фіксованим крилом, приблизно такого ж розміру, як LHD класу America ВМС США.
Зображення: Naval News
Корабель, хоча й призначений для сприяння десантним операціям, імовірно, також буде розгортати бойові дрони. Незрозуміло, який тип дрона китайці виберуть для розгортання з Type 076. Враховуючи, що китайці ще тільки прагнуть створити пілотовану платформу короткого зльоту та вертикального приземлення для підтримки десантних операцій, безпілотні бойові дрони, що запускаються з Type 076, можуть спробувати заповнити цю прогалину в можливостях.
