Кінець Курської дуги. Чи була загроза оточення – Том Купер
Відносно короткий допис, щоб оголосити про кінець українського виступу/наступальної операції у Курській області рф.
По суті, виведення військ почалося 7 березня, коли росіяни розгромили те, що залишилося від виступу/наступального рубежу, усіма доступними засобами, включаючи артилерію та авіаудари. Типовим прикладом стало відео, на якому видно, як вони знищують цілу колону ЗСУ, що застрягла перед зруйнованим мостом, з якого було знято це відео:
До 8 березня українська позиція в районі Суджі стала неприйнятною: мало того, що росіяни бомбардували все і вся навколо населеного пункту, так ще й війська були введені безпосередньо у місто. Можливо, всупереч українським заявам, їм дійсно вдалося проникнути за допомогою нафтопроводу; можливо, вони зробили це в інший спосіб. Безумовно, останні три дні по всьому місту точилися запеклі перестрілки, оскільки війська 22-ї ОМБр і 129-ї бригади тероборони діяли як тилова охорона, щоб виграти час для відходу підрозділів, які раніше були дислоковані на північ і схід від Суджі.
Кадр із російського відео, на якому видно, як війська ЗСУ виходять із Суджі.
В умовах хаосу, що виник, і як видно з фотографій, оприлюднених росіянами й доданих нижче, українцям довелося буквально тікати із Суджі, і вони зазнали значних втрат у живій силі та техніці.
Цей виведений із ладу M1A1 не вдалося вчасно відвести, його захопили й відбуксирували росіяни.
Один із щонайменше двох M2/M3 Bradley, залишених і захоплених росіянами.
Як видно з наведених вище зображень і багатьох інших, а також кількох відео, що тим часом поширювалися в російських соціальних мережах: десятки українських військових загинули при спробі відступу, десятки потрапили в полон під час відступу. Багато хто був страчений без суду і слідства...
Я не здивуюся, якщо всередині росії все ще є кілька розрізнених груп, які намагаються знайти шлях назад до своїх позицій...
Чому такий раптовий обвал виступу, а потім такий поспішний відхід українських військ?
Наскільки можна судити з наявної на сьогодні інформації, причина полягає в тому, що одночасно з наступом з півночі та сходу в напрямку Суджі, ймовірно, з проникненням у місто, росіяни протягом останніх двох днів розпочали тотальну атаку через міжнародний кордон в Україну на захід від Суджі. З Ніколаєво-Дар'їного та Свердлікового у південному напрямку.
Очевидною метою було досягти траси Н07 і у такий спосіб відрізати єдиний шлях постачання для підрозділів ЗСУ всередині росії. Наскільки я можу судити, вони захопили (повністю зруйновані) прикордонні села Журавка й Новеньке. Можливо, дійшли й до Басівки. Одночасно росіяни та північнокорейці продовжували наступати й з району Курилівки.
Кадр із відео, на якому видно, як три російські ударні гелікоптери Ка-52 рухаються в напрямку району на захід від Суджі. Останні дні як Ка-52, так і Су-25 ВКС рф були дуже активними над полем бою в цьому секторі.
Тож виникла загроза того, що підрозділи ЗСУ, які все ще перебували на виступі, будуть відрізані.
Звісно, Головком Сирський, який взяв на себе безпосереднє командування сектором, стверджував, що небезпеки оточення немає, але, схоже, він, як це часто буває, випередив розвиток подій. Приблизно в той час, коли Сирський давав це інтерв'ю, основна частина військ ЗСУ була виведена з росії.
Отже, якщо не було "загрози оточення", як стверджував Сирський (що також свідчило б про його грубу помилку в оцінці ситуації), то не через те, що він щось зробив, а, найімовірніше, через те, що командири на місцях діяли самостійно і віддали наказ про виведення своїх військ, поки не стало занадто пізно. Це було б типово для Сирського: він продовжує свою політику ніколи не віддавати наказів про відведення, а дозволяти командирам бригад/батальйонів робити це на власний розсуд, а потім звинувачувати їх у непокорі.
Але це єдина погана новина для України станом на сьогоднішній ранок: завдяки Драпатому ситуація на Куп'янському, Торецькому та Покровському напрямках набагато краща. Незважаючи на критичну ситуацію в районі Курська.., тобто зараз це фактично південний схід Сумщини, припинення вогню прямо зараз, як це москві запропонував Дампф після зустрічі у Саудівській Аравії, пішло б насамперед на користь росії. Передусім тому, що всрф переживають глибоку кризу як на Покровському, так і на Торецькому напрямках...
Крім того, Пуддінг кілька разів наголошував, що не хоче ніякого припинення вогню.
Але з Пудінгом – це як з Дампфом.., що нагадує мені, як 2016 року Дампф підписав подібну "угоду про мінеральні ресурси" з Афганістаном, яку він зараз проштовхує до підписання з Україною: по-перше, обіцяючи покращити життя населення в обмін на дозвіл американським компаніям працювати там...
...а потім, через рік, домовився з терористами про підписання ще одного договору з Талібаном, який призвів до виведення військ США (а отже, і всіх союзників) з Афганістану 2021 року...
