Нафта поїздом до Китаю: Іран намагається врятувати торгівлю
Морська блокада США перекрила тіньовий нафтовий флот Ірану і загнала країну в глибоку економічну кризу, але замість капітуляції спровокувала внутрішній розкол між тими, хто хоче домовитися, і тими, хто закликає до нової ескалації.
Про це пише The Wall Street Journal.
Як змінилася ситуація
Спочатку іранська влада вважала, що здобуває перемогу, перекривши Ормузьку протоку і заблокувавши близько 20% світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Але після того, як 13 квітня США оголосили власну морську блокаду іранських портів, ситуація кардинально змінилася: американці перекрили мережу тіньового флоту, яким Іран роками обходив санкції і постачав нафту насамперед до Китаю.
Альтернативних шляхів виявилося замало. Іранська асоціація судноплавства повідомила, що лише 40% іранської торгівлі можна перенаправити з заблокованих портів. Іран намагається відправляти нафту залізницею до Китаю та імпортувати продовольство автотранспортом з Кавказу та Пакистану, але цього недостатньо.
Розкол усередині Ірану
Криза розколола іранське керівництво на два табори. Поміркованні на чолі з президентом Масудом Пезешкіаном вважають, що слід стримати вогонь і домовитися з Трампом, який, на їхню думку, сам прагне якнайшвидше вийти з цієї війни.
Прихильники жорсткої лінії наполягають на протилежному: Іран має взяти військову ініціативу, відновити бойові дії і ще більше підняти ціни на нафту, щоб посилити тиск на Вашингтон. Вони стверджують, що блокада – це акт війни, який потребує військової відповіді.
30 квітня новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї виступив із погрозою на адресу США: «Іноземці, які чинять зло, мають бути в глибинах води». Корпус вартових ісламської революції погрожує перерізати підводні телефонні кабелі в Ормузькій протоці – це порушило б інтернет-трафік в усьому світі. Пов'язане з Корпусом агентство Tasnim вже опублікувало карту підводних кабелів, що перетинають протоку.
Хто відступить першим
Іран ставить на те, що Америка першою зупинить блокаду, щоб заспокоїти світові ринки й знизити ціни на бензин всередині країни. США, своєю чергою, розраховують, що Іран поступиться через поглиблення економічної кризи. У понеділок Трамп наказав готуватися до тривалої блокади, аж доки Іран не погодиться на американські ядерні вимоги.
Економічні наслідки для Ірану вже катастрофічні: понад мільйон людей втратили роботу, ціни на продукти стрімко зростають, вартість ріалу впала більш ніж удвічі за рік – курс долара нещодавно досяг 1,81 мільйона ріалів.
