Transparency International: закон про корупцію - загроза для нелояльних до влади чиновників

Таку думку висловив президент українського представництва міжнародної громадської організації Transparency International Олексій Хмара в інтерв'ю DW.de.

Він наголосив, що подібні закони є загальноєвропейською практикою, однак новоухвалені українські мають свою специфіку.

За словами експерта, у світі такі норми поширюються не лише на державний сектор, як це зроблено в Україні, а й на приватні компанії.

На думку TI, впровадження міжнародних стандартів повною мірою неможливе "через недоліки української правової системи і політичної реальності".

Хмара вважає більш доцільним для України саме такий варіант через побоювання, що державний апарат міг би "використовувати цей інструмент не проти чиновників, а проти громадян".

Водночас громадський активіст каже, що ці закони в Україні можуть використовувати з метою переслідування нелояльних до влади чиновників. Він стверджує, що подібним чином це відбувається із антикорупційним законом, ухваленим в 2011 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через корупційні рішення українських судів інвестори втрачають мільйони доларів, - Dw.de

За спостереженням експерта, в Україні масово "шукають участь нелояльних чиновників у заснуванні підприємств, організацій, роблять їх корупціонерами під надуманими приводами і, по суті, виганяють з роботи".

Хмара наводить у приклад судову справу проти мера Тростянця Юрія Бови: "Його так само звинуватили в корупції, тому що в далеких 1990-х він засновував бізнес-компанію, з якої давно вийшов, але все одно вважався засновником".

На його думку, справжньою причиною переслідування чиновника була саме його нелояльність до української влади.

Нагадаємо, що Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за обіцянку "неправомірної вигоди", а також прийняття такої пропозиції. Цим терміном замінили поняття "хабара", бо тепер йдеться як про матеріальні блага, так і нематеріальні активи.

Якщо громадянин зробить таку пропозицію службовцеві або працівнику державного підприємства, його можуть покарати штрафом або громадськими роботами. За повторну обіцянку загрожує до двох років виправних робіт.

Відповідні закони, запровадження яких вимагав від України ЄС, ухвалені у четвер, 18 квітня.