На цю тему iPress.ua спілкувався із відомим українським юристом, засновником та головою правління Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком.
На підставі чого оголошувати перевибори?
Напряму ця ситуація не визначена Конституцією. Не треба ототожнювати цю ініціативу із випадками визначеними статтею 90 Конституції України яка встановлює випадки, коли Президент за власною ініціативою може достроково припинити повноваження парламенту. У даному випадку йдеться про бажання самого парламенту, якщо ця постанова буде прийнята, піти на дострокові вибори. Це не передбачено нашою Конституцією. Але це політичне рішення, яке я вважаю, має сьогодні дуже багато підстав. По-перше, у зв’язку з тим, що в країні відбулися певні події і склад парламенту сьогодні не відповідає політичним настроям суспільства і волевиявленню виборців.
Ігор Коліушко. Фото: espreso.tv
По-друге, якщо Президент і більшість парламенту хочуть перевиборів, то вони може штучно організувати якусь із підстав передбачених 90 статтею Конституції. Постає питання: чи потрібно організовувати штучну підставу, коли є нормальна політична воля більшості парламенту і Президента на дострокові вибори. Я вважаю, що непотрібно. Якщо більшість у парламенті хоче перевиборів, я не вважаю, що хтось може цьому протидіяти на підставі формальних правових приписів.
В одній із постанов депутати пропонують заявити про саморозпуск - дострокове припинення повноважень ВРУ та звернутися до Президента з пропозицією прийняти рішення про дострокове припинення повноважень парламенту та призначити позачергові вибори до Верховної Ради у строки, визначені Конституцією України. На якій підставі Президент має це зробити, якщо депутати не створили правових підстав – не вийшли з коаліції, не обнулили списки?
Обнулення списків, як це було 2007 року сьогодні неможливе – внесені зміни у законодавство, що унеможливило цей крок. Тоді питання стояло інакше. Дострокових виборів тоді хотіла меншість парламенту, а не більшість. І ця меншість намагалася створити правові підстави для президента розпустити парламент і оголосити дострокові вибори. Якщо цього хоче більшість парламенту, то немає потреби у таких важких пошуках. Якщо йти формальним шляхом і шукати найпростішого способу розпустити парламент, то це можна зробити скориставшись частиною 1 статті 90 Конституції.
Коли одна з фракцій виходить із коаліції?
Звичайно. Навіть сьогодні можна оголосити, що у нас немає коаліції депутатських фракцій в сенсі 83 статті Конституції. І це так і є. депутати зробили змішану більшість – "фракційно-тушковано". А 83 стаття Конституції прямо цього не передбачає. І рішення Конституційного суду 2010 року більше опиралося на регламент, а не на норму Конституції. Після того були внесені зміни до регламенту. Сьогодні можна говорити, що коаліції вже немає. Але, якщо би це була ініціатива Президента, то він мав би сьогодні оголосити, що він вважає, що коаліції у ВРУ не існує. А те, що існує не відповідає низці вимог. І тому Президент пропонує Верховній Раді відповідно до 83 статті Конституції у 30-денний термін створити коаліцію. Почекати 30 днів, коаліція не утворюється і тоді він має прийняти рішення. Це, якщо розпуск парламенту проводиться за ініціативою Президента. Якщо ж цього хоче більшість Верховної Ради і Президент, то для чого чекати 30 днів, гратися у формальності, які були написані для іншої ситуації?
Але виходить так, що депутати і Президент граються у цю формальність адже будь-яка фракція могла сьогодні оголосити про вихід із коаліції і дати поштовх для запуску механізму дострокових виборів. Натомість реєструються постанови, як наміри про наміри.
Якщо ця постанова не буде проголосована, тоді нема про що говорити. Постанова є індикатором того, чи хоче більшість Верховної Ради дострокових виборів? І я вважаю, що в цьому сенсі – це нормальний правильний крок.
Коли такі вибори могли б відбутися?
Теоретично це може відбутися на межі вересня-жовтня. Якщо вони це так швидко роблять, то вибори можуть відбутися ще швидше – навіть у вересні. Але я не думаю, що це був би розумний крок – робити у липні і серпні виборчу кампанію і у вересні проводити вибори. Більше того, я вважаю, що набагато принциповіше було би зараз не про швидкість виборів говорити, а про прийняття нового виборчого закону і про внесення змін у Конституцію. Це набагато важливіше сьогодні для суспільства. Це дасть змогу запустити децентралізацію влади. Якщо зараз всі підуть на вибори, то ми цих змін до Конституції не побачимо ще рік. Якщо ми ще рік їх не побачимо, то наступні місцеві вибори у жовтні 2015 року знову змушені будемо провести в адміністративно-територіальних одиницях. Таким чином взагалі неможливо зрозуміти, коли у нас може відбутися реальна децентралізація. А вона потрібна для запуску практично усіх реформ. Ми не можемо існувати у надмірно централізованій системі влади, яка є сьогодні.
На ваш погляд, за якою виборчою системою сьогодні треба проводити вибори, враховуючи те, що Крим де-факто вже не в складі України, а у східних областях відбуваються військові дії?
Те, що на деяких територіях не вдасться провести вибори, на мій погляд не перешкоджає проведенню виборів в цілому і легітимності їхніх результатів. Для нас оптимальною виборчою системою є пропорційна система із регіональними округами і преференціями або за так званими відкритими списками. Це виборча система, яка з одного боку структуризує суспільство, змушує всіх звертати увагу на партії. З другого боку обмежує можливості партій вдаватися до відвертої корупції до формування списків шляхом продажу місць і т.д. Бо попадання у список ще не гарантуватиме отримання мандату. Те хто із списку отримає мандат залежатиме від виборців.
