Наприкінці шістдесятих років у США з'явилася "могутня компанія" американських письменників-журналістів: Труман Капоте, Гантер Томпсон, Джордж Плімптон. Том Вулф, який очолив плеяду, охрестив її "новими журналістами". В 1960-х та 1970-х письменники, занурені у реальне життя, пробували дізнатися як працюють ті чи інші речі, перш ніж писати про них. Так виникла потреба в американських журналістах.
"Нова журналістика" виникла на межі між письменниками та газетярами. Головний принцип заснованого Вулфом напрямку "нової журналістики" - опис документальних подій за допомогою художніх технік, які зазвичай використовують під час написання романів, що дозволяло впливати на читача не лише інтелектуально, а й емоційно.
Фото: vanityfair.com
Томас Кеннерлі Вулф-молодший народився другого березня 1930 року у Ричмонді, штаті Вірджинія. Він ніколи не прагнув покинути батьківську домівку, свою консервативну родину. Том Вулф навіть вступив в університет Вашингтона та Лі, що розташований ближче до його дому. У студентські роки Том був прив'язаний до своїх батьків, мав хист до словесності, не проявляв жодного спротиву системі. Коли Том переїхав з дому, то не спішив змінити свої погляди, хоч і зіткнувся з вічним протестом, що не був притаманний південним краям, звідки він родом. Він пише кандидатську роботу про вплив комунізму на американських письменників.
Том Вулф дозволив собі висміяти знані імена американських творців. Зрозуміло, що його роботу в такому вигляді не допустили до захисту, тому Вулф штучно створює "неупереджений" тон. Такий стиль письма і неупередженість для Тома були надважким завданням, оскільки він був майстром опису людей, бачив їх наскрізь і не міг стримувати себе, коли залишався з листком паперу.
Фото: vanityfair.com
У зрілому віці Том Вулф ще не знав чим зароблятиме на життя, попри свою амбіційність. Спочатку пробує знайти роботу у сфері зав'язків з громадськістю, задумується над професію викладача економіки. Однак думає і про журналістську або мистецьку діяльність і у 26 років починає працювати в газеті. У своєму письмі Том Вульф завжди експериментував, змішував різні стилі. Особливості його творочїо манери письма - використання знаків оклику, курсиву, вигаданих ним слів.
Фото: vanityfair.com
Том Вулф як репортер "Washington Post" завів багато знайомств і у його записнику з'явилися нові імена важливих персон, адреси престижних будівель. Томас Вулф був переконаний, що статусний рівень є основним рушієм людської діяльності. З іншого боку, люди Вашингтона здавалися йому нецікавими, попри те, що він писав для локальної газети.
Фото: vanityfair.com
Важливою деталлю іміджу Тома Вулфа є білий костюм. Працюючи в "New York Herald Tribune", він придбав собі костюм білого кольору, адже таким був дрес-код редакції. Білий колір - не випадковість, у місті звідки він родом влітку всі носили світлі костюми. Витрати журналіста були дуже обмеженими, тому він носив костюм з цупкої тканини навіть взимку. Згодом це перетворилось на вагому частину іміджу журналіста і в його гардеробі з'явилися десятки костюмів та аксесуарів.
Фото: vanityfair.com
Тома Вулфа називають одним з найбільш комерційно успішних письменників США. Він є автором п'ятнадцяти книг (три з яких екранізовані) і володарем восьми літературних премій.
Том Вулф прославився романом "Багаття амбіцій", який описує нью-йоркську систему правосуддя та піднімає проблему соціального і расового поділу в урбанізованому суспільстві. Також Вулф став популярним завдяки документальній книзі "Електроохолоджувальний кислотний тест", в якій він описав життя автора "Пролітаючи над гніздом зозулі" та субкультури, яка склалася навколо нього.
