Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

"Чуєте, що Європа та Америка втомилися від України? Не вірте" – головний тренер Національної збірної України з бейсболу Олег Бойко

Юрій Ілючек
"Чуєте, що Європа та Америка втомилися від України? Не вірте" – головний тренер Національної збірної України з бейсболу Олег Бойко
Український бейсбол? Чом би й ні. Тим, що українці грають у цю культову американську гру, навряд чи можна когось здивувати. Причому не просто грають, а грають в елітному європейському дивізіоні. Але ми пропонуємо вам почитати не зовсім про бейсбол. Нещодавно національна збірна України перебувала з дружнім візитом у США, де презентувала нашу державу, провела низку цікавих зустрічей та зіграла два товариські матчі. Про цю поїздку iPress поговорив із головним тренером Олегом Бойком. Тож йтиметься не зовсім про спорт. Головне у цій бесіді – враження тренера від ставлення до України та українців.

- Олеже Миколайовичу, як народилася ідея такого візиту в важкий для України час?

- На початку цього року Федерація бейсболу України заявила чотири команди різних вікових категорій для участі в чемпіонатах Європи. Національна команда у минулому році зберегла прописку в елітному європейському дивізіоні, а наступну європейська першість відбудеться лише 2023 року. Тож, цей сезон мав би стати підготовчим до майбутньої європейської першості. Але з початком війни з рашистськими нелюдами ми відмовилися від участі в усіх міжнародних турнірах. Та міжнародна конфедерація бейсболу та софтболу й її європейське відділення простягнули українцям руку допомоги. Завдяки цьому нам все ж вдалося взяти участь у тих чотирьох європейських турнірах, на які подавали попередню заявку.

І ось під час молодіжного чемпіонату Європи до нас звернувся Дмитро Сагальчик (колишній бейсбольний тренер з Білорусі, котрий 30 років мешкає у Сполучених Штатах – iPress), який мешкає у Нью-Йорку, але активно популяризує бейсбол у східній Європі. Він запропонував відвідати США та презентувати український бейсбол і нашу державу. Що сьогодні особливо важливо. На щастя, Кабінетом міністрів України вже був створений механізм виїзду дорослих спортсменів на змагання за кордон під час військового стану за наявності всіх необхідних документів. Тож ми почали втілювати таку гарну пропозицію в реальність.

- Фінансування поїздки взяла на себе американська сторона?

- Я розповів вам історію зі свого боку, а з боку Дмитра Сагальчика вона виглядає, мабуть, наступним чином. 26 червня він проводив День України в Нью-Йорку на стадіоні клубу "Циклони" –  дублерів клубу найвищого рівня "Нью-Йорк Метс", який виступає у східному дивізіоні Національної ліги Головної ліги бейсболу (МЛБ). Так ось День України пройшов дуже вдало. Він привернув багато уваги не лише української діаспори, але й інших мешканців Нью-Йорку. І саме це наштовхнуло керівництво клубу "Циклони" та самого Дмитра Сагальчика на те, щоб продовжити роботу в цьому напрямку. І таким чином виникла ідея залучити спонсорів і запросити до міста Великого Яблука українських бейсболістів.

Про підтримку України та нашу боротьбу говорили на зустрічі з мером Нью-Йорка Еріком Адамсом. Тут панувала дуже зворушлива атмосфера

- З якими проблемами довелося зіткнутися на шляху до США?

У нас зараз таке життя, що проблеми виникають майже кожного дня. І вміння вирішувати складні питання з позитивом відпрацьовувалося й під час цієї поїздки. У серпні ми зрозуміли, що буде дуже стислий час для того, щоб все зробити якнайкраще. Тут же головним було отримати американські візи. Хто з цим стикався підтвердить, що це непростий процес.

Отже ми звернулися до консульського відділу Амбасади США у Варшаві, щоб призначили нам дату співбесіди для отримання віз. Там запропонували приїхати трохи заздалегідь. Але зараз столиця Польщі й так перенасичена українцями, тож відшукати помешкання для такої великої групи було непросто.

Ми вирішили звернутися до керівництва європейського Центру літл-ліги у Кутно, де нам пішли на зустріч, запропонувавши гарні умови для проживання та тренувань.

Так що вдалося провести невеличкий навчально-тренувальний збір і, навіть, зіграти один спаринг із чемпіонами Польщі. До речі, матч вийшов дуже цікавим, конкурентним та інформативним для тренерів. Ми виграли з рахунком 2:1, але це, як ви вже зрозуміли, була важка перемога. Дуже приємно, що поєдинок відбувся на головному бейсбольному стадіоні в Кутно, а підтримати нашу команду прийшло чимало українців, які зараз вимушено проживають у Польщі.

- А візи отримали швидко?

Знаєте, навіть на прийомі в Українському Домі вже у Нью-Йорку, коли ми відповідали на це запитання, то викликали здивування та захоплення наших співрозмовників. Враховуючи те, що в мене віза була, то 19 віз ми отримали за дві години. Це від початку співбесіди, до отримання паспортів. Цьому посприяла попередня домовленість організаторів із консульським відділом посольства США в Польщі, який заздалегідь був проінформований про нашу поїздку.

- Яким був шлях до Нью-Йорку та як вас зустріли американці?

Летіли двома групами. Невеличка – через Амстердам, а всі інші – через Гельсінкі. Переліт займає більше восьми годин. І хоча через столицю Фінляндію вийшло трохи довше, але прилетіли до аеропорту ім. Кеннеді майже одночасно. І тут сталося дуже зворушлива мить. Працівники летовища, які працювали у тому відділені, де ми отримували багаж, побачивши, що ми з України, почали вигукувати спітчі на нашу підтримку, а потім зупинили шлях інших пасажирів, зробили коридор і звільнили нам дорогу від терміналу до автобусу.

Але ж вони нас бачили вперше в своєму житті, та зробили все, щоб нам було приємно. Ось зараз розповідаю вам про цю зустріч і навіть сльози на очах виступають. Настільки це було несподівано, приємно та зворушливо.В аеропорту JFK

- Наскільки я знаю, програма вашого перебування в Нью-Йорку була насиченою…

Саме так. Лише в перший день, одразу після прильоту, була зустріч із Дмитром Сагальчиком, поселення в готель у Брукліні та трохи вільного часу. А далі все розвивалося так швидко й динамічно, що майже не було вільної хвилини.

Про підтримку американцями України та нашу боротьбу з рашистами ми говорили на зустрічі з мером Нью-Йорка Еріком Адамсом. Тут панувала дуже зворушлива атмосфера. На зустрічі були присутні представники команд поліцейських і пожежників, з якими нам належало зіграти, а також працівники українського консульства на чолі з головним консулом, який розповів про те, як вони відстоюють інтереси нашої держави і ведуть боротьбу за нашу перемогу на своєму дипломатичному фронті. Протягом майже усього візиту до нас була велика увага з боку місцевих телевізійників. І вже тут наші гравці, які добре володіли англійською, відповідали на чисельні питання ваших американських колег.Пам'ятне фото із зустрічі з мером Нью-Йорка Еріком Адамсом

У мене відбулася окрема розмова з мером міста Великого Яблука в його кабінеті. Ерік Адамс відзначив, що зараз підтримка України, яка воює за весь цивілізований світ, дуже важлива, що американці в захопленні від стійкості та героїзму українців й зроблять усе можливе, щоб ця війна завершилася нашою перемогою. Відчувалося, що в мерії гарно готувалися до нашої зустрічі й намагалися зробити все, аби ми почували себе затишно. Звісно, ми обмінялися подарунками. Ми, зокрема, подарували Еріку Адамсу джерсі збірної України й він щиро подякував, підкресливши, що бейсбольний презент від спортсменів країни, яка воює, займе в його колекції гідне місце.

Після зустрічі з мером ми йшли пішки Бруклінським мостом, який є своєрідною візитівкою Нью-Йорка. Побачивши українські кольори, люди починали вигукувати слова підтримки. І це було дуже приємно. А ті, хто йшов нам на зустріч, також зупинялися, розпитували про наші справи та бажали нам та всій Україні усього найкращого, а головне – вистояти та перемогти. Але головний сюрприз очікував нас попереду.

- Ви маєте на увазі екскурсію на арену "Нью-Йорк Янкіс" та відвідування матчу найпопулярнішого бейсбольного клубу в світі?

Саме так. Оскільки на стадіоні в цей день відбувався перший матч плей-офф, то екскурсія була швидкоплинною. Все умістилося в одну годину. Але ми встигли відвідати музей клубу, побачити численні трофеї, які здобуті найтитулованішим бейсбольним клубом у світі, відчути атмосферу, в якій гравці готуються вийти на матч. А головне, що ми спостерігали за передматчевою розминкою бейсболістів "Янкіс", змогли наживо побачити їхні налаштування та відбивання. Це справило на наших хлопців фантастичне враження. А черги уболівальників там вишукуються за дві години до початку самого бейсбольного шоу, а інакше це не назвеш. І для шанувальників "Янкіс" також було несподіванкою, коли вони побачили, як гравці української збірної виходять з арени. І емоційно-позитивна реакція була відповідною.

Із самого початку відвідання гри "Янкіс" не було заплановано в програмі візиту. Але один із спонсорів, розуміючи наскільки це буде для нас цікаво та незабутньо, придбав квитки на матч для всієї нашої делегації. Ціна на квитки там відповідна до розташування місць. Наші, не найдорожчі, коштували 83 долари. Матч вийшов цікавим і напруженим, та завершився перемогою господарів над суперниками із Клівленду з рахунком 4:1.

- Я розумію, що для тих, хто бачив гру наживо вперше, це взагалі щось неймовірне. А які ваші враження, адже ви вже бачили матчі в інших містах США?

Я дійсно багато разів був на бейсбольних матчах. Але в Чикаго, Сент-Луїсі чи Тампі, то зовсім інше. Тут, у Нью-Йорку, все набагато яскравіше. Тут я побачив, як воно має бути на кожному спортивному змаганні для того, аби глядачам було цікаво і вони хотіли приходити сюди знову і знову. Атмосфера свята неймовірна. Ти не просто сторонній глядач – ти майже учасник цього дійства. Ефект присутності вражаючий. І для нас приємною й дуже хвилюючою несподіванкою стало те, що під час паузи, після восьмого інінгу, коли розповідали про почесних гостей, які присутні на арені, нашу команду показали на великому екрані. І вся 45-ти тисячна вболівальницька аудиторія, де майже кожен одягнутий у форму "Янкіс", зустріла це овацією. До цього люди навколо нас розуміли, що ми українці, а коли дізналися, що це українські бейсболісти, то черга з бажаючих сфотографуватися та поспілкуватися з гравцями вишукувалася дуже велика.

- Для американців не є дивиною, що в Україні розвивається бейсбол?

Знаєте, бейсбол для них – це релігія. І вони вважають, що він розвивається в усьому світі.

- А для вас знайомство із бейсбольним Нью-Йорком не обмежилося лише цим шоу на стадіоні "Янкіс"?

- Нам ще запропонували більш тривалу та інформативну екскурсію на стадіон "Метс". Тут вже було багато часу, адже команда свої виступи в цьому сезоні вже завершила. Так що тут вже ми розгулялися, щиро поспілкувалися з американцями, подарунками з колегами обмінялися, і в роздягальнях посиділи, і на самому ігровому полі побували.

Розглядаючи дуже якісний трав’яний газон, на якому як раз проходили роботи з його відновлення, я помітив, що такого сонячного дня погода цьому сприяє. На що отримав відповідь, що тут роботи проводяться кожного дня, окрім різдвяних свят, незалежно від погодних умов та інших обставин. Так що відповідні висновки про ставлення у США до бейсболу можна зробити і з цього факту.

Велику увагу було прикуто до нашого гравця, бійця Національної гвардії Серія Штапури, який отримав спеціальний дозвіл від командування на цю поїздку

- А ще ви дали інтерв’ю телеканалу СNN.

Це також було дуже цікаво. Вразив офіс телекомпанії СNN, що розташований у центрі Мангетена. Це велика сучасна споруда з дуже солідною охороною. Просто так туди потрапити майже неможливо. Мене здивувала сама підготовка до спілкування, коли всі аспекти обговорювалися за день до інтерв’ю. Коли ж ми удвох із Сергієм Штапурою приїхали до офісу, то для нас провели невеличку екскурсію, де продемонстрували той доволі великий відділ, який цілком працює по українській тематиці.Сергій Штапура та Олег Бойко із ведучими програми OutFront, CNN

Програма, в якій брали участь, є доволі популярною, а її ведуча Ерін Барнетт – зірка телеканалу. Назву програми можна перекласти як "На передовій". Тож мова йшла про війну в Україні та нашу боротьбу з агресорами. Велику увагу було прикуто до нашого гравця, бійця Національної гвардії Серія Штапури, який отримав спеціальний дозвіл від командування на цю поїздку. Зрозуміло, що питань до Сергія було багато. Тим більше, що його батько також боронить нашу державу. Сергій справив дуже приємне та позитивне враження – після завершення спілкування, майже всі, хто працював над програмою, виказали бажання зробити фото разом із ним та побажали йому всього найкращого.

Не оминули і тему українського бейсболу та залучення дітей до нашого виду спорту. І тут вже я намагався якнайкраще розповісти про те, що цікавило співрозмовників. Так що певну інформацію про події в Україні та розвиток бейсболу в нашій державі ми до телеглядачів, як могли, донесли. І звісно подякували за підтримку України.

У штаб-квартирі Citibank US

- Прийом в Українському домі додав вам позитиву та гарного настрою?

О, безумовно. Сюди також були запрошені й наші майбутні суперники з департаментів поліції та пожежної охорони, з якими мали можливість поспілкуватися в неформальній обстановці та обмінятися враженнями. Були українські митці, представники діаспори та консульства. Це був справжній український вечір у Нью-Йорку з неповторною атмосферою.

- За такої насиченої програми, мабуть, не було часу для тренувань?

Одне тренування у нас все ж відбулося. На Мангетені розташована бейсбольна академія "Empire", в якій, до речі, працює 15 тренерів.  Її керівник і власник Джордан Балтимор був одним із спонсорів цього проєкту. І саме він запросив нас подивитися на умови в Академії й провести тренування. Також вдалося взяти участь у відкритому тренуванні для дітей, яке проводили тренери закладу. Заняття відбувалося в центральному парку Нью-Йорка за присутності великої кількості людей. Чесно кажучи, ми були вражені тим, як проводяться ці тренування, з яким захопленням юні гравці виконують вказівки тренерів і з яким піднесеним настроєм вони виходять після того, як заняття завершилося. Це дуже цікаво було побачити.Фото з тренування

І, нарешті, розкажіть про рівень суперників та матчі, які ви зіграли.

Перед нашим тренуванням своє заняття проводила команда Університету Нью-Йорка. А тренери завжди швидко знаходять спільну мову. Тож, я поцікавився в наставника студентів: який рівень у наших майбутніх суперників? І він розповів, що це дорослі гравці (28-30 років), які мають певний досвід виступів у командах різного рівня – від коледжу до професіональних ліг. До того ж вони не просто там тренуються, а грають в чемпіонаті, які проводяться серед поліцейських та вогнеборців. Тож якщо вони потрапили до своїх збірних, то це, мабуть, найкращі виконавці. Взагалі, у США ставлення до людей цих професій дуже шанобливе. І кожна гра починається з хвилини мовчання в пам’ять про тих, хто загинув у час між матчами. І навіть наші матчі розпочиналися з хвилини мовчання.

А ще вони постійно готові прийти на допомогу. Просто під час матчу з пожежниками, коли травму отримав наш гравець Богдан Лучейко, гравці команди суперників миттєво надали першу допомогу.

Якщо повернутися до матчів, то вони проходили за однаковим сценарієм, що для мене стало несподіваним. Можливо, хлопці дуже хотіли себе показати й перегоріли. Велике хвилювання не дозволило реалізувати свої реальні можливості. Адже на початку обох протистоянь ми припускалися помилок у захисті. А досвід конкурентів дозволяв використовувати ці похибки й набирати очки, забезпечивши собі солідний відрив. Далі, за наявності в суперників майстерних пітчерів, відігратися було вже складно. Тож, ми зазнали двох поразок – 3:8 та 1:10.Перший в історії Національної збірної України бейсбольний матч у Нью-Йорку

- Результати вас не засмутили?

- У жодному разі. Можливо, трохи засмутив однаковий хід подій у матчах. Але це гарний і дуже корисний досвід, який дозволить зробити висновки та рухатися далі. Скажу так, що відверто з гравців ніхто не провалився. Більшість зіграли на своєму рівні, а деякі навіть діяли краще, ніж очікувалося. Так що й для хлопців це була чудова можливість дізнатися свій нинішній рівень майстерності. Знаєте, якби мали в Україні таку серйозну ігрову практику, як ті ж поліцейські чи пожежники, то ось того хвилювання не було б. А так, як то кажуть, маємо те, що маємо. 

- Зважаючи на велику увагу до вашого візиту, трохи здивувала невелика кількість глядачів на трибунах. Чому так сталося?

Стадіон, на якому проходили матчі, розрахований на п’ять тисяч глядачів. Для таких товариських поєдинків це велика арена. І навіть за наявності тисячі вболівальників, які прийшли на друге протиборство (на першому матчі було близько 300), коли вони розпорошені на трибунах, то це відчувається. Додайте до цього, що американці трохи розпещені якісним бейсболом, і спостерігати за грою команд не такого високого рівня, до якого вони звикли, їм не дуже цікаво. Так що прийшли ті, кому це було дійсно цікаво та важливо. І ми кожному з них дуже вдячні. Скажу так: підтримка була гучна й вона відчувалася. А ще були виступи українських артистів до та після матчів, що додало своєї родзинки в святкову бейсбольну атмосферу.

- Які загальні висновки ви для себе зробили після цієї подорожі?

Я дуже багато чув, що Європа та Америка втомилися від України і це вплине на їхню подальшу підтримку нашої боротьби з ворогом. Не вірте. Я побачив те, що в Польщі та США підтримка українців неймовірна. Мені здалося, що кожен другий американець знає про Україну та підтримує Україну. І це незважаючи на те, що в американців достатньо своїх власних проблем.

Спілкувався Юрій Ілючек. Фото – з Facebook-сторінки Baseball & Softball in Kropyvnytskyi City

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер