В Україні ставки дуже високі
Девід Креймер, президент Freedom House, у статті в часописі The American Interest висловлює думку, що доля президентських виборів 2015 року в Україні вирішується вже саме зараз.
Американський експерт висловлює здивуванням тим, що за підготовкою до підписання угоди про асоціацію, світове співтовариство та ЄС майже забули за президентські вибори в Україні, що відбудуться на початку 2015 року. Креймер зауважує, що Верховна Рада почала створювати перешкоди для балотування у президента Віталія Кличка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон Кокса-Квасьневского
Минулорічні парламентські вибори були серйозним кроком назад для України, особливо після того, як ціла низка виборів, проведених після грудня 2004 року, були визнані чесними. В Креймера є побоювання, що президентські вибори 2015 року будуть навіть ще гіршими, ніж минулорічні вибори до парламенту: "Зрештою, як довів Янукович зі своєю позицією щодо справи Тимошенко, він одержимий бажанням залишитися при владі, не зважаючи ні на яку ціну, і долатиме загрози у будь-який спосіб, який він вважатиме доцільним, навіть якщо йому задля цього доведеться пожертвувати кращими відносинами з ЄС". Янукович не може дозволити собі віддати владу, оскільки, якщо він програє наступні вибори, то він та його сини можуть зіткнутися з кримінальним переслідуванням та такою самою долею, яка випала Тимошенко.
На Заході переконані, що Юлія Тимошенко повинна взяти участь у виборах 2015 року. Фото: dt.ua
Його проблема полягає у низькому рівні суспільної підтримки – 20 з чимось відсотків – і тому перемога потребуватиме маніпуляцій з виборами у таких масштабах, що вони можуть привести до жорсткої негативної реакції. Поки що він розмірковує над скасуванням другого туру виборів – навіть якщо жоден з кандидатів не набере понад 50% голосів. Якщо йому протистоятимуть кілька опозиційних кандидатів, вони розділять голоси між собою і залишать Януковича лідером. Тому будь-які спроби скасувати другий тур вестимуть виключно до перемоги Януковича, і їх слід оцінювати негативно.
Креймер рекомендує представникам ЄС не лише вимагати розв’язання проблеми Тимошенко перед підписанням угоди про асоціацію, але й дати чітко зрозуміти Києву, що вони не забули про президентську виборчу кампанію.США так само слід зробити попередження щодо виборів. Януковичу слід пояснити, що перебіг виборчої кампанії та проведення виборів 2015 року визначатимуть майбутнє відносин України із Заходом, так само як доля Тимошенко впливає на підписання угоди у Вільнюсі. Наприкінці 2014 року буде вже занадто пізно, щоб надіслати йому цей сигнал. Натомість, візит держсекретаря Джона Керрі до України у грудні цього року буде важливою нагодою для передачі цього месиджу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медовая ловушка ЮВТ
Американський експерт підсумовує свою думку, пропонуючи надати якості проведення президентських виборів 2015 року таку саму вагу, що й розв’язанню проблеми Тимошенко:
"Отже, Заходу слід дати чітко зрозуміти Україні, що для поглиблення інтеграції з євроатлантичними інституціями, Україні слід не лише розв’язати проблему Тимошенко. Вона повинна також провести чесні вибори у 2015 році, до яких залишилося небагато часу. Рівень підтримки Януковича є низьким у порівнянні з його сусідом на півночі, і останні опитування свідчать, що він може запросто програти у другому турі різним опозиційним кандидатам. Ці дані опитувань змусять Януковича ще навіть більш відчайдушно спробувати запобігти поразці. Те, як він це робитиме протягом наступного року, повинно бути настільки ж важливим, як і рішення, яке він прийме про майбутнє Юлії Тимошенко протягом кількох наступних тижнів".
Не мовчімо про Україну
Gazeta Wyborcza закликає польських політиків до дискусії щодо майбутнього України, і дивується тому, що менше ніж за місяць до саміту у Вільнюсі тема асоціації України з ЄС слабо цікавить польські медіа та політиків.
Видання звертає увагу на те, що президент Польщі Броніслав Коморовський, колишній президент Олександр Кваснєвский, міністр закордонних справ Радослав Сікорський, а також низка депутатів Європарламенту від Польщі глибоко заангажовані у справу зближення України із Заходом, чим власне і повинно стати укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Жодна інша країна ЄС не докладає таких зусиль у цій справі, як Польща. Попри це, польські ЗМІ мало цікавляться цією темою. Натомість, російська преса активно коментує навіть перебіг візиту Сікорського до Києва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зламати впертість Януковича і зберегти Схід
Причиною, можливо, є й те, що "про Україну ніколи не було просто писати чи розповідати", а теми ув’язнення Юлії Тимошенко та підписання угоди про асоціацію вже себе вичерпали, як наживка для глядачів чи читачів.
Водночас, як продовжує Gazeta Wyborcza, "втягування Києва до європейської сфери впливу – це найбільший виклик, що стоїть перед Польщею, відколи ми вступили до НАТО та ЄС". Від того, чи цей план досягне успіху – а це досі невідомо – залежить не лише безпека Польщі. "Україна, ближча до ЄС – це також ширші можливості для польського бізнесу, полегшення контактів між громадянами, швидше загоювання історичних ран", - переконує видання. Натомість, польський політичний клас Україну ігнорує:
"Прем’єр Туск українську тему порушує рідко, більшість політиків Громадянської платформи занадто зайняті собою, щоб думати про зовнішню політику".
Дональд Туск. Фото: vedomosti.ua.com
В опозиції справ ще гірші:
"Кілька місяців тому голова "Закону і справедливості" [Ярослав Качиньский] відвідав Грузію, щоб підтримати європейські прагнення цієї країни та висловити занепокоєння тим, що прем’єр Іванішвілі саджає політичних опонентів до в’язниці. Про ідентичні європейські прагнення України він не сказав ані слова, хоча якщо Україна повернеться на російську орбіту, то на Грузію чекає така сама доля. "ЗіС" почав навіть трактувати українців, як ідеологічних ворогів, що показала недавня дискусія про масові вбивства на Волині під час ІІ Світової війни. Президент Лєх Качиньскі вважав Україну своїм пріоритетом, але нині у "ЗіС" немає експертів, що формували його східну політику".
Росія торпедує зближення між Україною та ЄС
Der Spiegel пише про спроби Росії заблокувати підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Німецьке видання зазначає, що європейські політики обурені тиском, який Росія чинить на своїх сусідів, погрожуючи їм серйозними наслідками в разі укладення угод про асоціацію. І тут же перераховує інструменти, до застосування яких може вдатися Москва для тиску на Україну: передоплата за газ та нарахування штрафів за неоплачені рахунки, блокада кордону і перехід до його перетину лише за закордонними паспортами, підвищені мита для імпорту з України.
Черга фур на кордоні з Росією. Фото: vpoltave.pl.ua
Der Spiegel позитивно оцінює довгострокові наслідки укладення Угоди про асоціацію: модернізація України завдяки поглибленню взаємної торгівлі, інвестиціям та новим технологіям. "Але це тривалий процес. Натомість, Росія може відразу вдатися до помсти, що матиме серйозні наслідки", - застерігає видання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Митний союз хочуть понад 10 держав, але Україну це не вражає, - російське ТБ
Часопис доходить висновку, що Янукович, під час останніх виборів явно проросійський кандидат, змушений проводити зараз прозахідну політику, оскільки відчуває, що "Росія не вважає Україну рівною їй братньою державою, а лише молодшим партнером і простором для реалізації власним геополітичних амбіцій". Це не подобається не лише йому, але й впливовим українським олігархам. Вони мало зацікавлені в інтеграції з Росією, оскільки їм у такому разі доведеться захищати себе самих від атак з боку російських олігархів.
Якщо Росія таки вдасться до економічних санкцій після укладення угоди про асоціацію, в Брюсселя виникне серйозна проблема. Йому доведеться надати Україні допомогу, але водночас він допоможе Віктору Януковичу, що має на Заході не найкращу репутацію. Напружені відносини між Росією та Україною навряд чи збережуться надовго, переважно з огляду на тісні зв’язки між обома країнами. Окрім того, Янукович, маючи за спиною своїх партнерів у ЄС, може покращити свою позицію для переговорів з Росією.
Шоколадна фабрика – жертва торговельної війни
Кореспондент The New York Times відвідав Київську кондитерську фабрику ім. Карла Маркса (ROSHEN) та розповідає, чому у Росії заборонили продавати цукерки корпорації.
Видання вважає, що українська кондитерська корпорація ROSHEN має ту саму проблему, що й багато компаній з країн, розташованих між ЄС та Росією. Вона опинилася у пастці на нічийній землі між торговельними блоками, дедалі небезпечнішому місці, оскільки обидва блоки намагаються переконати країн-сусідів (Україна та Молдова) у доцільності укладення ексклюзивних торговельних угод.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврооблом. Тимошенко залишиться у в’язниці, Україна – без Асоціації з ЄС
The New York Times згадує навіть Фултонівську промову Черчиля, у якій той згадав про Залізну завісу. Лише у торговельних війнах Росії зі своїми сусідами йдеться радше не про Залізну завісу, а про Молочну або Шоколадну (принаймні Литва теж страждає від заборони на імпорт її молочних продуктів до Росії). Заборона на продаж продукції ROSHEN у Росії випливає радше з публічної позиції її власника, Петра Порошенка, що виступає за інтеграцію України з ЄС, а не з Митним Союзом.
Фото: kapital.kz
Митний Союз Росії, Білорусі та Казахстану, улюблений проект президента РФ Володимира Путіна, ніколи не зможе дорівнятися ЄС. У 2012 році ВВП країн Митного Союзу становив $2,3 трлн, а ЄС – $16,6 трлн. ВВП України (176 млрд доларів) лише трошки підсилив би російський торговельний блок. Проте, приєднання 46 млн споживачів з України дало б змогу Митному Союзу скоротити відставання від ЄС за чисельністю населення: з Україною у МС було 215 млн осіб населення, у порівнянні з 501 млн. у ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П’ять причин, чому Янукович не хоче випускати Тимошенко
Російські урядовці натякають, що вони лише дають зрозуміти власникам бізнесу у країнах-сусідах, яка втрата ринку на них чекає, якщо їхні уряди вирішать не вступати до Митного Союзу.
