Нещодавнє звинувачення, висунуте Сполученими Штатами двом російським співробітникам державних ЗМІ у фінансуванні операції з дезінформації та впливу вартістю 10 мільйонів доларів, спрямованої на Канаду та США, до якої були залучені канадські агенти, викриває кричущу вразливість Канади перед підступними та витонченими російськими кампаніями втручання.
Однак це звинувачення – лише верхівка набагато більшого айсберга, що розкриває лише частину невпинних інформаційних операцій росії, які експлуатують наші свободи, намагаючись підірвати наші демократичні інститути зсередини.
Національний дискурс Канади щодо іноземного втручання був вузько зосереджений на втручанні у вибори, проте обвинувальний акт США демонструє, що авторитарні режими не просто чекають на виборчі сезони, щоб підірвати наші демократії. Загроза є безперервною, це токсичний сплав інформаційної війни та прихованого впливу, який прагне маніпулювати громадською думкою та політикою на користь путіна, невпинно розриваючи згуртованість нашого суспільства.
У той час як операції впливу китайського уряду справедливо привертають значну увагу в Канаді, не менш агресивні кампанії росії здебільшого ігноруються, що призводить до небезпечного і наївного припущення, що ми якимось чином вислизнули з-під впливу путіна. Діяльність росії не лише активна в межах наших кордонів, але і є невід'ємною частиною її ширшого наступу на західні демократії. Наше колективне ігнорування цієї загрози – це не просто нездатність передбачити, це нездатність виконати наш обов'язок захищати демократичні інститути.
російські зловмисні операції впливу в Канаді не є чимось новим. Ще в 1940-х роках радянський перебіжчик Ігор Гузенко викрив розгалужену шпигунську мережу в Канаді, забивши першу тривогу щодо російських інформаційних операцій та операцій впливу. Сьогодні мало що змінилося. Незважаючи на постійні тривожні сигнали протягом останнього десятиліття, ми продовжуємо заплющувати очі на те, що російські операції впливу стають дедалі масштабнішими та витонченішими.
Як і у випадку з Пекіном, вплив кремля виходить за межі простого шпигунства і поширюється на академічні установи, ЗМІ та політичні кола. У 2023 році видання Globe and Mail повідомило, що американські прокурори стверджували, що російська інформаційно-просвітницька організація PICREADI, яка розвивала зв'язки з новими північноамериканськими та європейськими політиками та науковцями, фінансувалася й керувалася ФСБ, правонаступницею КДБ.
Цей вплив є частиною ширшої стратегії, до якої залучені аналітичні центри на кшталт Валдайського клубу та російської ради з міжнародних відносин, які відмивають схвалені кремлем наративи, вбрані в оболонку інтелектуальної легітимності, що забезпечується свідомими чи несвідомими західними вченими.
Не лише розгалужені російські спецслужби виявляють і експлуатують західні активи та вразливі місця. Щупальця олігархів і агентів також глибоко проникли в канадський бізнес, політику та суспільство.
Один із найближчих соратників путіна, колишній співробітник КДБ Владімір Якунін був помітно захищений від канадських санкцій за російське вторгнення в Україну завдяки лобістським зусиллям Bombardier – компанії з давніми і широкими діловими зв'язками з росією. Цієї зими Bombardier скористалася рідкісним виключенням із санкцій, яке дозволяє їй і Airbus продовжувати закуповувати титан у тієї ж російської компанії, яка виробляє деталі для ракет і бомб, що падають на мирне населення України.
Найбагатший російський олігарх Роман Абрамовіч, людина яка відіграла ключову роль у рекомендації путіна як наступника Боріса Єльцина, володіє мільярдними активами в Канаді через Evraz Steel. Через Evraz, незважаючи на санкції, запроваджені проти нього у 2022 році, Абрамович впливає на тисячі канадців, їхні робочі місця та значну частину канадської економіки.
Інші, як Ігорь Макаров, колишній власник компанії Spartan Delta в Альберті, відчайдушно намагалися уникнути санкцій, але безуспішно.
Проте один із найбільш кричущих випадків канадської співучасті пов'язаний з Віталієм Малкіним, близьким соратником путіна і російським сенатором, викритим активістом Алєксєєм Навальним. Малкін володів нерухомістю в Торонто на мільйони доларів, але йому було заборонено в'їзд до Канади через ймовірну причетність до організованої злочинності. Незважаючи на цю заборону, Малкін зустрівся з канадськими чиновниками у 2013 році під вигаданим ім'ям невдовзі після того, як очолив російську кампанію з лобіювання в уряді США проти ухвалення закону Магнітського щодо захисту прав людини.
Викриття 2022 року, що полковник ГРУ росії Міхаіл Мікушин видавав себе за бразильського академіка Жозе Ассіса Джаммарію, який навчався в Карлтонському університеті та Університеті Калгарі і навіть був волонтером у передвиборчій кампанії кандидата від НДП, було здебільшого проігнороване канадськими ЗМІ та владою.
ГРУ несе відповідальність за численні нещодавні вбивства і диверсії.
Мікушин жив у Канаді і проводив свої операції безперешкодно протягом майже двох десятиліть. Проте його важливість для путіна та операцій з іноземного впливу стала очевидною у серпні 2024 року, коли Мікушин був серед кількох убивць, хакерів та інших агентів російської розвідки, яких США, Німеччина та Норвегія повернули в росію в обмін на журналістів та активістів.
Канадці не можуть продовжувати ігнорувати загрозу російських інформаційних операцій та операцій впливу. Це не просто ігри в політичні інтриги; це навмисні дії, спрямовані на просування інтересів кремля, дестабілізацію та дискредитацію нашої демократії, як зазначено в нещодавньому обвинувальному акті, висунутому Сполученими Штатами.
Настав час визнати масштаб цієї загрози і вжити рішучих заходів, перш ніж наші демократичні основи будуть непоправно підірвані ворожим режимом, який полює на нашу наївну самозаспокоєність.
Джерело: The National Post
