Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Конфронтація росії з НАТО залишається тільки на папері. путін розвінчує власну пропаганду, роззброюючи кордони рф – Пітер Дікінсон

Переклад iPress
Конфронтація росії з НАТО залишається тільки на папері. путін розвінчує власну пропаганду, роззброюючи кордони рф – Пітер Дікінсон
Ілюстрація: Atlantic Сouncil
Редактор UkraineAlert на сайті Атлантичної Ради Пітер Дікінсон констатує, що фактичне оголення російських кордонів з країнами НАТО у військовому плані свідчить, що путін не бачить загрози з боку Північноатлантичного альянсу для росії. Всю його риторику щодо НАТО і пояснення, що росія вторглася до України для протистояння Альянсу треба сприймати як димову завісу для його імперіалістичної загарбницької війни, яка досягла рівня геноциду щодо українців.

Протягом останніх двадцяти одного місяця путін послідовно звинувачує НАТО у провокуванні вторгнення в Україну. За словами кремлівського диктатора, роки розширення Альянсу створили зрослу загрозу безпеці росії, яка врешті-решт не залишила його країні іншого вибору, окрім як захищатися. Цей наратив про НАТО виявився набагато переконливішим для міжнародної аудиторії, ніж більш дивна російська пропаганда про "українських нацистів" і "західних сатаністів".

Однак зараз цей міф розвінчується власними діями росії. Від Норвегії на арктичній півночі до Калінінграду на заході росія ніби насміхається із заяв путіна, різко скоротивши свою військову присутність уздовж кордонів з Північноатлантичним альянсом. Якби путін справді вважав, що НАТО становить загрозу для його країни, чи став би він добровільно роззброювати всю свою лінію фронту?

Ця досить очевидна вада в логіці кремля опинилася в центрі уваги 26 листопада, коли Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що росія, ймовірно, вивела життєво важливі системи протиповітряної оборони зі свого балтійського анклаву Калінінграда, щоб покрити зростаючі втрати в Україні. Багато хто сприйняв це як особливо важливу подію, оскільки Калінінград є найзахіднішим форпостом росії і з трьох боків межує з країнами-членами НАТО. Якби російські лідери хоч трохи серйозно ставилися до можливості військової конфронтації з НАТО, Калінінград був би останнім місцем, яке вони хотіли б залишити без захисту.

Послаблення протиповітряної оборони Калінінграда є останнім з низки кроків, які розкрили реальність, що стоїть за антинатівською риторикою москви. Першим серйозним свідченням того, що росія була не зовсім чесною щодо своїх страхів перед НАТО, стало оголошення Швецією і Фінляндією у травні 2022 року про плани відмовитися від десятиліть нейтралітету і приєднатися до Альянсу. Лише за кілька місяців до цього кремль демонстрував свої претензії до НАТО, намагаючись виправдати найкривавіше вторгнення в Європу з часів Другої світової війни. На противагу цьому, росія тепер реагує на новини зі Стокгольма і Гельсінкі знизуючи плечима.

Повна відсутність занепокоєння, яку демонструвала москва, була ще більш вражаючою з огляду на той факт, що вступ Фінляндії до НАТО більш ніж удвічі збільшив кордон росії з Альянсом, а членство Швеції перетворить Балтійське море на озеро Альянсу. Тим не менш, путін наполягав на тому, що росія не має "жодних проблем" з цією трансформацією геополітичного ландшафту в Північній Європі. Він активно намагався применшити значення цього питання, відмовившись навіть розгортати свої темні технології російської гібридної війни чи іншим чином намагатися втрутитися в процес вступу.

Реакція кремля на нещодавнє розширення НАТО в Північній Європі вийшла за рамки простої байдужості. За вісімнадцять місяців, що минули з моменту оголошення Фінляндією про вступ до НАТО, москва активно демілітаризувала фінський кордон і вивела основну частину своїх військ з прикордонної зони для передислокації на поля вбивств в Україні. Під час виступу цьогоріч в серпні, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підтвердила, що прикордонна зона зараз "досить порожня" – мало російських військ. "Якби ми становили загрозу, вони, безумовно, не відвели б свої війська, навіть у ситуації, коли вони задіяні десь в іншому місці", – зазначила вона.

Аналогічний процес відбувається з лютого 2022 року на сусідньому кордоні росії з Норвегією, членом НАТО. Цьогоріч у вересні головнокомандувач норвезької армії генерал Ейрік Крістофферсен повідомив, що росія вивела приблизно 80% своїх військ з прикордонної зони. "владімір путін дуже добре знає, що НАТО не є загрозою для росії, – прокоментував Крістофферсен. – Якби він вважав, що ми загрожуємо його країні, він не міг би перекинути всі свої війська в Україну".

Готовність путіна демілітаризувати кордони своєї країни з сусідніми членами НАТО є переконливим доказом того, що рішення про вторгнення в Україну не мало нічого спільного з нібито існуючою загрозою НАТО для самої росії. Це, звичайно, не означає, що його нападки на Альянс абсолютно нещирі. Лютість, яку путін часто демонструє на його адресу, цілком реальна, але вона не відображає жодних виправданих побоювань з приводу безпеки. Натомість путін обурюється НАТО, оскільки Альянс перешкоджає його реваншистським планам і не дає росії залякувати своїх сусідів у традиційний спосіб. Іншими словами, НАТО не становить жодної небезпеки для російської національної безпеки, але становить дуже серйозну загрозу для російського імперіалізму.

Це вже давно стало очевидним для країн Центральної та Східної Європи, які прагнули вступити до НАТО після розпаду СРСР саме тому, що вони шукали захисту від неминучого відродження російської агресії. І хоча путін ототожнює розширення НАТО із західним експансіонізмом, насправді зростання Альянсу після 1991 року було майже виключно зумовлене страхом перед росією серед багатьох країн, які стояли в черзі на вступ до нього. Їхні побоювання були сформовані десятиліттями, а в деяких випадках і століттями жорстокого поневолення з боку російської імперії в її царській і радянській формах. Якщо росіяни хочуть звинуватити когось у нинішній присутності НАТО на їхньому порозі, їм варто подивитися в дзеркало.

Повномасштабне вторгнення в Україну підтвердило, що ці попередні побоювання щодо відродження російського імперіалізму були більш ніж виправдані. Сам путін відкрито порівняв нинішнє вторгнення з імперськими загарбницькими війнами російського царя Пєтра І у XVIII столітті і назвав окуповані українські регіони "історичними російськими землями". Він регулярно заперечує право України на існування, наполягаючи на тому, що українці – це росіяни ("один народ"). Тим часом підбурювання до геноциду стало цілком нормальним явищем на російському державному телебаченні, а російські солдати в Україні діють, керуючись цією геноцидною риторикою. Весь наратив про НАТО слугує зручною димовою завісою для класичної кампанії колоніального завоювання, спрямованої на знищення незалежної України.

кремль дуже добре знає, що йому немає чого боятися НАТО, і, очевидно, відчуває себе комфортно, залишаючи свої кордони з Альянсом без охорони. Незважаючи на свою антинатівську позицію, путін насправді мотивований зростаючим почуттям тривоги через демократичну Україну, в якій він бачить екзистенційну загрозу для власного авторитарного режиму і ненависний символ відступу росії від імперії після 1991 року. У міру того, як Україна поступово віддалялася від орбіти кремля за часів правління путіна, його реакція ставала все більш екстремальною: від політичного втручання у 2000-х роках до ескалації військової агресії з 2014-го. Наразі ми дійшли до стадії відкритого геноциду.

Зараз, коли вторгнення в Україну триває вже третій рік, надто багато західних коментаторів і політиків все ще перебувають в омані, що якийсь компроміс із кремлем все ще можливий. Це передбачає, що вторгнення в Україну є звичайною війною з якимись обмеженими геополітичними цілями, що явно не так. Натомість путін є месіанським лідером, переконаним у власній історичній місії, який зробив ставку на знищення української держави та скасування поразки росії у Холодній війні. Вказуючи пальцем на НАТО, він намагається відвернути увагу від цієї жахливої реальності, але побіжного погляду на нещодавно демілітаризовані кордони росії з НАТО має бути достатньо, щоб відкинути такі заяви.

Джерело: Atlantic Сouncil

США нищать всі досягнення України на фронті. У Південній Кароліні для України кращі результати, ніж очікувалося – Філліпс О'Брайен
США нищать всі досягнення України на фронті. У Південній Кароліні для України кращі результати, ніж очікувалося – Філліпс О'Брайен
Короткий огляд російського флоту А-50. Є в наявності, але невідомо, чи літають – Том Купер
Короткий огляд російського флоту А-50. Є в наявності, але невідомо, чи літають – Том Купер
Коротко про успіхи в збитті російських літаків та
Коротко про успіхи в збитті російських літаків та "обійми" орків в Кринках. Тим часом росіяни брешуть, що вони збили А-50 "дружнім вогнем" – Том Купер
Ситуація на фронтах. Після Авдіївки росіяни намагаються просуватися, поки ЗСУ бракує боєприпасів – Том Купер
Ситуація на фронтах. Після Авдіївки росіяни намагаються просуватися, поки ЗСУ бракує боєприпасів – Том Купер
Чому Захід втрачає Україну. На що насправді спрямована його стратегія – Politico
Чому Захід втрачає Україну. На що насправді спрямована його стратегія – Politico
Єдиний спосіб
Єдиний спосіб "вбити" цю війну. Час нарешті серйозно поставитися до української перемоги – Тімоті Ґартон Еш
росія програє економічну війну. Захід не повинен відступати – The Telegraph
росія програє економічну війну. Захід не повинен відступати – The Telegraph
США могли б надіслати Україні допомогу вже завтра. Треба тиснути на адміністрацію Байдена – Стівен Бланк
США могли б надіслати Україні допомогу вже завтра. Треба тиснути на адміністрацію Байдена – Стівен Бланк