Нова адміністрація Трампа взялася за розробку плану врегулювання війни між росією та Україною. Єдина проблема? Пріоритети Америки у відносинах з Україною, росією та європейською спільнотою переплутані.
Протягом останнього тижня адміністрація Трампа почала окреслювати свій підхід до посередництва у припиненні російсько-української війни. Ці ідеї викликали занепокоєння в Києві та серед європейських союзників США, однак москва, схоже, була в захваті. Представники адміністрації припустилися основних переговорних помилок під час презентації свого підходу, які, якщо їх не виправити, приречуть на провал їхню спробу покласти край війні.
По-перше, жодних передчасних поступок. Врегулювання війни та перспективи її тривалості залежатимуть від двох чинників: скільки української території залишиться в руках росії та які гарантії безпеки отримає Київ. 12 лютого міністр оборони США Піт Геґсет назвав нереалістичним повернення Україні всієї її території або вступ до НАТО. Якщо Вашингтон прагне грати роль чесного брокера, американські високопосадовці не повинні поступатися кремлю із самого початку.
По-друге, бути присутнім на посадці й зльоті. Європа безпосередньо зацікавлена в результаті війни, й адміністрація передбачає, що Європа відіграватиме головну роль у реалізації врегулювання шляхом надання миротворчих сил або сил безпеки, без участі американських військ. Як повідомляється, Вашингтон звернувся до європейських чиновників з проханням розробити плани щодо цих сил. Однак представники адміністрації заявляють, що Європа не братиме участі у переговорах щодо врегулювання, в яких вона може поставити під загрозу свої війська.
Тим часом президент Дональд Трамп оголосив про значні зміни в політиці, що стосуються союзників США, без жодних попередніх консультацій з ними. Він повторив коментар Геґсета про те, що Україна не може приєднатися до НАТО, хоча політика США та НАТО стверджує, що Україна перебуває на "незворотному шляху" до членства в Альянсі.
Він оголосив про майбутні зустрічі з путіним, тоді як останнім часом західна політика уникала їх. Він заявив, що хоче повернути росію до G8 після того, як G7 виключила її після захоплення Криму 2014 року.
Таке зневажливе ставлення до союзників з питань, що безпосередньо впливають на їхню безпеку, навряд чи збільшить шанси на те, що вони допоможуть зусиллям США. 14 лютого віцепрезидент США Джей Ді Венс з'явився на головній європейській конференції з питань безпеки, де мав можливість виправити деякі недоліки, але проігнорував головне питання дня: війну росії проти України та загрозу безпеці, яку вона становить для трансатлантичної спільноти.
У відповідь на все це президент Франції Еммануель Макрон скликав 17 лютого екстрену зустріч європейських лідерів, щоб обговорити, як реагувати на новий підхід США до союзників по НАТО.
По-третє, виправити послідовність. Перший заклик Трампа про припинення війни був адресований путіну. А мав би бути адресований українському президенту Володимиру Зеленському.
Україна була партнером США протягом тридцяти років, тоді як путін зробив росію ворогом Америки. Україна є постраждалою стороною, жертвою російської неоімперіалістичної агресії. Трамп мав би спочатку поговорити із Зеленським, щоб зрозуміти, де Київ може бути гнучким, а де ні.
Другу серію дзвінків Трамп мав би зробити вищим європейським лідерам, яких він хоче забезпечити військовою силою, щоб підтримати будь-яку угоду, яку він укладатиме. Було б розумніше не дивувати їх низкою різких змін у політиці США.
Трампу слід було б почекати з дзвінком путіну до завершення цих розмов. Його незрозуміле бажання вступити в контакт послаблює його відносини з російським колегою.
По-четверте, створити переговорні важелі. Трамп також мав би зібрати важелі впливу на путіна, перш ніж телефонувати російському лідеру, який демонструє готовність обговорювати лише його умови капітуляції України.
Потреба України в американській підтримці дає Вашингтону чимало важелів впливу на Київ. У Трампа є багато способів посилити цей вплив: попросити Конгрес схвалити нову військову допомогу Україні, працювати з G7 над переведенням заморожених активів Центрального російського банку до фонду для України та посилити санкції проти росії.
Поки що він не зробив жодного з цих кроків.
Шалені зусилля адміністрації Трампа на вихідних погіршилися, і Вашингтон оголосив, що держсекретар Марко Рубіо зустрінеться з міністром закордонних справ росії Сєргєєм Лавровим, щоб обговорити, серед іншого, російсько-українську війну без участі України за столом перемовин.
путін нічого не бажає більше, ніж залучити Трампа до двосторонніх переговорів щодо врегулювання війни та ширшої архітектури європейської безпеки, в ідеалі – тет-а-тет, де він міг би хитрувати й маніпулювати Трампом.
Якщо його посередницькі зусилля спрацюють, Трампу варто пам'ятати, що Зеленський повинен погодитися на умови. 16 лютого Зеленський заявив, що "ніколи не погодиться" на врегулювання, досягнуте лише Сполученими Штатами та росією. Українці готові продовжувати боротьбу, а не погоджуватися на доконаний факт, про який домовляються над їхніми головами.
Перші помилки адміністрації роблять малоймовірним, що вона зможе сприяти справедливому й довготривалому завершенню війни. Трампу необхідно негайно змінити курс, якщо він сподівається на успіх.
Джерело: National Interest
