Вибачте за чергову "перерву": життя і робота заважали. Крім того, мушу визнати, що я "навмисно затримував" цей звіт щонайменше на 24 години в очікуванні можливих новин "з півдня", яких так і не дочекався. У будь-якому випадку, пропоную вашій увазі короткий огляд подій за останні кілька днів.
Повітряна/ракетна війна. Тупі московські командири підтвердили "збитки"
9 вересня російські військові склади під Старим Кримом і Федосією були "чимось" уражені...
10 вересня росіяни випустили по Україні 33 "Шахеди": 26 з них були збиті.
11 вересня росіяни випустили серію з 11 "Шахедів": всі 11 були заявлені як збиті ПСУ. Також відомо, що вони випустили одну ракету Х-31П і одну ракету Х-59 зі своїх Су-34. Я припускаю, що саме одна з останніх двох вивела з ладу український радар раннього попередження СТ-68У під Криворіжжям у Донецькій області – приблизно за 70 км від найближчої точки на лінії фронту.
Приблизно 5-6 днів тому (щоправда, офіційно: "11 вересня") українські спецпризначенці повернули морські нафтові "вишки Бойка" в Чорному морі, на схід від острова Зміїний. Вони були захоплені росіянами ще в 2014 році і допомагали їм контролювати значну частину повітряного простору над північно-західною частиною Чорного моря.
У ніч з 11 на 12 вересня кілька українських безпілотників, схоже, вразили цілі в районі Курська і Рильська. Однак те, як закінчилося 12 вересня, було "видовищним" – принаймні для України, її військово-повітряних сил і для більшої частини населення Севастополя (меншою мірою для моряків Чорноморського флоту росії). Використовуючи ракети Storm Shadow або SCALP-EG, ПСУ влучили в район двох доків у порту, знищивши десантний корабель "Мінськ" (класу "Ропуха") і підводний човен класу "Кіло" Б-237 "Ростов-на-Дону" ("знищивши", тому що я сумніваюся, що росіяни можуть відремонтувати будь-який із них за допомогою місцевих засобів). Існують суперечливі повідомлення про використану зброю: одні посилаються на протикорабельні ракети "Нептун", модифіковані для наземних атак, інші – на Storm Shadow. Я схиляюся до останньої версії лише через дальність польоту: на мою думку, зброя, про яку йдеться, була повітряного базування. Storm Shadow/SCALP-EG запускається з повітря, а "Нептун" – ні. "Тупі московські командири" підтвердили "збитки", "двоє загиблих і 26 поранених", але не більше того.
Приблизно в той самий час росіяни випустили потік з 44 "Шахедів": 32 були збиті, але решта пролетіли повз. Більшість із них вдарили по зерносховищах навколо Ізмаїла. У Київській області один влучив у склад боєприпасів у Рокитному.
Битва за Донбас. Якби було більше техніки та підкріплення…
Куп'янськ-Сватове... Той великий російський наступ між Сергіївкою та Новопрокопівкою міг просунути зсрф на 100-500 метрів, але не більше. По суті, дві їхні бригади і два танкові полки наштовхнулися на українські 43-ю мехбригаду і 68-й єгерський полк, і були розбиті вщент. Шкода тільки, що більшість знищених російських Т-80 і БМП залишилися за їхньою лінією, і тому фото та відео уламків дуже мало. Гадаю, з цим на деякий час все затихне, адже наразі у зсрф зайняті відновленням підрозділів розгромленої за останні два місяці 41-ї армії та заміною їх на новостворену 25-ту армію.
Кремінна... По суті, з моменту виведення і передислокації підрозділів ВДВ з цього району, українці роблять невеликі, повільні кроки вперед через Серебрянський ліс. Одного дня вони просунулися на 100 м, іншого – на 50 м. росіяни обмежуються тим, що підпалюють залишки лісу запалювальними сумішами.
Бахмут... південь… Незрозуміло, чому досі з'являються повідомлення про "російські атаки" у цьому районі (принаймні, в соціальних мережах), адже російська сторона фронту дуже затихла після провалу їхніх контратак близько тижня тому. Тож 3-й і 5-й штурмові батальйони ЗСУ змогли повністю убезпечити, зачистити і сильно укріпити Кліщіївку і Андріївку за останні кілька днів, а потім працювати над подальшим розширенням своїх плацдармів на схід від залізничного валу. У Курдюмівці... точно не відомо, хто контролює ситуацію, відомо лише, що російські 11-а бригада ВДВ і (те, що залишилося від неї) 72-а ОМСБр зазнали там втрат за останні кілька днів.
Авдіївка... 8-9 вересня 53-я механізована бригада зробила дещо "дійсно несподіване" і розпочала наступ на російські позиції в Опитному та Спартаку, на південь від міста та на північних околицях (повністю зруйнованого, ще з 2014 року) Донецького міжнародного аеропорту. Спочатку відволікаючий удар був нанесений по 287-у мотострілецькому полку (одному з колишніх підрозділів "ДНР") у Спартаку, завдавши їй значних втрат. Потім, за підтримки не лише своїх, 53-я атакувала 1439-й мотострілецький полк в Опитному, змусивши його панічно відступити. російська артилерія в аеропорту помилково прийняла це за український наступ і відкрила вогонь, вбивши десятки втікачів-росіян. Відтоді в Опитному тривають бої: станом на сьогоднішній ранок місто ще не було повністю під українським контролем.
На жаль, це все, на що спромоглися українці. Тим часом росіяни перекинули всі можливі підкріплення з 6-7 різних бригад і полків, щоб стабілізувати свою лінію фронту – і ЗСУ не вистачає бронетехніки, необхідної для більш масштабного прориву. Як вже неодноразово говорилося: вони можуть просуватися лише зі швидкістю своєї піхоти, що залишає росіянам достатньо часу для перекидання підкріплень і створення нової лінії оборони. Мені дуже шкода, що українці не виділили ще 2-3 бригади, щоб підтримати цю атаку сильнішим натиском на російську 111-у окрему мотострілецьку бригаду в Пісках: такий "кліщовий" натиск міг би завдати росіянам у Водяному великих неприємностей, адже вони були би повністю захоплені зненацька. Принаймні було би "приємно" бачити, що місцевий командир зсрф втратив контроль над боєм на ранній стадії.
Український контрнаступ. Дні сильного тиску
Якщо говорити про цю ділянку фронту, то для мене останні кілька днів були чимось на кшталт "днів невизначеності". Гадаю, українські війська пережили їх як дні сильного тиску. Причина в тому, що за останні два тижні росіяни перекинули щонайменше чотири дивізії ВДВ для відновлення розбитої 58-ї армії. І хоча багато "десантників" цих дивізій є резервістами, вони все одно краще підготовлені, ніж те, що залишилося від зсрф на сьогодні. Загалом, ЗСУ відреагували жорстокими артилерійськими обстрілами. З того, що я чув, деякі артилерійські підрозділи за перші 10 днів цього місяця випустили більше снарядів, ніж за весь червень, наприклад.
Старомлинівка... Присутність ВДВ найбільше відчули на собі бійці 23-ї механізованої бригади у Приютному: це допомогло залишкам російської 60-ї мотострілецькій бригаді і 349-у мотострілецькому полку витіснити українців із села в польові укріплення на північ і на захід від нього.
У Завітному Бажанні українська морська піхота не здійснила жодних подальших просувань за останні кілька днів.
Водночас свіжі війська ВДВ не допомогли російському гарнізону в Новодонецькому: він зазнав значних втрат від тристоронньої української атаки і був відтіснений на південну сторону цього селища – плюс під тиском із заходу і навіть південного заходу (тобто майже відрізаний). Далі на схід українці (35-та бригада морської піхоти) розширили свій плацдарм над річкою Шайтанка в районі Новомайорського і витіснили 131-у і 1466-у бригади морської піхоти в центральну і південну частини цього села.
Роботине-Вербове... 8-9 вересня росіяни провели контратаку на південний захід від Роботиного, але її було відбито. В іншій контратаці вони заявили про "великий успіх" на північ від Вербового, коли контратакували 118-у мехбригаду і повідомили, що зайняли там близько 2,5 поля. Однак, чи дійсно вони щось відвоювали, неясно.
Тим не менш, цих двох контратак було достатньо, щоб сповільнити просування українців, і про "просування" з цього району не так вже й багато можна повідомити. Останнє, що я чув:
- 47-а мехбригада просувалася до Копані;
- 46-а повітряно-десантна була в перших кількох будинках північної Новопрокопівки; можливо, в перших кількох будинках східної Новопрокопівки також.... і продовжувала просуватися від 1-го протитанкового рову в південному напрямку, в бік висот 162, 166 і 169, на схід від Новопрокопівки.
- 82-а повітряно-десантна просувається до Вербового (хоча, можливо, була змушена відступити з центру), проти 247-го ВДВ та 417-го розвідувального полку.
На сьогодні це все. Сподіваємося, що в найближчі два дні у нас буде час для "набагато більшого".
