У статті, опублікованій 11 квітня в журналі The Economist, старший науковий співробітник Пекінського університету Фен Юйцзюнь передбачив, що росія зрештою зазнає повної поразки у війні з Україною. Назвавши поразку росії "неминучою", він спрогнозував, що московські війська "будуть змушені піти з усіх окупованих українських територій, включно з Кримом", – пише Breaking Defense.
Багато в чому коментарі професора Фен Юйцзюня є анонімними і відповідають тому, що можуть запропонувати дослідники з аналітичного центру будь-якої країни НАТО. Але джерело інформації викликало здивування у експертів з питань Китаю на Заході, оскільки Школа міжнародних досліджень Пекінського університету історично слугувала неофіційним каналом, що поєднує офіційну державну політику з негласними думками тих, хто в кулуарах прагне змінити цю політику.
Breaking Defense поспілкувався з цього приводу з п'ятьма нинішніми і колишніми дипломатами і офіцерами розвідки країн НАТО, зокрема з колишніми аташе з питань оборони, які свого часу були призначені до посольств своїх країн у Пекіні за часів правління Сі Цзіньпіна і добре знайомі з університетом.
Крок в еволюції розбіжностей чи внутрішні дебати в компартії Китаю? Що стоїть за публікацією китайського професора
Експерти з питань Китаю задаються питанням, чи є стаття Фена кроком в еволюції розбіжностей у позиціях Китаю і росії, чи це відкритий сигнал про внутрішні дебати в Комуністичній партії Китаю (КПК) щодо політики Пекіна, яка підтримує війну путіна в Україні?
Один співробітник розвідки, який раніше працював у Пекіні, сказав Breaking Defense про статтю Фена, що це дуже "не по-китайськи" друкувати щось подібне. Це мало б бути санкціоновано на найвищому рівні, що змушує його замислитися – чи може це бути бунтівною групою, фейком або певною мірою вивертом, щоб вплинути на відносини з росією?
"Термінологія – це все в режимі КПК, – заявив один з офіцерів розвідки однієї з країн-членів НАТО, який спілкувався з Breaking Defense. – Певні фрази, "ярлики" і кодові слова використовуються для того, щоб телеграфувати ширший набір позицій і політичних цілей, використовуючи мову, засновану на історичних прецедентах. Коли використовується така фразеологія, це означає, що існує більш широкий порядок денний, який ми бачимо лише частково – все, що ми можемо зробити, це запропонувати обґрунтовані припущення, засновані на нашому досвіді".
Останнє питання, на яке всі вони відповідають, полягає в тому, наскільки сильними є фракції в КПК, які стурбовані ходом війни з Україною і виступають за більш збалансовані відносини між КПК і кремлем з точки зору витрат і вигод. Посіяти сумніви щодо шансів росії на перемогу – це їхній найкращий шанс на перемогу в будь-яких внутрішньопартійних дебатах щодо майбутнього курсу з режимом путіна.
Ніхто не очікує, що Китай відмовиться від росії найближчим часом. Але навіть послаблення відданості Пекіна москві або невеликий її недолік може бути корисним для Києва та його прихильників у той час, коли зима відходить і очікується серйозний початок бойових дій.
Послання тонкі, але важливі. Що сказав професор Фен Юйцзюнь
З'явилися ледь помітні ознаки того, що Пекін не в захваті від нинішніх планів москви. Як пише Фен Юйцзюнь у своїй статті, відбулися зміни в заявах партійної преси, що контролюється державою, в яких описується природа осі КНР-росія.
Прикладом може слугувати те, як вторгнення в Україну в лютому 2022 року вплинуло на опис зв'язків КНР з росією до і після нього. Коли путін відвідав Пекін (до вторгнення) на відкриття зимових Олімпійських ігор 2022 року, він і Сі підписали пакт, в якому вони пообіцяли партнерство "без обмежень".
Але сьогоднішні офіційні заяви, як вказує Фен, натомість підкреслюють більш традиційні ідеали "неприєднання, неконфронтації і ненацілювання на треті сторони". Незважаючи на все більшу войовничість, притаманну позиції КНР щодо Заходу загалом і США зокрема, Сі залишається прихильником продуктивної і неконфронтаційної позиції по відношенню до Сполучених Штатів. Висновок полягає в тому, що він не піде на повний розрив діалогу з Вашингтоном як ціну за повну підтримку путіна.
У цьому контексті Фен Юйцзюнь згадує нещодавній візит до Пекіна міністра закордонних справ росії Сєргєя Лаврова, який він описує як "дипломатичну спробу росії показати, що вона не самотня, а не справжню любов" між двома країнами.
Одним із головних пунктів розбіжностей між двома країнами, як розповіли колишні посадовці в інтерв'ю Breaking Defense, є те, що КНР дедалі менше захоплюється цим брязканням російськими ядерними шаблями, а її офіційні речники наголошують на стриманості.
На початку березня речниця МЗС КНР Мао Нін непрямо розкритикувала путіна, через погрози, що російські ядерні сили "перебувають у стані повної готовності". Виступаючи перед пекінським прескорпусом, вона заявила: "Китай вважає, що всі ядерні держави повинні прийняти ідею спільної безпеки і підтримувати глобальний стратегічний баланс і стабільність".
Примітно, що у статті в The Economist Фен применшив ядерні загрози з боку росії. Ядерний арсенал москви "не є гарантією успіху", пише Фен. "Хіба ядерна Америка не пішла з Кореї, В'єтнаму і Афганістану", так і не використавши свій ядерний арсенал, коли звичайні сили зазнали невдачі, нагадує він читачеві.
Неможливий розрив. Сі втягується у прямий конфлікт із Заходом
За цих обставин очевидно раціональним підходом для КНР, на думку кількох офіцерів розвідки, з якими поспілкувався Breaking Defense, було б для Пекіна непомітно дистанціюватися від москви. В іншому випадку Сі ризикує бути втягнутим у прямий конфлікт із Заходом, якого він з усіх сил намагається уникнути.
Як зазначає Фен, війна підкреслила, що "Китай і росія – дуже різні країни", які мають дедалі більше відмінних цілей у своїх зовнішніх відносинах. Звідси і відсутність будь-яких дискусій про підписання формального союзу між двома країнами. "росія прагне підірвати існуючий міжнародний і регіональний порядок за допомогою війни", – пише він. Тоді як Китай хоче вирішувати суперечки мирним шляхом, без загострення і без того незручного конфлікту між найбільшою в світі комуністичною диктатурою і демократичним Заходом. Все це диктує Сі пониження статусу співпраці до чогось меншого, ніж партнерство "без обмежень".
Але головною причиною остаточної поразки росії, на думку Фена Юйцзюня, є також головна перешкода на шляху Пекіна до від'єднання від москви. Частково через значні суми грошей, які необхідно вкласти, КНР стає, за словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, "основним постачальником" необхідних ресурсів для російської оборонно-промислової бази.
російський оборонно-промисловий сектор особливо сильно постраждав у 1990-х і на початку 2000-х років, коли багато постачальників другого і третього рівня просто зникли. На момент вторгнення в Україну втрата цих постачальників зробила москву сильно залежною від імпортованих західних компонентів, зокрема електронних систем – для виробництва своїх основних систем озброєнь.
Це створило значну вразливість санкцій, які згодом були накладені на росію Білим домом і Брюсселем і які найперше мали на меті припинити імпорт цих компонентів, а також широкого спектру інших технологій – від шарикопідшипників до електричних трансформаторів.
Особливу увагу було приділено пріоритетним товарам подвійного призначення, таким як інтегральні схеми та радіочастотні приймачі, що мають "широке комерційне застосування, але також були виявлені в російських ракетах і безпілотниках на полі бою в Україні". За своєю суттю ці санкції були покликані перекреслити здатність москви підтримувати оборонні виробничі лінії і послабити її здатність "конкурувати у високотехнологічній економіці ХХІ століття", – йшлося в заяві Адміністрації США з приводу їхнього запровадження.
Принаймні ця ситуація мала б зробити москву вразливою. Але 2022 року, коли ці санкції заблокували закупівлю тисяч виробничих компонентів, що використовуються у виробництві російської зброї, КНР зробила крок у відповідь.
Те, що Пекін став інтендантом москви, викликає дедалі більше занепокоєння у Вашингтоні. Як заявив Блінкен 19 квітня на пресконференції після саміту G7, "ми бачимо, як Китай ділиться верстатами, напівпровідниками, іншими товарами подвійного призначення, які допомогли росії відновити оборонну промислову базу".
Але залежність російського оборонного сектору від Китаю, за оцінками розвідувального співтовариства США, вже майже повна. 12 квітня на умовах анонімності високопосадовці американської адміністрації виступили перед численними ЗМІ, заявивши, що навіть до 2023 року близько 90 відсотків мікроелектроніки, яка використовується в російському виробництві ракет, танків і літаків, походить з КНР. Ті ж самі чиновники повідомили, що 70 відсотків російського імпорту верстатів на суму близько 900 мільйонів доларів у четвертому кварталі 2023 року також надійшли з Пекіна.
Китай також є однією з кількох країн, які допомагають росії у вирішенні проблеми нестачі нітроцелюлози, ключового інгредієнта у виробництві пороху. Майже на кожному етапі КНР допомагала російському оборонному сектору нарощувати обсяги виробництва.
Як наслідок, пише Олександр Габуєв в журналі Foreign Affairs, "Китай і росія зараз більш тісно пов'язані, ніж будь-коли з 1950-х років", а їхній союз сприяє подальшому виробництву російських систем озброєнь.
За словами Габуєва, який обіймаю посаду старшого наукового співробітника Центру Карнегі росія-Євразія в Берліні, Пекін отримує більше, ніж просто гроші від оборонної торгівлі з росією. Він стверджує, що "росія також володіє деякими передовими військовими технологіями, яких Китай все ще потребує, незважаючи на загальну вищу досконалість китайського оборонного виробництва".
Ці системи включають ракети класу "земля-повітря" С-500, двигуни для сучасних винищувачів, засоби ядерного стримування, як-от системи раннього попередження, більш непомітні підводні човни і технології для підводної війни. Незважаючи на відтік талантів після вторгнення в Україну, росія все ще має певні інтелектуальні ресурси, особливо в галузі інформаційних технологій, які Китай зацікавлений використовувати.
Як зазначає Breaking Defense, це ставить КНР у вразливе становище. Якщо вони ще довго підтримуватимуть росію в цій війні, то деякі з горезвісних ключів до царства військових технологій, які Пекін намагається прибрати до рук вже більше десяти років, опиняться в їхніх руках.
Проте збереження тіснішого оборонно-промислового партнерства також наражає Сі і КПК не лише на ризик потрапити під санкції з боку Вашингтона. Вони також можуть зазнати приниження як старші партнери у нехай і неформальному союзі з росією у воєнний час, який закінчиться поразкою останньої.
Це делікатне балансування, яке буде дедалі важче підтримувати в міру того, як Україна купуватиме досконалішу західну зброю, а росія вимагатиме все більше від свого китайського партнера для компенсації.
Світу загрожує китайська економічна "ядерна боєголовка"? Або постраждає лише Тайвань
Тим часом журнал Newsweek звертає увагу, що Китай стрімко скуповує сировинні товари. І це, за його словами, змушує аналітиків вголос задаватися питанням, чи не готується Пекін обрати економічний "ядерний варіант".
"Китай готується до чогось серйозного. Це стає все більш очевидним, судячи з накопичення важливих ресурсів. Чи може бути, що вони готують велику одноразову девальвацію юаня?" – написав минулого тижня генеральний директор Steno Research Андреас Стено Ларсен.
Девальвація валюти широко описується економістами як "ядерний варіант" через серйозні глобальні наслідки, які вона може спричинити. Наприклад, навмисно девальвувавши юань, Китай міг би збільшити експорт, зробивши свої товари дешевшими і більш конкурентоспроможними, але не без серйозних наслідків, таких як роздратування торговельних партнерів і загострення торговельної війни зі Сполученими Штатами.
Як зауважує Newsweek, заздалегідь накопичені ресурси, як-от золото і нафта, можуть забезпечити певну фінансову безпеку і переговорну силу, допомагаючи стабілізувати економіку від потенційних негативних наслідків девальвації, таких як збільшення витрат на імпорт та інфляція.
У березні центральний банк Китаю продовжив скуповувати золото, збільшуючи свої резерви 17-й місяць поспіль, незважаючи на рекордно високу ціну на метал і слабкий юань.
Економісти пояснюють це зусиллями Китаю диверсифікувати активи на тлі геополітичної напруженості у відносинах зі США, які стали свідками економічного удару, завданого росії за її вторгнення в Україну 2022 року.
"Офіційні закупівлі золота відображають бажання диверсифікувати валютні резерви від долара та інших західних валют", – зазначив у інтерв'ю Newsweek професор Корнельського університету і колишній співробітник Міжнародного валютного фонду, відповідальний за Китай Есвар Прасад.
Що стосується зростаючих запасів золота в злитках і ювелірних виробах у приватному секторі, то, за його словами, вони "найімовірніше зумовлені внутрішньополітичними ризиками і є способом виведення капіталу з китайської фінансової системи".
Видання наголошує, що постійне накопичення Китаєм сировини поширюється і на сиру нафту.
Вже бувши найбільшим імпортером цього ресурсу, країна закуповувала рекордні 11,3 мільйона барелів на день минулого року, що на 10 відсотків більше, ніж 2022-го. Примітно, однак, що це зростання супроводжувалося сплеском попиту на паливо після завершення жорстких обмежень, запроваджених у Китаї під час пандемії.
Китай використав своє партнерство з росією за принципом "без обмежень", яка торік витіснила Саудівську Аравію як найбільшого експортера нафти до Китаю, щоб забезпечити надійний потік енергоносіїв за зниженими цінами, одночасно допомагаючи підтримувати ізольовану економіку москви, яка веде війну.
Девальвація може бути спокусливою для Китаю, найбільшого світового експортера, оскільки він прагне розширити свою промислову присутність на міжнародних ринках для своїх товарів на тлі дефляції і недостатнього споживчого попиту всередині країни.
Але цей крок неодмінно призведе до посилення напруженості у відносинах з Вашингтоном та іншими основними торговельними партнерами.
Китайську промисловість вже звинувачують у наповненні ринків дешевими експортними товарами, такими як сталь і хімікати, що спричинило розслідування. США та Європейський Союз наразі обмірковують тарифи на китайські електромобілі.
"Я не вірю, що Китай готується девальвувати свою валюту по відношенню до долара, – зазначив у інтерв'ю Newsweek макроекономічний радник LaDucTrading Крейг Шапіро і додав: "Але я вважаю, що Китай продовжує купувати сировинні ресурси, які він може придбати в юанях у виробників, що потрапили під санкції, таких як росія та Іран".
Втім, як зауважує Newsweek, може бути й інше, більш зловісне пояснення накопичення Китаєм ресурсів. Пекін, можливо, готується до міжнародних наслідків вторгнення на Тайвань.
"Схоже, що Сі вивчив санкційний сценарій, який Захід застосував проти росії через Україну, і згодом ініціював довгострокові захисні заходи, щоб задраїти люки китайської економіки, з метою протистояти подібному тиску", – написав колишній голова Управління військово-морської розвідки у нещодавній статті War on the Rocks Майкл Студеман.
За його словами, Китай також намагається зменшити свою залежність від продовольчого та енергетичного ембарго, нарощуючи стратегічні запаси нафти і будуючи вугільні електростанції з новим запалом.
"Сі, ймовірно, знає, що спроба асиміляції Тайваню призведе до набагато жорсткішого глобального опору і важчих наслідків для всього суспільства, які триватимуть роками. І він має намір підготувати Китай до того, щоб витримати їх", – зазначив Студеман, порівнюючи глобальну реакцію на репресії Китаю в Гонконзі з тим, що може статися, якщо Пекін нападе на Тайвань.
Newsweek нагадує, що Китай претендує на демократичний Тайвань як на свою територію, хоча правляча в Пекіні Комуністична партія Китаю ніколи там не керувала. Американські посадовці вважають, що Сі дав вказівку китайським військам бути готовими до вторгнення на острів до 2027 року, хоча думки у Вашингтоні розділилися щодо того, наскільки реальною є ця загроза.
Джерела: Breaking Defense та Newsweek
