Завищені амбіції – це не погано. Чи повинна Британія повернути ядерну зброю на борт бойових літаків Королівських ВПС? Так, можливо. Чи повинна Європа мати власну структуру військового командування? Розвідувальну службу? Збройні сили? Супер. Комплексна протиповітряна оборона теж була б непоганою. Усунути розбіжності, спричинені Брекзитом, за допомогою оборонного пакту між Великою Британією та ЄС. Застосувати стратегічний підхід до м'якої сили, використовуючи засоби масової інформації для просування наших цінностей і політичну війну для підриву наших ворогів. Відновимо конкурентоспроможність Європи, як пропонується у звіті Драгі.
Ми всі будемо астронавтами, коли виростемо.
А поки що настав час для домашнього завдання. Розрив між європейським апетитом до змін і здатністю їх реалізувати вражає. Британія, наприклад, сурмить про, по суті, тривіальне збільшення витрат на оборону на 2,2 млрд фунтів стерлінгів (2,63 млрд євро, 2,85 млрд доларів), після ще одного збільшення на 2,9 млрд фунтів стерлінгів, оголошеного восени. Це добре, але для того, щоб компенсувати нехтування і розбазарювання останніх 20 років, ці цифри потребують нуля в кінці.
Щоб зрозуміти чому, подивіться на країни Балтії, де Британія намагається зберегти ефективне розгортання контингенту, що складається з тисячі військовослужбовців, в Естонії, де вона є провідною країною в групі стримування НАТО. Естонія хоче, щоб Британія терміново розмістила там велику кількість боєприпасів; як тільки почнеться криза, лінії постачання будуть перевантажені або заблоковані. Британія має надати бригаду (3000-5000 солдатів) для майбутніх навчань Hedgehog ("Їжак"). З цим теж виникають труднощі.
Кая Каллас, глава зовнішньополітичного відомства ЄС (і колишня прем'єр-міністерка Естонії), також не змогла зібрати 40 мільярдів євро, які вона просила виділити на військову допомогу Україні. Саміт лідерів ЄС, що відбувся на початку цього місяця, обмежився загальними фразами. Це могло б викликати суспільний резонанс і змусити замислитися: якщо ми справді перебуваємо у надзвичайній ситуації в галузі оборони, чому європейці не здатні ухвалювати серйозні рішення? Натомість результати саміту стали приводом для анонімних брифінгів, в яких стверджувалося, що Каллас занадто владна.
Крім того, Європа навіть не може отримати контроль над замороженими активами російського Центрального банку. Близько 210 мільярдів євро знаходяться в країнах ЄС, із них 183 мільярди євро – в бельгійському кліринговому центрі Euroclear. Британський уряд не зміг отримати 2 мільярди фунтів стерлінгів від примусового продажу футбольного клубу "Челсі", який належав олігарху Роману Абрамовичу. Ці юридичні глухі кути тривають вже більше трьох років.
Ціну зволікання негайно сплачує Україна. Лише за один тиждень росія відправила в Україну 1310 керованих бомб, понад 1000 ударних безпілотників і дев'ять ракет різних типів. Оскільки запаси протиповітряної оборони зменшуються, російські атаки стануть ще більш смертоносними й руйнівними.
Але годинник цокає і в інших сферах. Європейцям небезпечно вважати, що вони зможуть посилювати санкції проти росії за власним бажанням, оскільки у США можуть бути інші ідеї. Не виключено, що президент Трамп подвоїть санкції проти росії: у неділю він заявив, що "дуже розлючений" на путіна. Але також можливо, що його гнів знову звернеться до України, або до Європи, або до обох. кремлівський звіт про переговори в Ер-Ріяді підкреслив, що зняття санкцій з торгівлі сільськогосподарською продукцією та добривами з росії є умовою запропонованого припинення вогню.
Європейці знають про непостійність США, як фактичну, так і потенційну. Але складнішою і важливішою мішенню має бути їхній власний процес прийняття рішень. Цинік міг би сказати, що лідери в Брюсселі, Берліні, Парижі та Лондоні чекають на погіршення ситуації. Тільки тоді, коли виборці будуть по-справжньому стурбовані, вони дозволять своїм лідерам приймати болючі рішення. Але це може бути занадто пізно. Наші вороги діють зі своєю швидкістю, а не з нашою. І вони набагато швидші.
Джерело: CEPA
