Тоді як путін перешкоджає зусиллям Трампа щодо припинення вогню, президент США смиренно проявляє до нього терпіння і добру волю, зауважує колумніст Washington Post Макс Бут.
Він нагадує, що Трамп не вирізняється терплячістю чи прощенням до тих, хто не підкоряється його волі. Лише за останні кілька днів він обрушився на генеральну прокурорку Нью-Йорка Летицію Джеймс, Брюса Спрінгстіна, Бейонсе та колишнього директора ФБР Джеймса Б. Комі – всі вони з різних причин викликали його гнів. Проте, коли справа доходить до спілкування з російським диктатором путіним, який продовжує саботувати показові зусилля Трампа, спрямовані на припинення війни в Україні, президент США, здається, має нескінченний запас терпіння, доброзичливості та розуміння.
11 березня президент України Володимир Зеленський погодився на пропозицію адміністрації Трампа про 30-денне припинення вогню. путін не погодився. Він чітко дав зрозуміти, що неспровокована агресія росії триватиме доти, доки не буде усунуто те, що він вважає "першопричинами" війни. 30 березня Трамп заявив, що він "дуже розлючений" на путіна за затягування переговорів, і пригрозив запровадити вторинні санкції щодо експорту російської нафти.
Що ж, зауважує автор, це було 50 днів тому, і досі немає жодних ознак запровадження додаткових санкцій. Натомість у понеділок президент США провів двогодинну телефонну розмову зі своїм російським візаві, яка не принесла жодного помітного прогресу. Замість того, щоб оголосити, що росія дотримуватиметься режиму припинення вогню, Трамп заявив у Truth Social, що "росія і Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що більш важливо, про припинення війни".
Бут підкреслює, що минулотижеві російсько-українські перемовини одразу ж зайшли в глухий кут ледь розпочавшись. Тоді як Зеленський з'явився в Туреччині, путін не приїхав. Замість цього російський войовничий лідер відправив делегацію низького рівня, яка лаяла і погрожувала своїм українським колегам. Як відомо, головний російський переговірник Владімір Мєдінскій заявив українцям, що "росія готова вести війну вічно", посилаючись на Велику Північну війну (1700-1721), в якій імперська росія перемогла Швецію через 21 рік.
З огляду на те, скільки уваги Трамп приділяє припиненню російсько-української війни, чи хтось пам'ятає, як він пообіцяв зробити це за один день? Можна було б подумати, що така непоступливість росії розлютить його. Але ні. Замість того, щоб лаяти путіна, як він раніше лаяв Зеленського, Трамп наполягав на тому, що його безрезультатна понеділкова телефонна розмова з російським диктатором "пройшла дуже добре". "Тон і дух розмови були чудовими", – написав він у Truth Social. Трамп продовжив говорити про можливості "широкомасштабної торгівлі" з росією, "коли ця катастрофічна "кривава баня" закінчиться", не зазначивши, що бажання путіна продовжувати воювати – єдина причина, чому кровопролиття триває.
Макс Бут вчергове нагадує, що якби Україна припинила війну в односторонньому порядку, вона була б знищена як нація. Якби росія припинила воювати, війна була б закінчена. Проте, зауважує він, Трамп ніколи не виголошує цю очевидну істину публічно і, наскільки відомо, в приватних розмовах теж. Автор робить висновок, що путін водить Трампа за ніс, а Трамп дозволяє йому це робити.
За зачиненими дверима Трамп жаліється, що закінчити війну важче, ніж здається (і хто б міг подумати?) Було б набагато простіше, вважає Бут, якби він був готовий поводитися з путіним так само, як він поводиться з усіма, хто кидає виклик його волі.
Якби Трамп був серйозно налаштований на припинення війни в Україні, на думку колумніста WP, він би негайно зробив три кроки для посилення тиску на росію: змусив європейські держави конфіскувати заморожені російські активи, щонайменше, на 300 мільярдів доларів; посилив би санкції на експорт російських енергоносіїв; пообіцяв би надати або навіть продати Україні всю необхідну зброю для захисту на невизначений термін. Тоді путін отримав би сигнал, що можливість перемоги у війні вислизає з його рук і йому потрібно вести переговори всерйоз.
Але путін все ще плекає надію на перемогу на полі бою, оскільки він, без сумніву, розраховує на те, що Трамп припинить американську допомогу Україні. Звісно, росія втратила близько 900 000 солдатів убитими й пораненими – жахлива ціна за зупинку наступу, але кремль все ще має близько 640 000 військових, які атакують Україну, і він отримав безцінну допомогу від Північної Кореї, Ірану та Китаю. Тож, слушно запитує автор, що спонукає путіна піти на компроміс зараз?
На його думку, ситуація може змінитися протягом наступного року за умови, що Україні вдасться запобігти весняному наступу росії, який не зможе набрати значних обертів. Є певні підстави для оптимізму з цього приводу, здебільшого завдяки швидкому зростанню власної оборонної промисловості України.
Як зазначає колумніст WP, вартість зброї, яку може виробляти українська оборонна промисловість, зросла з $1 млрд у 2022 році до $35 млрд за три роки війни, навіть попри те, що росія обстрілює її заводи ракетами. Безпілотники зараз є основними системами озброєння, і Україна майже повністю самодостатня у їх виробництві. Торік вона виготовила понад 2 мільйони, а цьогоріч планує виготовити 4,5 мільйона. Загалом Україна виробляє 40% свого власного озброєння для фронту, і вона може збільшити цей обсяг виробництва за допомогою більших інвестицій з Європи, цитує Макс Бут Володимира Зеленського.
Він наголошує, що це не означає, що Україна більше не потребує американської допомоги – роль США особливо важлива в наданні розвідувальних даних і боєприпасів для ППО. Але українці, здається, дедалі більше впевнені, що зможуть вижити навіть без нового пакету допомоги від США.
"Хоча відсутність успіху Трампа в миротворчості, можливо, і не прирікає Україну на загибель, вона, безумовно, розвіює претензії президента на роль "рішали" світового класу. Перед обличчям непоступливості росії він продовжує порушувати головне правило успішних переговорів: ви повинні застосовувати важелі впливу. путін пошив його в дурні, а Трамп, схоже, навіть не усвідомлює цього", – завершує колонку Макс Бут.
Джерело: Washington Post
