Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

путін боїться власного оточення. У кремлі наростає боротьба за владу

Переклад iPress
путін боїться власного оточення. У кремлі наростає боротьба за владу
В низці публікацій західних ЗМІ йдеться про безпрецедентне посилення особистої охорони путіна, який, за даними розвідки однієї з країн ЄС, побоюється державного перевороту та замаху з боку представників власної еліти, зокрема із застосуванням дронів. На цьому тлі в кремлі загострилося протистояння між адміністрацією президента на чолі з Сергієм Кирієнком та ФСБ, а колишній прокремлівський пропагандист Ілля Ремесло, провівши місяць у психіатричній лікарні за критику путіна, відкрито заявив, що значна частина системи вже працює проти диктатора. Автори проводять прямі паралелі з кінцем Радянського Союзу: економічні негаразди, провали на фронті, удари українських дронів углиб території рф та зростання суспільного невдоволення створюють умови, за яких путіна врешті може скинути його ж найближче оточення. Про нові нібито "віяння" в Кремлі пише, зокрема, міжнародний Проєкт з розслідування організованої злочинності та корупції (OCCRP) та американське видання Washington Post.

Безпеку довкола путіна посилюють на тлі страху перевороту та замаху

Останніми тижнями в кремлі запровадили заходи безпеки безпрецедентної суворості: путін очікує можливої спроби перевороту чи замаху на своє життя. Ці та інші чутливі деталі викладено у звіті, який підготувала розвідувальна служба однієї з країн Європейського Союзу, пише OCCRP із посиланням на звіт розвідувальної служби однієї з країн ЄС. Цей звіт журналісти російського розслідувального ЗМІ "Важливі історії", яке є партнером  OCCRP, отримали від урядового джерела.

У звіті йдеться про "високий рівень готовності" у кремлі "від початку березня 2026 року" через "ризик змови або спроби перевороту проти російського президента".

"Зокрема, [путін] побоюється використання дронів для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти", – сказано в документі.

У звіті колишнього міністра оборони, нинішнього секретаря ради безпеки рф Сергія Шойгу названо як "потенційно дестабілізаційним гравцем".

Також описано напружену нараду, яку путін скликав після вбивства генерал-лейтенанта в москві 22 грудня 2025 року: на ній високопосадовці силових відомств перекладали один на одного провину за нездатність запобігти подібним нападам.

У документі не уточнюється, яким чином європейська розвідка могла отримати таку інформацію, проте сама її наявність свідчить про надзвичайно високий рівень доступу до вкрай чутливих обговорень на найвищому рівні.

"Важливі історії" опублікували повний текст документа, попри анонімність джерела, посилаючись на суспільний інтерес і незалежне підтвердження кількох деталей.

"Це одна з найважливіших новин про росію за останній час, – написав видавець ЗМІ Роман Анін у супровідній колонці. – Ми спостерігаємо перехід російського режиму в принципово інший стан".

Як йдеться у звіті, співробітникам, які працюють поруч із путіним, уже не дозволяють користуватися мобільними телефонами та їздити громадським транспортом. Це лише частина низки нових жорстких заходів безпеки, які запровадила Федеральна служба охорони (ФСО) – відомство, що відповідає за охорону найвищих посадовців рф. "У помешканнях кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи спостереження", – сказано в документі.

Крім того, путін із родиною припинив відвідувати свої резиденції в Підмосков’ї, а сам президент цьогоріч жодного разу не з’являвся на військових об’єктах.

За даними "Важливих історій", частину інформації зі звіту вдалося підтвердити незалежно. Наприклад, колишній співробітник ФСБ розповів журналістам ще на початку року, що за нещодавні масштабні відключення інтернету в москві відповідає саме ФСО, а не ФСБ. Те саме твердження міститься й у розвідувальному документі.

Діючий співробітник ФСБ повідомив журналістам, що його підрозділ має труднощі з отриманням дозволів на прослуховування у кримінальних провадженнях, оскільки "всю апаратуру переорієнтовано на стеження за владою та іншими державними органами".

На тлі поразок у виснажливій війні росії проти України та дедалі гостріших економічних проблем у публічному просторі дедалі частіше проявляються й інші ознаки страху та напруги. Уперше за багато років у параді на честь Дня перемоги, що відбудеться в самому центрі москви, не буде жодної важкої військової техніки – це рішення з міркувань безпеки в кремлі пояснили ударами українських дронів.

Святкування 9 травня – ключовий елемент зусиль путіна видати своє вторгнення в Україну за продовження радянської війни проти нацизму. Цьогоріч, зауважує OCCRP, його відвідає й незвично мала кількість закордонних високопосадовців.

Останнім часом у соцмережах також з’явився незвично високий рівень невдоволення: росіяни обурюються блокуванням мобільного інтернету та зростанням цін.

Розворот прокремлівського юриста-пропагандиста проти путіна оголив розкол у владних колах рф

Американська газета Washington Post зі свого боку пише, що прихильник путіна Ілля Ремесло, який відсидів у психлікарні після того як розкритикував путіна, після звільнення заявив, що не припинить свого "хрестового походу" проти російського президента.

Коли Ремесло у березні вперше виступив проти путіна, публічно написавши, що він має піти у відставку та постати перед судом як "воєнний злочинець і злодій", російська влада блискавично й примусово відправила Ремесла до петербурзької психіатричної лікарні, зазначає видання.

Проте, за словами WaPo, вкрай нетипово для режиму, сумнозвісного тим, що він готовий роками тримати критиків за ґратами, Ремесла відпустили вже за 30 днів. Тепер цей прокремлівський "вірний пес" і блогер, який близько десяти років працював на адміністрацію президента, очорнюючи опозиційних активістів, обіцяє залишитися в росії та продовжити публічну боротьбу проти путіна.

"Я із самого початку казав, що не збираюся зупинятися, – заявив Ремесло в інтерв’ю Washington Post. – Я вирішив, що це справа мого життя".

Як зазначає видання, на тлі тріщин, які з’являються в російській еліті через війну проти України, погіршення економіки та репресивні обмеження, зокрема й доступу до інтернету, розворот Ремесла та його подальша відкрита непокора засвідчують глибший розкол на верхівці кремлівської влади. Так, за твердженням WaPo, вважають співрозмовники видання – російський посадовець, відомий опозиційний діяч і аналітики.

"Масштаб невдоволення колосальний, – заявив Ремесло у своєму першому з моменту звільнення інтерв’ю іноземному ЗМІ. – У мене склалося враження, що частина системи вже починає працювати проти путіна… По суті, це схоже на те, що сталося наприкінці існування Радянського Союзу, коли люди ненавиділи [Комуністичну] партію і робили все, аби це закінчилося. На путінську росію чекає той самий шлях, що й на Радянський Союз. Усе повторюється".

За даними підконтрольної державі соціологічної служби "ВЦІОМ", останніми тижнями рейтинг схвалення путіна впав до найнижчого рівня з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Дедалі більше голосів лунає з критикою того, як влада дає раду з економікою та інтернет-обмеженнями, що, як очікується, ще більше посиляться напередодні щорічного параду 9 травня в москві: у кремлі дедалі більше нервують через удари українських дронів.

Спостерігачі за кремлем вважають, що ця критика – частина внутрішнього конфлікту між угрупованням в адміністрації президента, яке очолює колишній начальник Ремесла Сергій Кирієнко (перший заступник керівника адміністрації, технократ, що відповідає за політичний апарат рф), і ФСБ, у якій путін свого часу починав кар’єру.

Загальновідомо, що саме спецслужби стоять за обмеженням доступу до інтернету: вони побоюються, що його можуть використати як проти путіна, так і для мобілізації опозиції. Втім, зазначає WaPo, частина політичних радників путіна вважає, що ці заборони лише розпалюють антиурядові настрої у вкрай цифровізованому російському суспільстві.

"Триває дуже велика битва за владу, – пояснив Ремесло, зауваживши, що досі підтримує контакти з деякими колишніми соратниками з російських силових відомств. – ФСБ та адміністрація перебувають у глибокому конфлікті". "У путіна немає єдиного кулака, який би працював лише на нього, – додав він. – Усі вони працюють одне проти одного".

Колишній нафтовий магнат Михайло Ходорковський, який свого часу був найбагатшою людиною росії, а нині є одним із провідних російських опозиціонерів і живе в Лондоні, зазначив, що звільнення Ремесла є ознакою того, що його підтримують певні угруповання в кремлі.

"Існує абсолютно очевидний конфлікт між адміністрацією президента та другим управлінням ФСБ", – пояснив Ходорковський, маючи на увазі підрозділ ФСБ, який відповідає за боротьбу з тероризмом і захист російської конституції.

"Ці хлопці отримали значні повноваження й узялися дуже міцно закручувати гайки, – додав він. — Адміністрація президента намагається бодай якось донести до путіна, що кришку зірве".

Один зі співрозмовників видання, обізнаний із ситуацією, зауважив, що це протистояння, яке наростає напередодні парламентських виборів у листопаді, нагадує кремлівську боротьбу за владу перед переобранням президента росії Бориса Єльцина 1996 року.

Тоді "яструби" хотіли утримати Єльцина при владі, запровадивши воєнний стан і скасувавши або відтермінувавши голосування, тоді як прогресивніший прошарок російських олігархів прагнув профінансувати виборчу кампанію Єльцина та якомога повніше її контролювати.

"У певному сенсі повторюється та сама історія, – пояснив цей співрозмовник на умовах анонімності, обговорюючи делікатне політичне суперництво. – Кирієнко зі своєю командою намагається переконати путіна, що той може втримати ситуацію в країні політтехнологічними засобами. А друге управління ФСБ переконує путіна, що єдиний спосіб стабілізувати ситуацію – це жорсткі методи та закручування гайок".

Як ще одну ознаку цього протистояння один із найближчих соратників Кирієнка – керівник кремлівського управління суспільних проєктів Сергій Новіков – на конференції з демографії заявив, що в росії "вже неможливо щось забороняти". Цю фразу інтерпретували як натяк на інтернет-обмеження.

"Скрізь видно хаос в управлінських процесах", – написав минулого тижня політичний аналітик Центру Карнегі "росія – Євразія" Олександр Баунов у звіті про дедалі глибший розкол у російській еліті. "Ставлення до путіна змінюється. Економічний оптимізм і пов’язаний із ним побутовий патріотизм зникають, – пише Баунов. – Зрештою, приходить усвідомлення неможливості виграти війну, яка змінила баланс переваг росії та звела їх до мінімуму".

"Складається враження, що в росії змінився сам склад повітря", – зазначив він.

Тоді як українські дрони залітають дедалі глибше на російську територію, підпалюючи нафтопереробні заводи й термінали, а цього тижня влучили у висотний будинок лише за п’ять із половиною кілометрів від кремля, тривога в суспільстві наростає, а сам путін, схоже, посилює особисту охорону.

Від початку війни путін дедалі більше керує росією з віддаленої системи підземних бункерів, а останнім часом ще й скоротив кількість публічних візитів. Періодичні відключення засобів зв’язку в москві частково пов’язані саме з його побоюваннями за власну безпеку, як ідеться у звіті вже згаданої однієї із європейських розвідок.

Американсько-ізраїльська ліквідація верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, давнього союзника путіна, могла ще більше посилити побоювання путіна за свою безпеку та розв’язати руки спецслужбам для обмеження доступу до інтернету, вважає Ходорковський. "У москві вбивство Хаменеї сприйняли так, що американці використали інтернет-технології для дистанційного стеження. А оскільки російська мережа відкрита для такого виду дистанційного стеження, у москві стривожилися", – каже він.

путін посилював власну особисту охорону ще від часів, коли Пригожин у червні 2023 року здійняв і провалив заколот проти нього, нагадує видання. А два місяці тому протоколи посилили ще більше, цитує він Ремесла.

Ремесло вважає, що його критичні до путіна погляди поділяє приблизно половина кремлівської адміністрації, зокрема його колишній начальник Кирієнко, а також частина високопосадовців із верхівки російських силових структур та Міністерства оборони, які налаштовані прогресивніше за тих, хто керує репресіями.

"В адміністрації є хороші люди, – каже він. – Вони насміхаються з путіна й кажуть, що він дуже примітивний і робить усе, аби затягти країну в безодню". І додає: "Звісно, публічно вони бояться це казати. Адже їх, ясна річ, посадять і відберуть усі активи".

"путіна врешті повалить його ж власне коло тоді, коли він остаточно перестане бути для них зручним, – підсумовує Ремесло. – Саме такий фінал на нього чекає".

Джерела: OCCRP та Washington Post

США провели показову операцію в Ормузькій протоці. Реальну ціну цієї
США провели показову операцію в Ормузькій протоці. Реальну ціну цієї "свободи судноплавства" знову платили союзники – Том Купер
Кремль нав'язував російську як інструмент імперії. Тепер її вплив невпинно слабшає – Стівен Бланк
Кремль нав'язував російську як інструмент імперії. Тепер її вплив невпинно слабшає – Стівен Бланк
Берлін повертається як військова сила. Європі потрібно вписати її в спільну безпеку – Тімоті Ґартон Еш
Берлін повертається як військова сила. Європі потрібно вписати її в спільну безпеку – Тімоті Ґартон Еш
Війна Ірану та Ізраїлю б'є по російських маршрутах. Каспійський ланцюг постачання став вразливим – RUSI
Війна Ірану та Ізраїлю б'є по російських маршрутах. Каспійський ланцюг постачання став вразливим – RUSI
Чи може Україна глушити російські балістичні ракети? Оцінка варіантів
Чи може Україна глушити російські балістичні ракети? Оцінка варіантів "м'якого ураження" для ПРО – Фабіян Гоффманн
Мільйони в криптовалюті та магнат-утікач. Польський скандал розпалює конфлікт між Туском і Навроцьким – Politico
Мільйони в криптовалюті та магнат-утікач. Польський скандал розпалює конфлікт між Туском і Навроцьким – Politico
росія втрачає безпечний тил. Україна провела більше далекобійних ударів, ніж росія – Дональд Гілл
росія втрачає безпечний тил. Україна провела більше далекобійних ударів, ніж росія – Дональд Гілл
Ріші Сунак: війна в Ірані показує цінність України як союзника. Україна може допомогти іншим протистояти загрозам з боку авторитарних держав – The Times
Ріші Сунак: війна в Ірані показує цінність України як союзника. Україна може допомогти іншим протистояти загрозам з боку авторитарних держав – The Times