Минулого тижня Верховна Рада мала голосувати за внесення поправок до законопроєкту №5616 "Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів". Зокрема, за поправку №20 - тютюнову поправку, яка фактично би повернула куріння сигарет та електронних гаджетів у ресторани, кафе та інші громадські заклади. Та фактично б знівелювала результати антитютюнової політики, яку Україна проводить з 2012 року. Проте великий резонанс з боку громадських організацій поки що не дозволив цього зробити.
Спровокувала появу цієї тютюнової поправки чергова жорстка заборона з 11 липня 2022 р. на паління тютюнових виробів для нагрівання, зокрема IQOS і glo, у громадських місцях. За куріння у заборонених місцях відповідальність несуть як курці-порушники, так і суб’єкти господарювання, у приміщенні чи на території яких здійснюється правопорушення.
Лоббістами табачників став відповідальний за молодь та батько власниці кальян-барів. Що порушує поправка №20
Цікаво, що поправку №20 "Слуги народу" Олександр Санченко та Ігор Фріс спробували внести у розроблений Кабміном законопроєкт. Але навіщо?
Олександр Санченко не лише рядовий нардеп "СН", а ще й голова молодіжного крила цієї партії Тобто, людина, яка відповідає за молодь проштовхує на рівні законодавства ту звичку, від якої намагається вберегти дітей та підлітків весь цивілізований світ. Вочевидь він дуже перейнявся доповіддю компанії Філіп Морріс 1981 рок, де, зокрема, зазначалось, що: "Сьогоднішній підліток - це наш потенційний постійний клієнт завтра. Переважна більшість курців вперше починають курити ще підлітками. Стереотипи куріння серед молоді особливо важливі для Філіп Морріс".
Що ж до другого співавтора, Ігоря Фріса, то, швидше за все, він переймається виключно своїми дітьми, адже його донька окрім готелів, ресторанів і інших бізнесів володіє мережею кальян-барів у столиці. А куріння кальянів попало під нову заборону від 11 липня 2022 р.
Цікаво, що 11 серпня 2022 року цю тютюнову поправку №20 без жодних зауважень ухвалив Комітет з питань економічного розвитку, головою якого є Дмитро Наталуха – теж від партії "Слуга Народу".
На думку експертів, поправка №20 порушує цілу низку норм, серед яких ст. 3 Конституції України, яка визначає: "Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю"; ст. 4 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", що визначає принципи державної політики: "пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю".
І нарешті поправка №20 нівелює і Указ Президента України №722/2019 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" (ціль №3) і міжнародні зобов’язання України в частині статті 8 Рамкової Конвенції ВООЗ щодо боротьби проти тютюну.
Голову Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталуху не збентежило навіть те, що тютюнова поправка має прямі ознаки такої, що внесена з метою забезпечення корпоративних фінансових інтересів тютюнової індустрії та пріоритизує комерційні інтереси тютюнових компаній, їхніх підрядників та інших пов’язаних осіб перед інтересами здоров’я населення.
Ба більше, поправка №20 була внесена між першим і другим читанням законопроєкту, що є прямим порушенням ст. 116 Закону України "Про регламент Верховної Ради України", адже між першим та другим читанням у законопроєкт не повинні вноситися правки в інші закони. А тим паче такі, що не мають жодного стосунку до теми Закону - охорони географічних зазначень сільськогосподарської продукції.
Насправді така схема "протягування правильних рішень" не ноу-хау для "Слуг Народу", адже минулого разу один з головних публічних тютюнових лобістів Давід Арахамія намагався протистояти збільшенню акцизів на тютюнові вироби та електронні пристрої для тютюну, протягуючи поправку до законопроєкту про поштові перекази. А голова комітету з питань ПЕК Андрій Герус протягнув поправки, які дали змогу здійснювати імпорт електроенергії з росії, через законопроєкт, який регулював ядерну безпеку.
Палити чи не палити – ваша особиста справа. Але за палити доведеться платити
У демократичному світі з рівними правами і можливостями вільне від тютюнового диму та нікотинових викидів середовище у громадських приміщеннях - це соціальна норма та інструментом захисту здоров’я населення від шкоди тютюнового диму.
Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у травні 2022 року, 86% дорослих українців підтримують розширення переліку громадських місць, у яких куріння тютюнових виробів, зокрема кальянів, заборонено. Понад 80% громадян України підтримують заборону куріння тютюнових виробів для електричного нагрівання, які використовуються з пристроями, наприклад "IQOS", "glo" у громадських місцях.
І необхідно усвідомлювати, що лобіювання інтересів тютюновиробників шляхом зняття обмежень на паління у громадських місцях неодмінно створить сприятливі умови, за яких куріння та вживання тютюну (й нікотину) стане доступнішим та отримає додаткові форми просування, особливо серед дітей та молоді. Як наслідок, збільшиться захворюваність та смертність від хвороб, які спричинені вживанням тютюну та нікотину, а також впливом вторинного тютюнового диму та викидів, що, у свою чергу, збільшить тягар на державу через витрати на лікування та втрату людського капіталу.
Наразі Україна має один із найгірших показників втручання та лобізму тютюнової індустрії. І вже зараз вживання тютюну завдає Україні щорічних економічних втрат на рівні 3,2% ВВП, або близько 179 млрд грн - станом на 2021 рік. За даними ВООЗ, вживання тютюну та вплив вторинного тютюнового диму є причиною передчасної смерті 130 тисяч людей в Україні щороку.
Тож, поки ви вирішуєте на чий бік пристати – противників чи прихільників заборони, ми пропонуємо вам ТОП-5 країн із найжорсткішими антитютюновими законами. Нам до них, звісно, далеко.
Фінляндія. Заборона діє з 1977 року. Палити можна лише на відкритому повітрі поза громадськими місцями і вдома. Штраф для курців: €50-150, неповнолітнім загрожує ув'язнення. Також нещодавно було введено нову заборону на паління на власному балконі - дим може дійти до сусідів, які не палять. А ще до 2040 країна поставила собі за умову досягти 100% відмови від паління.
Ірландія. Заборона діє з 2004 року. Дозволено палити лише у спеціально відведених місцях у готелях, на вулицях, у в'язницях, інтернатах та психіатричних лікарнях. Штраф за порушення €3000, штраф для власників закладів, які не підтримують заборону €10 000.
Швеція. Заборона діє з 2005 року. Можна палити в барах та ресторанах у спеціальних приміщеннях, ізольованих від інших приміщень, без права їсти та пити у них. Штраф для курців: до €100.
Велика Британія. Заборона діє з 2006-2007 року (вводилась поетапно у різних частинах Сполученого Королівства). Дозволено палити у приватних апартаментах, готелях (у номерах) та в'язницях, на відкритому повітрі. Штраф для курців, що палять в інших місцях, - до £2500. Щодо цих інших місць, то все залежить від того, де ви вирішили закурити, якщо в Англії можна закурити на вокзалі чи зупинці громадського транспорту, то в Шотландії за це можуть оштрафувати на £50.
Німеччина. Заборона діє з 2008 року. Хоча перші суттєві заборони були впроваджені ще наприкінці 1930-х владою Третього рейху. Палити можна у спеціально обладнаних кімнатах у громадських місцях і готелях. Штраф для курців: €25-250 євро, а для власників закладів, що не дотримуються заборони €1000.
Ще кілька цікавих заборон, що застосував світ проти табачників. Ісландія стала першою країною, яка у 2001 році заборонила видиме розміщення сигаретних пачок на вітринах. У місцях продажу цигарки заборонено виставляти на вітрини, при цьому пачки повинні зберігатися в закритих контейнерах, аби не раплялися на очі покупцям. Бутан став першою країною, де з 2004 року повністю заборонено продаж тютюну та тютюнових виробів. У 2011 році Австралія першою у світі ухвалила уніфікацію пачки цигарок, на якій було заборонено розміщення на ній сигаретних брендів. Це унеможливило її використання як рекламного інструмента. Тютюнові компанії намагалися оскаржити це у суді, але програли.
