Це був тиждень, коли змінилося все і нічого водночас. Що я маю на увазі? У певному сенсі зміни відбулися у підході до війни європейських держав й України та в тому, що США формально відійшли в сторону як активний учасник конфлікту. Протягом останніх трьох років, як на краще, так і на гірше, політичний вибір у Вашингтоні відігравав активну, а часом і визначальну роль у формуванні перебігу війни.
США надали українцям чи не найважливішу військову допомогу, багато найефективніших видів озброєнь і, безумовно, основну частину найефективніших (і життєво важливих) засобів ППО. Водночас США суворо обмежували, яку саме зброю вони надавали Україні та як вона могла бути використана, у хибній спробі контролювати війну і захистити російський уряд від краху.
Адміністрація Трампа також поводилася так, ніби вона може контролювати війну. Від безглуздого твердження Трампа, що він може закінчити війну за 24 години, до його регулярних заяв про те, що він, і лише він, може принести "мир". Це був тиждень, коли пихатості США прийшов кінець. Трамп зрозумів, що росія і Україна не збираються приймати диктат, й оскільки саме росіяни відмовлялися навіть робити вигляд, що вони хочуть "план Трампа", Сполучені Штати замовкли і сказали: "Добре". Схоже, це знаменує собою період, коли США перестануть відігравати активну роль у війні.
Водночас у ролі США, в певному сенсі, нічого не змінилося. Трамп схвалив лише найменші обсяги додаткових військових продажів Україні й не схвалив жодних нових прямих трансфертів. Майже вся американська допомога, що надходила в Україну, була спадщиною асигнувань часів Байдена, і ця допомога згортається. Натомість, схоже, майже нічого іншого не надходить (і, до речі, якби щось і надходило, то на підготовку, доставку та розгортання знадобився б значний час). Пам'ятайте, що деяка допомога, санкціонована Байденом, надходить лише зараз – це не Amazon Prime). Отже, політика відсторонення від підтримки України неухильно впроваджується відтоді, як Трамп став президентом. Масові російські дальнобійні атаки на українські міста, ми можемо бачити, як це відбувається. Трамп неухильно перетворює США на прибічників російських військових зусиль – і ми повинні бачити більше.
Трамп в Овальному кабінеті цього тижня.
Трамп відкрито відмовляється від переговорів: все змінюється
У понеділок закінчилася велика шарада, яку ми спостерігали протягом кількох місяців. Вона полягала в тому, що Трамп намагався домовитися про угоду між Україною та росією, яка б працювала на користь обох держав. Реальність завжди полягала в тому, що Трамп намагався змусити Україну піти на значні поступки росії і допомогти путіну досягти багатьох його стратегічних цілей. За цей час Трамп жодного разу не попросив путіна про жодну значну поступку і постійно змінював позицію США на переговорах, аби відповідати російським інтересам. Так, було багато позерства (твіти, що погрожують росії жорсткими санкціями, або начебто скоординовані дії з європейськими державами, щоб спробувати змусити путіна підкоритися їхній волі), але ніколи не було зроблено жодних конкретних кроків, аби спробувати змусити путіна зробити щось, чого російський диктатор не хотів робити.
А в понеділок стало зрозуміло, що путін не зацікавлений у реальному припиненні вогню, хоче продовжувати воювати, не бажає вести переговори в дусі доброї волі тощо. Отже, замість того, щоб підкріпити свої погрози або діяти спільно з тими, хто колись був найважливішими союзниками США, Трамп заявив, що впертість путіна – це нормально. Трамп оголосив про перемогу і сказав, що це справа росії та України – припинити війну, і що він надасть пріоритет поверненню до бізнесу з росією. Цей твіт був найкращим прикладом.
Це певним чином безкінечно бентежило більшу частину ЗМІ. Ми місяцями слухали затамувавши подих історії про можливі зміни в політиці Трампа; про те, що він серйозно розглядає можливість запровадження санкцій проти путіна; про те, що у внутрішній роботі адміністрації відбуваються якісь драматичні події.
І все це було нісенітницею.
Трамп ніколи не збирався примушувати путіна робити те, чого той не хотів. А в понеділок він втратив здатність продовжувати діяти так, ніби веде переговори, сказавши: "путін не хоче угоди, тому я не хочу угоди. Давайте рухатися далі"
Відтоді з'явилося принаймні трохи більше чесності й точності у висвітленні подій. Розповідають, що Трамп більше не цікавиться Україною (і ніколи не цікавився) і зосередився на поліпшенні відносин з росією (і завжди цікавився). Ось як нещодавня стаття у Washington Post визнала, де ми опинилися.
Останніми днями Трамп, схоже, відмовився від погрози жорстких фінансових санкцій, яку він повторював ще два тижні тому, якщо москва не погодиться на припинення вогню з Києвом. Натомість, після двогодинної телефонної розмови з путіним, він заявив про потенційні нові торговельні угоди з росією.
Замість лідерства США, як він обіцяв, Трамп розмірковує про те, що він міг би просто піти і залишити переговори європейцям – можливо, навіть новому Папі Римському, щоби вони самі розібралися. Його адміністрація не взяла на себе зобов'язань щодо додаткової військової чи фінансової допомоги Україні.
Але час для тиску на москву зараз може бути більш сприятливим, ніж будь-коли з перших днів конфлікту, вважають більше десятка посадовців, які на умовах анонімності обговорили поточний стан війни та делікатну політику і дипломатію, що її супроводжують.
Сам Трамп в Овальному кабінеті відкинув ідею про те, що він зараз запровадить жорсткі санкції проти росії, заявивши, що нові санкції "зроблять все набагато гірше, і зараз у мене все ще є відчуття, що все ще можна зробити", і він повторив, що ця війна тепер є відповідальністю європейців.
"Це європейська ситуація, так має бути, але попередня адміністрація втягнула нас у це. Я відчуваю, що щось може статися... Якщо ні, ми підемо і залишимо це їм".
Отже, ми є тими, ким завжди збиралися бути, якщо тільки Україну не змусять зігнути коліно і погодитися на умови, які відповідають усім пріоритетам путіна. США тепер більш відкрито робитимуть те, що вони вже робили протягом кількох місяців (припинять підтримувати Україну), і більш відкрито переорієнтують американську політику на підтримку росії. Європа може або прийняти це, або продовжувати сподіватися на райдугу і метеликів.
І останнє: американські дипломати, намагаючись обдурити європейців, все ще стверджують, що Трамп щиро засмучений загибеллю людей на війні. Про це йдеться в статті, яка щойно вийшла у The Guardian.
Колишній американський дипломат, близький до переговорів по Україні, закликав європейців набратися терпіння з Трампом, заявивши: "Трамп щиро хоче припинення вогню і припинення вбивств".
Це одна з найбільших брехень за весь цей період, яка потребує негайного спростування. Трамп – самозакоханий соціопат, який нітрохи не дбає про інших людей. Він використовує їх для власної вигоди. Думка про те, що йому є діло до загиблих українців чи росіян, є безглуздою. Йому було б не байдуже, якби це стосувалося його самого (все, про що він зараз, ймовірно, думає, – це залишок свого життя і своїх грошей, і, можливо, трохи своєї сім'ї), але він ні хвилини не втрачає сну через загибель людей на війні в Європі.
Він назвав американців, які загинули за США, "лохами". Ви думаєте, що він насправді піклується про українців і росіян, які вмирають за свої країни?
Цій брехні потрібно протистояти. Щойно ми зрозуміємо, що Трамп насправді не має жодного інтересу чи моральних докорів щодо всіх смертей, які відбуваються, можливо, буде легше зрозуміти, якою є політика США.
Допомога США Україні закінчується, натомість вони допомагають росіянам: все залишається по-старому
Протягом останніх двох ночей Київ зазнав, вірогідно, найсильнішої повітряної атаки за всю війну. У ніч на п'ятницю росією було задіяно 14 балістичних ракет "Іскандер-М" або КН-23 та близько 250 ударних БПЛА типу "Шахед" (і приманок). Наступної ночі, хоча ми не маємо точних деталей, відбулася ще одна потужна атака на Київ та інші українські міста.
Київ палає після нападів у п'ятницю ввечері.
Навіть попри те, що Україна збиває переважну більшість російських систем, деякі з них просочуються і завдають реальної шкоди (часто вбиваючи цивільних), і навіть ті, що збиваються, можуть падати в населених районах і завдавати шкоди.
Ця російська кампанія безпосередньо підтримується політичним вибором США за часів Трампа протягом багатьох місяців. Одна з речей, яку Трамп відмовляється робити, – це передача Україні необхідного озброєння ППО.
Характерно, що ЗМІ повелися на його брехню. Наприклад, нещодавно йшла мова про те, що ізраїльтяни незабаром збираються поставити Україні одну батарею Patriot, хоча відтоді минуло вже кілька тижнів/місяців. Це прикметно, оскільки Ізраїль поступово виводить з експлуатації всі свої Patriot як застарілу технологію (що змушує українців плакати), а українці хочуть отримати якомога більше, але поки що, схоже, пропонується лише одна батарея. Також були розмови про те, що німці поставлять більше. Це все добре, але це відбувається повільно і є краплею в морі.
Це також створює враження, що Україні допомагають у цій життєво важливій сфері. Однак прямих американських поставок (США виробляють ці системи) не відбувається. Останнім часом не було жодних розмов про те, що Трамп навіть готовий продавати зброю Україні. Європейські держави, схоже, хочуть купувати американську зброю, яку вони можуть передати Україні, і розмови про це дедалі частіше лунають.
І все ж не ясно, чи дозволить Трамп навіть це, що дивно, оскільки він бажає бачити величезні обсяги зброї в країнах Перської затоки.
Найкращий спосіб побачити, як адміністрація ухиляється від відповіді на це питання, – це подивитися на свідчення держсекретаря Рубіо в Сенаті цього тижня. У минулому Рубіо був одним із найбільших прихильників України, хоча зараз це вже далекий спогад, оскільки він все більше стає креатурою Трампа.
"Білий дім має прийняти рішення, чи звертатися до Конгресу за додатковими коштами. Але все, що було схвалено та асигновано Конгресом, продовжується", – сказав Рубіо, додавши, що не всі українські запити можуть бути задоволені.
Він підкреслив, що Україна конкретно попросила системи Patriot, "яких, відверто кажучи, у нас немає".
"Але ми тісно співпрацюємо з нашими союзниками по НАТО – є союзники по НАТО, які мають деякі батареї ракет Patriot, які вони могли б надати або передати українцям – для захисту, наприклад, повітряного простору Києва та інших місць. І ми заохочуємо їх на цьому фронті", – повідомив він.
Інакше кажучи – це відповідальність Європи. І багато з цього є брехнею – Patriot не такі вже й просунуті, умовно кажучи, США, безумовно, могли б виділити більше, якби захотіли, але вони просто не хочуть цього робити.
Отже, США повільно позбавляють Україну життєво необхідної допомоги, що дуже добре розуміють росіяни і діють відповідно до цього. Одна з причин, чому путін був таким впертим на переговорах, ймовірно, полягає в тому, що він розуміє, що американська допомога Україні закінчується, і він сподівається, що зможе спустошити все гірше захищені українські міста в найближчі місяці й змусити український уряд погодитися на ще гіршу угоду.
Тож основна реальність полягає в тому, що протягом останніх кількох місяців Трамп різними способами допомагав путіну, незважаючи на те, що минулого тижня він, здавалося б, зробив крок назад. США полегшують росії вбивства українців, і це триває вже кілька місяців.
