Угода з Україною не може бути заручницею долі однієї особи
Павел Залєвский, депутат Європейського парламенту від "Громадянської платформи" (Польща), у розмові з Polskim Radiem висловлює жаль з того приводу, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС є заручницею долі Юлії Тимошенко.
Створіть собі євронастрій: iPress.ua піднімає градус євроінтеграції
Польський політик вважає Угоду про асоціацію між Україною та ЄС "стратегічною угодою, що змінює ситуацію на території колишнього СРСР", такою, що "матиме серйозний вплив на те, що відбуватиметься у Росії". Натомість, якщо український уряд нині робить усе можливе, за винятком виконання однієї дуже важливої умови, якою є звільнення Юлії Тимошенко, щоб угода була підписана, то її слід підписати. Приватна думка Залєвського зводиться, іншими словами, до того, що ця угода є настільки важливою, що вона "не повинна бути заручницею однієї навіть дуже важливої особи, однієї навіть дуже важливої справи".
Павел Залєвский. Фото: pawelzalewski.eu
З іншого боку, партійна дисципліна зобов’язує Залєвського до підтримки діяльності місії Квасьнєвського-Кокса, яка повинна привести до того, щоб Юлія Тимошенко могла виїхати на лікування за кордон і щоб її водночас звільнили від необхідності відбувати покарання. На його думку, таке рішення сприяло б також підтримці ЄС зусиль України, спрямованих на отримання нового кредиту в МВФ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європа поділилась на три групи з українського питання, - Rzeczpospolita
У будь-якому разі, на думку Залєвського, в ЄС були б серйозніші важелі впливу на Україну, якби угода була підписана. Адже тоді в України виникне "цілком інша правова ситуація у відносинах з Росією", і остання застосує відплатні заходи щодо Києва. В України вже не буде іншого виходу, окрім як "поставити на одну карту". Україні треба буде надати фінансову допомогу, але ця допомога зможе надійти виключно з боку МВФ та з боку Заходу. Підписавши угоду, Україна візьме на себе зобов’язання впровадити європейські стандарти, зокрема стандарти "боротьби з вибірковим правосуддям". З цього моменту, як переконаний Залєвскі, "ми зможемо не лише контролювати дотримання цих стандартів, але й матимемо цілком конкретні можливості для впливу на українську політику, адже двері у відносинах з Росією у цей момент вже закриються, а в України не буде іншого виходу". ЄС буде легше очікувати від України поведінки, що відповідатиме європейським стандартам після підписання угоди, а не перед ним.
Путін примушує європейців до геополітичної гри
Ульріх Шпек, запрошений експерт аналітичного центру Carnegie Europe (Брюссель) у колонці в Neue Zürcher Zeitung пише про геополітичний конфлікт між європейськими державами та Росією за вплив на спільних сусідів. Цей конфлікт, на його думку, є особливим, оскільки раніше саме США формували політику Заходу щодо Росії. Цього разу США є лише глядачем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна і Росія після Вільнюсу. Три варіанти розвитку подій
Причиною конфлікту є програма "Східне Партнерство", яку ЄС реалізує з 2009 року за ініціативою Польщі, і яка має на меті впровадження у шести пострадянських країнах принципів демократії та верховенства права. В обмін на це їм пропонують доступ до величезного ринку ЄС. Ця програма не стосується Москви, оскільки вона сформувала власний Митний Союз, що має стати "Євразійським Союзом", за взірцем ЄС. Поки що його членами стали лише Білорусь та Казахстан, а більшість пострадянських країн (окрім Вірменії) відмовляються поступитися тискові з боку Москви. Для них МС не є привабливим вибором. Членство у ньому пропонує їм сумнівні економічні вигоди і загрожує зміцнити російський вплив у тих країнах, в яких розвинулася власна політична культура.
Україна, найважливіша країна у "Східному Партнерстві", відмовляється прислухатися до російських погроз, попри те, що Януковича давно вважали своїм у Москві. Схоже, що він сповнений рішучості укласти угоду про асоціацію з ЄС, незважаючи на величезний тиск з боку Росії. Чи дійсно угода буде укладена – неясно й досі. ЄС вважає, що звільнення Юлії Тимошенко має бути передумовою для підписання угоди.
Володимир Путін, Віктор Янукович. Фото: Анатолій Степанов для iPress.ua
Через підготовку угод про асоціацію з країнами "Східного Партнерства" ЄС вступив у геополітичне змагання з Росією. Якщо у минулі роки ЄС стверджував, що він зацікавлений лише у рішеннях, що гарантують виграш та вигоди усім сторонам, то тепер він вступив у відкриту конкуренцію з Москвою. Угоди про асоціацію та членство у МС навзаєм виключають один одного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тому що європейський
Кремль сприймає світ у категоріях класичної геополітики та сфер впливу, а тому йому залежить на контролі та домінуванні над своїми сусідами. Натомість, ЄС має на меті зміцнити та стабілізувати своїх сусідів шляхом експорту успішної моделі ліберальної демократії у поєднанні з ринковою економікою. ЄС пропонує сусідам допомогу, натомість, Росія їм погрожує.
Країни "Східного Партнерства" відчувають страх перед загрозою з боку Кремля, що поводиться агресивно та грає без правил, а тому вони дивляться на Захід. Європейці, свою чергою, облишили надії на швидку модернізацію Росії і тепер переважно стійкі до лестощів та погроз з боку Москви. Європа здобула впевненість у собі та єдність, коли йдеться про її відносини з Росією, і готова тепер грати у геополітичну гру, до якої її змусив Кремль.
