Майбутнє війни прийшло в Україну. Захисники України здатні стримувати російський наступ, навіть незважаючи на те, що на деяких ділянках фронту росіяни мають перевагу в живій силі 5 до 1, переважно завдяки використанню БПЛА, пише Макс Бут у Washington Post.
За деякими оцінками, дрони зараз завдають 70% усіх втрат з обох сторін, зменшуючи роль традиційних видів зброї, таких як танки й артилерія, майже до нуля. Війна також поклала початок використанню БПЛА наземного і морського базування. Власне, за допомогою останніх, як наголошує автор, Україні вдалося розгромити Чорноморський флот росії.
На думку Макса Бута, революція безпілотників вимагає від американських військових термінових зусиль, аби надолужити згаяне, але замість того, щоб зазирнути у 2020-ті роки й далі, Трамп дивиться у 1980-ті.
Він зауважує, що Трамп прийшов на посаду президента з мріями відродити плани Рональда Рейгана щодо використання перехоплювачів космічного базування для захисту США від ракетно-ядерних атак. Спочатку він назвав свій проєкт "Залізний купол для Америки". Але відповідно до пристрасті Трампа до золота (домінуючий мотив у оновленому Овальному кабінеті), його перейменували на "Золотий купол".
За словами експерта, минулого тижня Трамп розкрив деталі про "Золотий купол" під час заходу в Овальному кабінеті й призначив керівником проєкту генерала Космічних сил США Майкла Гетлейна. Трамп стверджує, що будівництво "Золотого купола" коштуватиме $175 млрд. Він захистить Америку не лише від міжконтинентальних балістичних ракет, але й від гіперзвукових ракет, крилатих ракет і дронів. І буде введений в експлуатацію до того часу, як він залишить посаду 2029 року.
Макс Бут зазначає, що насправді вартість розробки та експлуатації перехоплювачів космічного базування оцінюється Бюджетним управлінням Конгресу в $542 млрд протягом наступних 20 років, а експерти з ПРО кажуть, що на її створення знадобиться щонайменше 10 років, якщо це взагалі можливо. І навіть якщо така система буде розгорнута, вона навряд чи зможе забезпечити ефективний захист всієї країни від ядерної атаки.
Як стверджує Майкл О'Хенлон з Інституту Брукінгса у Wall Street Journal, є підстави для менш амбітної системи ПРО, яка б доповнювала й об'єднувала існуючі можливості Terminal High Altitude Area Defense (THAAD) і бойової системи ВМС США Aegis Combat System. Але це все одно буде захист від маломасштабної атаки з боку держави-ізгоя, наприклад, Північної Кореї або Ірану. Система перехоплення космічного базування для захисту США від масованої ядерної атаки з боку росії чи Китаю сьогодні залишається такою ж фантастикою, як і тоді, коли Рейган вперше запропонував її в 1983 році, переконаний Бут.
На його думку, замість витрат оборонних коштів на "Золотий купол", адміністрації Трампа краще було б зосередитися на створенні великої кількості дешевих дронів. За оцінками міністерства оборони, США можуть виробляти 100 000 безпілотників на рік. Це звучить як багато, але насправді це ніщо. Для порівняння він наводить Україну, яка минулого року виробила 2,2 млн дронів, а цьогоріч планує 4,5 млн.
Слід визнати, зауважує експерт, що більшість українських безпілотників – це дешеві моделі з видом від першої особи, які набагато менш складні, ніж високотехнологічні дрони, такі як MQ-9 Reaper вартістю $28 млн або RQ-4 Global Hawk за $140 млн, які оборонні підрядники продають Пентагону. Але російсько-українська війна продемонструвала цінність дешевих одноразових дронів, які зараз домінують на полі бою. Натомість більші та складніші можуть бути занадто вразливими для сучасних засобів ППО, щоб бути економічно ефективними: хусити збили сім БПЛА Reaper менш ніж за шість тижнів над Єменом, що коштувало Сполученим Штатам $200 млн.
Макс Бут звертає увагу, що США не вистачає потужностей для створення невеликих дронів у великій кількості, хоча саме американські вчені були першопрохідцями у розробці безпілотних систем. Китайський уряд використав державні субсидії для створення потужної індустрії виробництва БПЛА в рамках своєї ініціативи "Зроблено в Китаї 2025". Китай зміг виробляти високоякісні дрони настільки дешево, що унеможливив конкуренцію для виробників у США та інших країнах.
Зараз лише одна китайська компанія, DJI, за оцінками, займає 90% світового ринку БПЛА. Більшість безпілотників, які виробляє Україна, використовують комплектуючі китайського виробництва, але очевидно, що Міністерство оборони не може покладатися на комплектуючі з країни, яка здатна стати супротивником у воєнний час. (Дійсно, згідно із законодавством США, Пентагону заборонено купувати дрони, які мають будь-які електронні компоненти, виготовлені в Китаї). Минулого року Палата представників ухвалила закон про протидію безпілотникам КПК, аби заборонити продаж дронів DJI у США. Але він не пройшов Сенат, частково через те, що на комерційному ринку країни немає життєздатної, економічно ефективної, альтернативи дронам DJI.
Макс Бут переконаний, що Конгрес і адміністрація повинні визнати стратегічну необхідність розвитку в Америці власної великої індустрії безпілотників – такої, яка зможе забезпечити не лише американських споживачів і компанії, але й збройні сили США. Хороша новина, на його думку, полягає в тому, що виробництво БПЛА не таке вже й дороге, і воно може використовувати американські високотехнологічні ноу-хау.
Оборонний бюджет адміністрації Трампа у 2025 році передбачає витратити $25 млрд на "Золотий купол". Цьогоріч Київ виділяє $2,6 млрд на створення 4,5 млн дронів з видом від першої особи за середньою вартістю лише $580 за штуку. Якби США могли будувати дрони так само швидко і дешево, як Україна, вони були б здатні побудувати 43 млн дронів за $25 млрд, зауважує автор.
На його думку, якби США могли виробляти 43 млн безпілотників на рік, це створило б набагато ефективніше стримування китайської агресії, ніж будь-які інвестиції в неперевірені технології "Золотого купола". Китайські збройні сили, які закуповують велику кількість власних дронів (реальні цифри засекречені), знали б, що вони ніколи не зможуть вторгнутися і окупувати Тайвань перед обличчям таких масивних роїв безпілотників.
Експерт вважає, що виробництво дронів у США ніколи не буде таким же дешевим, як в Україні, через вищу заробітну плату американських робітників. Але Україна обговорює можливість експорту дронів, аби зібрати гроші для своїх військових зусиль. Адміністрація Трампа могла б захистити як США, так і Україну, інвестуючи в українську індустрію БПЛА і використовуючи український досвід для їх створення в Америці. Як стверджує колумніст Washington Post Рам Емануель, Америка потребує технологій безпілотників від України набагато більше, ніж її мінеральних багатств.
Можливою моделлю є Закон про мікросхеми та науку 2022 року, прийнятий за часів адміністрації Байдена з метою відродження американської напівпровідникової промисловості. Дрони, як і мікрочипи, є стратегічною технологією, яка заслуговує на федеральні субсидії і значні закупівлі з боку Пентагону. Це було б набагато ефективнішою інвестицією, ніж афера із "Золотим куполом", завершує колонку Макс Бут.
Джерело: Washington Post
