Змішана картина. Оперативна інформація з поля бою
Поточний стан на полі бою малює змішану картину. Навколо деяких нещодавніх гарячих точок війни, таких як Бахмут, російські війська почали здійснювати тактичні зміни, проводячи добре прораховані, цілеспрямовані наступальні операції. російські бойові формування також зберігають свою агресивну позицію на стратегічній осі Куп'янськ – Сватове – Кремінна і ведуть наступ на захід і південний захід від Донецька.
Незважаючи на зростаючі втрати особового складу та техніки, російські військові також продовжують наступати на Авдіївському напрямку. російські бойові формування значно активізували там свої атаки, намагаючись прорвати українську оборону. У спробі захопити Авдіївку росіяни застосовують нову стратегію – принаймні, порівняно зі стратегією, яку вони використовували в Бахмуті, більше покладаючись на бомбардування з повітря, ніж у минулому.
Обидві події свідчать про те, що росія намагається завершити свою ефективну облогу Авдіївки до настання суворої зими. Проте дані розвідки з відкритих джерел показують, що українські укріплення залишаються міцними. Це дозволяє Україні утримувати місто, незважаючи на щоденні російські обстріли.
Нещодавні оцінки поля бою також свідчать про те, що російські війська стикаються з логістичними проблемами. Зокрема, їм важко мобілізувати додаткові боєздатні підрозділи для протидії українському натиску в східних секторах Херсонщини, одночасно утримуючи оборонні позиції на західному фронті Запорізької області і здійснюючи наступальні маневри на сході України.
Україна також швидко розвиває виробництво безпілотників, що дає Києву стратегічну перевагу, яка може змінити динаміку повітряної розвідки та ударних місій. Високопосадовці в українському уряді заявили, що до кінця 2023 року країна зможе виробляти тисячі БПЛА на місяць. Важливо зазначити, що атаки України на російські системи протиповітряної оборони С-400 змусили росію перерозподілити свої оборонні активи, що потенційно може зменшити її периферійні можливості протиповітряної оборони.
Зима близько. росія завдає удару по Києву безпілотниками та ракетами
Нещодавні дальні удари росії продемонстрували стратегію кремля на зимову війну. 10 та 11 листопада російські військові здійснили серію ударів по Києву.
Удари були нанесені змішаним чином і включали в себе іранські "Шахеди-131" і "Шахеди-136", крилаті ракети Х-59, протикорабельні ракети Х-31, балістичні ракети "Іскандер" і ракети ЗРК С-300, модифіковані для наземної атаки. Збройні сили України перехопили лише 19 із 31 безпілотника "Шахед", що є тривожним показником.
Повернення атак БПЛА на українську столицю та її цивільну інфраструктуру після приблизно двомісячної перерви є ще одним приводом для занепокоєння, що свідчить про те, що зимова війна починається з падінням стовпчика термометра.
Зламати геометрію. Дніпровський плацдарм залишається тактичним, але перспективним
Намагаючись зламати постійно статичну геометрію поля бою, Збройні сили України продовжують тиснути в Херсонській області вздовж річки Дніпро, де вони пробують закріпитися на плацдармі в Кринках. Україна проводить складну і наполегливу серію операцій з форсування річки, незважаючи на спроби росіян відтіснити їх назад. Українські бойові підрозділи вже форсували Дніпро на заході Кринок, вздовж осі від Пойми до Підстепного.
Зараз українські морські піхотинці просуваються під прикриттям бойових гелікоптерів, які, за можливості, літають на малих висотах, та за інтенсивної артилерійської підтримки. Місії на переправах через річки є складними, що робить війська особливо вразливими до повітряних атак. Маневрена протиповітряна оборона малої дальності (M-SHORAD) і ближня авіаційна підтримка мають вирішальне значення для успіху.
Адаптуючись до дедалі більшої цифровізації поля бою, українські війська також застосовують значні заходи радіоелектронної боротьби (РЕБ), розгорнувши навколо берега річки станції постановки перешкод, створюючи середовище, сприятливе для успішних українських операцій, і водночас ускладнюючи тактику російських безпілотників з видом від першої особи (FPV). Українські військові також атакують російські засоби радіоелектронної боротьби в цьому районі.
Створивши плацдарм уздовж Дніпра, українські війська звертаються до інноваційної тактики, яка може дозволити їм продовжувати наземні операції в суворих умовах взимку, коли берег річки стане болотистим. Наприклад, амфібійні тягачі з танковими двигунами можуть дозволити 38-й українській бригаді морської піхоти форсувати Дніпро, доповнюючи менші піхотні підрозділи на човнах. Ще одним важливим гравцем у форсуванні річок був 808-й понтонно-мостовий полк, який опанував складне завдання будівництва мостів у темряві.
Не треба помилятися, кампанія з форсування Дніпра поки що має лише тактичний характер. Але якщо Україна зможе повторити свої успіхи в стратегічному масштабі в перезавантаженому контрнаступі навесні 2024 року, винагорода може бути дуже вагомою.
Операції в Криму. Українські морські дрони продовжують завдавати ударів по Чорноморському флоту росії в Криму
10 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про успішне виявлення та знищення двох російських десантних кораблів поблизу військово-морського об'єкту в Чорноморському на кримському узбережжі. Хоча точний тип військово-морського безпілотника, який використовувався під час атаки, не розголошується, за повідомленнями, ключову роль у нападі відіграли начинені вибухівкою безпілотні надводні апарати.
За даними української військової розвідки, на борту російських кораблів були бронетранспортери, зокрема БТР-82.
Стратегія Києва, спрямована на атаку російських надводних платформ за допомогою морських дронів, підкреслює розумне використання оборонних прогалин у російських військово-морських базах, прикладом чого є успішна атака України на порт Чорноморська. Покращення російських укріплень навколо Севастополя, включно з морськими бар'єрами, свідчить про реакцію москви на ці постійні загрози. Україна, швидше за все, продовжуватиме свої операції в Криму на чолі з ударами морськими дронами в осяжному майбутньому, забезпечуючи економічно ефективний потенціал проти російських морських сил стримування.
Джерело: Hudson Institute
