-
-
Ігор
Гулик
Хто диктатор?
-
20 жовтня 2014 11:55
Потішно споглядати, як конфронтуючі табори вітчизняного політикуму тицяють пальцями один в одного, звинувачуючи опонентів у прагненні цілковитої та неподільної влади. Щойно Порошенко засвітився на ТБ зі своїми публіцистично-пафосними месиджами, як з лав «любих друзів» (екс-майданівців зокрема) почулися звинувачення, мовляв, це – пізній Кучма або типовий Янукович, який хоче загнуздати Раду, пропонуючи вже і негайно власний проект коаліційної угоди. У відповідь пропрезидентські політологи (цей фах стосовно осіб категорії «про-» не надто точний) закричали, що Яценюк, практикуючи «ручний режим управління» в умовах кризи, руйнує ліберальні основи української демократії, а, отже, перетворюється на... диктатора.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Ігор
Гулик
Про нашу "опозицію"
-
06 жовтня 2014 10:34
Можна скільки завгодно дистанціюватися від владного офіціозу, щоразу за нагоди декларуючи свою невдоволеність та опозиційність, як це роблять, до прикладу, партії на кшталт Демсоюзу і Самопомочі, але важко пояснити загалові, чим власне відрізняється вітчизняна опозиція від тих, хто біля керма. Так, президент і прем’єр – „не наші”, себто не з громадських активістів, левова частка їхніх підлеглих міністрів – також. Але м’яч, принаймні, останнім часом перебуває на полі президента і прем’єра, саме важелі, зосереджені в їхніх руках, визначають вектор подальшого розвитку. І коли мова про дискусійні речі, то, погодьтеся, консенсус консенсусом, але чомусь майже завжди виходить так, як це хочеться офіційній владі.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Скоро зима, панове генерали!
-
Олександр
Ганущин
25 вересня 2014 11:44
7 поїздка на Схід, дедалі, незважаючи на "перемир'я" точиться війна залишила гнітюче враження. З одного боку, військове відомство, замість того щоб використати зменшення градусу атак, зовсім забуло в яку пору року ми входимо. З іншого, будьмо відверті, народ повірив у мир, навіяний медіа і пожертви, і вся допомога армії впала на порядок.
-
-
-
-
Унітаризм сумнівний
-
Ігор
Гулик
23 вересня 2014 12:04
В Україні – «лихо із розуму». Час од часу в державі, яка наразі ледь животіє, часто завдяки закордонним фінансовим вливанням, на повному серйозі починають говорити про речі, абсолютно далекі від нагальних потреб. Проблема унітарності (соборності) постає перед особами, головним завданням яких, здавалося б, мало бути формулювання екстранеординарних, швидких та ефективних шляхів подолання війни, ймовірного дефолту, гуманітарної катастрофи. Але так є, а, отже, так комусь на руку. Найсумніше, - що головним промовтером ідеї федералізації є Москва. А Київ, з огляду на безвихідь, змушений мимоволі потакати їй.
-
-
-
-