Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Банкіри радять українцям не гнатися за високими депозитними ставками

Банкіри радять українцям не гнатися за високими депозитними ставками
Фото: dollar-proft.ru
Аналітики фінансового ринку закликають українців вірити перш за все банкам, а не високим депозитним ставкам, які вони пропонують, перевіряти фінустанови, сідати за стіл переговорів із менеджерами, а не відразу викладати гроші їм на стіл.

Про це у коментарі iPress.ua. повідомив екс-міністр економіки України, член Ради Національного банку України Роман Шпек.

"Люди не повинні вірити в депозитну ставку, люди повинні вірити у банк. Українці мають добре знати фінустанову, у яку вони звертаються, знати політику банку, цікавитися його фінансовим станом. Однак, якщо керуватися лише однією депозитною ставкою, це не завжди є вдалим розміщенням грошей", - наголосив він.

За словами економіста, клієнти та вкладники банку повинні чітко розуміти, що депозити - це важлива складова пасивів фінустанови.

"Загальна вартість пасивів може бути меншою, ніж ставка залучення. Саме тому банк має можливість таку ставку опрацювати. Наголошую: усім нам треба бути пильними до того, у якому банку ми розміщуємо гроші. Не вірте банкам. Не викладайте гроші на стіл, а сідайте за стіл переговорів", - радить член Ради НБУ.

Високі депозитні ставки - омана для вкладників

Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко поділяє думку Шпека та радить "у часи економічної негоди пересидіти шторм вдома".

Аналітик фінансового ринку вважає, що зараз гроші краще не нести в банк, оскільки високі ставки за депозитами викликають неабиякі підозри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Банки заманюють українців 31% річних за депозитами

"В Україні на коррахунках за 22 млрд. Це свідчить про те, що ліквідність у банків є. І зараз вискакувати з тим, щоб брати такі викокі ставки, немудро. Національний банк має втрутитися у цю ситуацію. У фінансово здорових та немертвих банків справді можуть бути проблеми із ліквідністю", - розповів він iPress.ua.

Сугоняко пояснює, що від жовтня минулого року чинна влада веде жорстку монетарну політику щодо фінустанов. Саме тому у 2011 році банки почали підіймати ставки. Спочатку до 11% річних, потім - 15%, 18%, а в лютому вони підскочили до 20%. Зараз у деяких банках ставки сягли вже 31%.

Фінустановам бракує ліквідності

"У банків, які зараз пропонують такі високі ставки очевидний розрив ліквідності. А що за цим стоїть насправді, треба питати у Національного банку", - зауважує аналітик.

Економіст також розповів, за яким принципом слід обирати банк для вкладення грошей на депозит.

Сугоняко радить остерігатися високих ставок за депозитами. Фото: focus.ua

"По-перше, вкладнику слід зайти на сайт НБУ чи Асоціації українських банків і подивитись, скільки часу банк діє на українському ринку. По-друге, слід поцікавитись, як ця фінансова установа проявила себе під час кризи 2008 року, чи були у неї збитки, які вони порівняно із іншими банками, чи були у неї затримки платежів, проблеми з виплатою депозитів. По-третє, слід порівняти відсотки з депозитів, які пропонує банк, із іншими схожими пропозиціями. Однозначно - чим менший відсоток, тим краще", - пояснив він.

Зараз неважливо заробити. Важливо зберегти, що є

Сугоняко закликає брати до уваги те, що нав'язлива реклама того чи іншого банку - це теж не дуже хороший сигнал щодо його надійності. Форма власності банку чи країна походження капіталу не має принципового значення щодо його переконливості. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує повернення коштів у розмірі до 150 000 грн. Важливо, щоб банк був учасником Фонду гарантування вкладів.

"На сьогодні відновлення української банківської системи призупинилось. У банків забагато нечинних кредитів, дефіцит надійних позичальників та ліквідності. Природно, що тут не до кредитної експансії. Закликаю: не ганяйтеся за великими відсотками. Вкладники повинні пам’ятати, що на сьогодні ключовим завданням для них є не заробити грошей, а зберегти те, що є".

Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян